Підготовка ТГК практ. кор

Зворотний газ – після вилучення хімічних продуктів коксування.

Вихід коксового газу зворотного сухого з сухої шихти розраховується за формулою:

Gdкг=К√ Vdш,

де К – емпіричний коефіцієнт, що знаходиться в межах 2,5-3,0 залежно від марочного складу шихти і режиму коксування.

Тоді Gdкг=2,9·√ 25,7=14,7%.

Вихід сухого газу на робочу шихту перераховується за формулою:

Grкг= Gdкг(100- Wrш)/100.

Grкг=14,7(100-9,3) /100=13,3% або 133 кг.

2.3.Смола безвода.

Вихід смоли від сухої шихти зазвичай знаходиться в межах 3-4%. Вихід смоли безводної з сухої шихти визначається за емпіричною формулою:

Gdсм=(-18,36+1,53 Vdafш - 0,026 Vdafш2)Ксм,

де Ксм – емпіричний коефіцієнт, знаходиться в межах 0,80-0,86 залежно від марочного складу шихти і режиму коксування.

Приймаємо Ксм =0,83.

Gdсм=(-18,36+1,53·27,7-0,026·27,72)·0,83=3,38%

Перераховуємо вихід безводої смоли на робочу шихту:

Grсм= Gdсм(100- Wrш)/100 Grсм=3,38(100-9,3) /100=3,1% або 31 кг.

2.4.Сирий бензол.

Вихід сирого бензолу (бензолових вуглеводнів до 180ºС) з сухої шихти підраховується за емпіричній формулою:

Gdб=(-1,61+0,144 Vdafш-0,0016 Vdafш2) Кб,

де Кб – емпіричний коефіцієнт. Знаходиться в межах 0,84-0,97 залежно від марочного складу і режиму коксування. Приймаємо Кб=0,91.

Тоді Gdб=(-1,61+0,144·27,7-0,0016·27,72) 0,91=1,05%.

Вихід бензолу на робочу шихту перераховується за формулою:

21

Grб = Gdб(100- Wrш)/100

Grб = 1,05(100-9,3) /100=0,95% або 9,5 кг.

2.5.Аміак 100%-ный.

Вихід аміаку 100%-ного з робочої шихти підраховується за формулою: Grам=b Nrш17/14,

де b – коефіцієнт переходу азоту вугілля в аміак, який знаходиться в межах 0,11-0,15. Приймаємо b=0,13.

17– молекулярна маса аміаку; 14 – атомна маса азоту. Grам=0,13· 1,5·17/14=0,24% або 2,4 кг.

Вихід аміаку від сухої шихти складе:

Gdам= Grам100/(100- Wrш)

Gdам=0,24·100/(100-9,3)=0,26%.

2.6.Сірка в перерахунку на сірководень.

Вихід сірки в перерахунку на сірководень з робочої шихти визначається за формулою:

GrS=КS Srш34/32,

де Кs – коефіцієнт переходу сірки шихти в сірководень, який знаходиться в межах 0,17-0,29; приймаємо Кs=0,24;

34 – молекулярна маса сірководня;

32 – атомна маса сірки.

GrS=0,24·1,8·34/32=0,46% або 4,6 кг.

Вихід сірі від сухої шихти рівний:

GdS= GrS100/(100- Wrш)=0,46·100/(100-9,3)=0,52%.

2.7.Пірогенетична вода.

Вихід пірогенетичної води від робочої шихти визначається за формулою:

Grпір=Ко Оrш18/16,

22

де Ко – коефіцієнт переходу кисню шихти в пірогенетичну воду, який знаходиться в межах 0,33-0,50; приймаємо Ко =0,44; 18 – молекулярна маса води; 16 – атомна маса кисню.

Grпір=0,44 · 4,5·18/16=2,23% або 22,3 кг.

Вихід пірогенетичної води від сухої шихти рівний:

Gdпір= Grпір100/(100- Wrш)=2,23·100/(100-9,3)=2,45%.

2.8. Волога шихти.

Маса волога шихти, що випаровується в камерах коксування, рівна масі вологи шихти, що завантажується в камеру коксування:

Gвш= Grш Wrш/100=1000·9,3/100=93 кг.

2.9. Нев'язка балансу.

Визначається за різницею між прибутковою і витратною частями:

1000 - (704+133+31+9,5+2,4+4,6+22,3+93)=0,2 кг, тобто 0,02%.

Отримані результати розрахунку заносяться в таблицю 8 за прийнятою формою - матеріальним балансом.

Таблиця 8 – Зведений матеріальний баланс коксування вугільної шихти

23

Завдання для розрахунку матеріального балансу коксування

Розрахувати матеріальний баланс коксування вугільної шихти за даними таблиць 1 і 4.

Список використаних джерел

1.Химическая технология твёрдых горючих ископаемых / Под ред. Г.Н. Макарова и Г.Д. Харламповича. – М.: Химия, 1986. – 496 с.

2. Ткачёв В.С., Остапенко М.И. Оборудование коксохимических заводов. – М: Металлургия, 1983. – 362 с.

3.Диденко В.Е.Технология приготовления угольных шихт для коксования. – Киев: Вища школа, 1989.–288 с.

4.Чистяков А.Н.Технология коксохимического производства в задачах и вопросах.– М.: Металлургия, 1983.– 296 с.

24

5.Ильин В.Ф., Егоров В.М. Проектирование и расчёт углекоксового блока коксохимического предприятия. Учебное пособие. – Днепропетровск: ГМетАУ, 1999.–84с.

6. Методы расчёта материальных и тепловых балансов коксоых печей/ И.М. Ханин, Я.М. Обуховский, В.В. Юмин и др. М.:Металлургия. – 1972 .- 160 с.

25