Навчаючи — вчуся
Цю технологію використовують під час повторення вивченого та під час вивчення блоку інформації. Її застосування на практичному занятті дає змогу студентам взяти участь у передачі своїх знань одногрупникам, підвищує цікавість до знань.
Організація роботи
1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми заняття, по одній для кожного студента.
2. Роздайте їх кожному.
3. Запропонуйте студентам:
упродовж декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;
після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, нехай студенти ознайомлять зі своєю інформацією одногрупників і одержать інформацію від них. Студент повинен одночасно говорити тільки з однією особою;
уважно слухати інформацію інших, запам’ятати якомога більше. Якщо потрібно, робити записи;
коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, нехай вони розкажуть у групі, про що дізналися від інших.
Незакінчені речення
Цю інтерактивну технологію часто поєднують з “мікрофоном”, вона дає змогу розвивати в студентів зв’язне мовлення, власні висловлювання, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо. Цю технологію можна використовувати на практичному, лабораторному занятті.
Організація роботи
Викладач чітко називає тему, з якої студенти будуть висловлюватися (можна використати і уявний “мікрофон”), формулює незакінчене речення і пропонує студентам закінчити його. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: “На сьогоднішньому занятті я удосконалив свої вміння...”, “На сьогоднішньому занятті найважливішим відкриттям було...” тощо.
Вилучи зайве
Суть її полягає в тому, що на дошці в рядку записане слово, яке влючає і зайві слова. Після того, як студенти закреслять в написаному на дошці рядку зайві слова вони зможуть прочитати зашифроване слово.
Дерево очікувань
Цей метод можна використовувати на лабораторному і на практичному занятті.
Кожен студент написав на окремому листочку-квіточці свої очікування, сподівання навчальних результатів від заняття. Наприклад: «Від сьогоднішнього заняття я очікую...», «Це заняття навчить мене...», «Після цього заняття я зможу...». Якщо їхні очікування здійсняться, то замість квіточок дерево зарясніє плодами-яблуками. На ці очікування викладач буде спиратись, підводячи підсумки проведеного заняття.
Ажурна пилка
Цей вид діяльності дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий час і може використовуватися на практичному занятті.
Організація роботи
1. Доберіть індивідуальний інформаційний матеріал для кожного студента (матеріали підручника, додаткові матеріали тощо).
2. Об’єднайте студентів у групи (домашні) і видайте їм матеріали із завданням.
3. У групі студенти обговорюють запропонований матеріал, вивчають. Проте необхідно обрати головуючого, щоб стежив за часом, та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу.
4. Після завершення роботи домашніх груп запропонувати студентам долучитися до інших груп, у яких вони виступатимуть експертами з окремої теми. У кожній новоутвореній групі має бути представник із кожної домашньої групи.
5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час.
6. Після завершення роботи студенти повертаються у свої домашні групи. Кожен студент має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами домашньої групи. Інформацію варто донести якісно і в повному обсязі за визначений час.
3) Технології ситуативного моделювання — це побудова навчального процесу за допомогою включення студентів в ігрове моделювання явищ, що вивчаються.
Кожне ситуативне моделювання відбувається за схемою. Студентів вводять у ситуацію, на основі якої вони отримують ігрове завдання. Для його виконання вони поділяються на групи і обирають відповідні ролі. Починаючи висувати припущення щодо розв’язання проблеми (1-ий крок), вони стикаються з тим, що їм не вистачає інформації. Тоді отримують її від викладача або від інших учасників гри. З отримання нової інформації та її аналізу під кутом зору ігрового завдання починається наступний етап гри (2-ий крок). Далі гра розгортається за невизначеним сценарієм, який реалізує декілька етапів взаємодій між студентами, що грають ролі (3-ій крок). Нарешті після завершення сценарію потрібне обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення отриманого досвіду на теоретичному рівні (4-ий крок). До технологій ситуативного моделювання належать такі інтерактивні технології, як: імітація, рольова гра.
Рольова гра
Ця технологія може використовуватися на лабораторному занятті.
Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж за традиційного навчання. Студентам надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише правилами гри. Вони самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Викладач в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, ведучий.
Імітаційні ігри
Ця технологія може використовуватися на практичному та лабораторному занятті.
Імітаціями (іграми) називають процедури з виконання будь-яких простих відомих дій, які відтворюють, імітують певні явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконують інструкцію. Студенти можуть виконувати дії індивідуально або в групах. На закінчення імітації студенти отримують подібний результат, але він не завжди однаковий. Дуже важливо, щоб ці результати обговорювалися.
Імітаційні ігри розвивають увагу, навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.
4) Технології опрацювання дискусійних питань є важливим засобом пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання. Вони сприяють розвитку критичного мислення, дають можливість визначити власну позицію, формують навички відстоювати свою думку, поглиблюють знання з обговорюваної проблеми. Найпоширенішими технологіями опрацювання дискусійних питань є «Метод ПРЕС», «Займи позицію», дискусія.