1.9 Критерії та показники конкурентоспроможності організації за показником фінансового стану підприємства

Таблиця 1.4 – Показники конкурентоспроможності підприємства за фінансовим станом

Критерії та показники конкурентоспроможності	Роль показника в оцінці	Алгоритм розрахунку показника
Коефіцієнт автономії (КА)	Характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування	КА = Власні кошти фірми (Ф-1 р.380 + р.480 – р.080) / Загальна сума джерел фінансування (Ф-1 р.640)
Коефіцієнт платоспроможності (КП)	Відображає здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання та визначає ймовірність банкрутства	КП = Власний капітал (Ф-1 р.380) / Загальні зобов’язання (Ф-1 р.480+620)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ)	Показує якісний склад коштів, котрі є джерелами покриття поточних зобов’язань	КЛ= Грошові кошти (Ф-1 р.220 + 230 +240) / Короткострокові зобов’язання (Ф-1 р.620)
Коефіцієнт обіговості оборотних активів (КО)	Аналізує ефективність використання оборотних активів. Дорівнює часу, протягом якого оборотні активи проходять всі стадії виробництва	КО = Доход від реалізації (Ф-2 р.010) / Середньорічний залишок обігових активів (Ф-1 р.260 (гр.3+4)/2)

1.10 Загальний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:

(1.5)

де КА– коефіцієнт автономії підприємства;

КП – коефіцієнт платоспроможності підприємства;

КЛ – коефіцієнт ліквідності підприємства;

КО – коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Для визначення конкурентоспроможності товару керуються наступними принципами:

 протилежність цілей і засобів суб’єктів ринку;

 урахування особливостей різних сегментів ринку;

 квазістабільність ринкової кон’юнктури в період проведення досліджень;

 переважно раціональна поведінка суб’єктів ринку.

Принцип протилежності цілей і засобів при управлінні конкурентоспроможністю товару означає, що конкурентоспроможність товару як економічну категорію слід розглядати у двоїстому аспекті, тобто необхідно враховувати інтереси обох суб’єктів ринкових відносин (споживачів і виробників), цілі яких взаємопов’язані, але протилежні: для виробників важливими є параметри, які впливають на рівень витрат, а для споживача – параметри, які впливають на споживчі якості продукції (товару). Ці відносини можна виразити у матриці протилежності цілей і засобів у процесі товарно-грошового обміну між суб’єктами ринкових відносин (дивись таблицю 1.5).

1.11 Матриця протилежності цілей і засобів у процесі оцінювання конкурентоспроможності продукції

Таблиця 1.5 – Матриця протилежності цілей і засобів у процесі оцінки конкурентоспроможності продукції

Суб’єкти	Фактори конкурентоспроможності
Якість	Ціна
Виробник	1.Якість процесу виробництва продукції (засіб)	3.Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (ціль)
Споживач	2.Якість продукції (ціль)	4.Витрати, пов’язані із споживанням продукції (засіб)

Для покупця метою здійснення покупки товару є придбання її якості – здатності задовольняти конкретні потреби (квадрант 2 матриці), вартість факторів, які задовольняють дані потреби (квадрант 4 матриці). Кожний споживач при виборі конкретного товару, намагається досягти оптимального співвідношення між рівнем споживчих властивостей і витратами на її придбання і використання, тобто отримати максимум споживацького ефекту на одиницю витрат. З точки зору виробника корисність товару визначається витратно-ціновими факторами. А тому у довгостроковій перспективі метою дій будь-якого виробника є досягнення максимальної різниці між ціною реалізації товару і власними витратами на його виробництво (квадрант 3).

У зв’язку з цим першочерговою задачею для виробника є формування у свідомості споживача думки про високий ступінь корисності даної продукції. Якісний рівень процесу виробництва (квадрант 1), який виражається через виробничо-технологічні показники і втілений у якості товару, забезпечує задоволення потреб виробника і виступає засобом досягнення цілі – одержання прибутку.

Після визначення основних принципів оцінки конкурентоспроможності товару слід перейти до визначення показника конкурентоспроможності товару.