Індуїзм

В індуїстських країнах, а також у Пакистані та Бангладеш, гомосексуальність обговорюється досить рідко. Більшість сучасних релігійних авторитетів у різних традиціях інтерпретації священних текстів Вед та Упанішад, розглядають гомосексуальність у цілому негативно^[26]. Проте, Веди досить часто відносять негетеросексуалів до осіб третьої статі, які не є ні жінкою, ні чоловіком, і називають «хіджр]». Це обґрунтовується тим, що священні тексти індуїзму, починаючи з першого століття, класифікували безвагінальний секс (ayoni) як нечистий. Тому третя стать у давніх текстах, як правило, відноситься до нечистого класу паріїв. Хіджра — фізично чоловіки абогермафродити, які займаються проституцією. Однак не всі хіджра є просто повіями, багато хто вважає себе жінками у чоловічому тілі (себто, трансґендерами), і приймають це як священний стан або подарунок. Вони одягаються як жінки, танцюють на весіллях, днях народження та інших радісних подіях. Багато хіджра вважають себе дуже релігійними. Чимало з них живуть у чітко регламентованих, організованих громадах на чолі з гуру. Ці громади приймають молодих хлопчиків, які були відкинуті батьками або залишили свої сім'ї^[27]

Даосизм підкреслює необхідність збереження у державі та в людини балансу між Інь і Ян. Виключно одностатеві відносини вважаються незбалансованими та руйнівними.

Юридичне стигматування: гомосексуальність як злочин

Одностатеві стосунки дозволені:

У XVI-XVII ст. по мірі поступової секуляризації суспільства авторитет церкви став недостатнім для стримування не схвалюваної релігією поведінки, частина повноважень церкви перейшла до держави. Із розвитком буржуазних відносин, особливо у протестантських країнах, посилилися спроби раціоналізації сексуальної поведінки, яку дедалі більше намагалися звести до суто репродуктивної функції. Сексуальність у буржуазних суспільствах зазнала соціалізації, перетворившись із суто інтимних відносин, на які впливала переважно церква, на інструмент політичної влади та спосіб її проникнення в особисте життя.

Визрівання юридичного стигматування було результатом подвійного процесу. З одного боку воно було підсумком раціоналізації та упорядкування суспільства, в якому сексуальність тлумачиться з точки зору суспільної корисності, під котрою спочатку розумілися суто репродуктивні відносини. З цієї точки зору людність стала розглядатися як народонаселення, що перебуває у рівновазі між його природним зростанням та ресурсами, котрі воно має у розпорядженні, а сексуальна поведінка — як узгоджена економічна і політична поведінка. З другого боку, сексуальність стає інструментом влади та управління, завдяки якому держава отримує важелі для керування окремими індивідами. А це передбачає перенесення функцій такого управління з церкви на поліцію як державний інститут контролю та примусу. ^[4]

Гомосексуальність не вписувалася у таку систему поглядів, тому нею зайнялася держава, агомофобія стала елементом її сексуальної політики. І на додаток до релігійного стигматуваннягомосексуальність отримала статус злочину проти суспільства. При цьому, як й у випадку релігійної концептуалізації, передбачалося, що злочинець може скоювати злочин або не скоювати його, але покарання (не тільки релігійне, але і кримінальне) може відвернути його від подальших злочинів.

Закон про содомію (англ. Buggery Act 1533) — англійський правовий акт 1533 року, який передбачав покарання у виглядісмертної кари за содомію, включаючи одностатеві сексуальні контакти, анальний секс і зоофілію. Винні у злочині засуджувалися до страти через повішення. У разі доведеної спроби вчинення зазначених діянь обвинувачені каралися тюремним ув'язненням.

Закон визначав содомію (англ. buggery) як протиприродний статевий акт, який суперечить задумам Бога і людини. Пізніше закон був конкретизований і визначав содомію як анальні зносини між двома чоловіками або між чоловіком і жінкою, а також анальні або вагінальні зносини між людиною і твариною.

Закон був скасований в 1828 році законом Offences against the Person Act 1828. Проте, вже в 1861 році був прийнятий законOffences against the Person Act 1861, який передбачав довічне тюремне ув'язнення за содомію. В 1967 році анальні сексуальні контакти між чоловіками були декриміналізовані в Англії. У 2003 році з прийняттям закону Sexual Offences Act 2003 англійське кримінальне право припинило поділяти анальні та вагінальні контакти, також із законодавства зникло саме поняття «содомія» (англ. Buggery).