Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсовой (0.25%C).doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
381.95 Кб
Скачать

1.Основна частина.

1.1 Аналіз положення на діаграмі фазових станів сплаву заданої хімічної сполуки.

На рис. 1 приведена стальна частина діаграми ФП сплавів Fe-C. Режими То вказаних сплавів здійснюються в температурних інтервалах, які лежать нижче лінії HIE.

У області GNIES рівноважною фазою буде аустеніт (γгцк-Fe [0,25%C]) – твердий розчин C в γ-Fe.

В області PGS рівноважними являються дві фази: γгцк-Fe [0,25%C] і ферит - твердий розчин C в α-Fe (αоцк-Fe [0,25%C]).

Область SEK: γгцк-Fe [0,25%C] і цементит (Fe3C [6,67%С]).

Область GPQ і температурна лінія: αоцк-Fe [0,25%C].

Область QPSKL: αоцк-Fe [0,25%C] і Fe3C [6,67%С]

Визначимо температурний інтервал можливих видів ТО для сплаву Fe+0,25%C. Для цього проводимо на діаграмі концентраційну лінію, що відповідає заданому вмісту С=0,25%. Лінія потрапляє в області GNIES, PGS і QPSKL.

Визначимо температурний інтервал для проведення ТО сплаву Fe+0,25%C, він дорівнює температурам, що відповідають максимальній температурі, за якої ще не йде реакція γгцк-Fe [0,25%C]→ γгцк-Fe [0.25%C]+рідина , та температурі закінчення мартенситного перетворення (Мк).

Першу температуру визначаємо з рис.1., для цього від точки перетину концентраційної лінії Ι-Ι сплаву Fe+0,25%C з лінією ІN проводимо перпендикуляр до температурної лінії, вона дорівнює 1470 °C.

Нижній інтервал температур визначаємо з рис.2. , який описує вплив вмісту вуглецю в аустеніті на положення температур початку (Мн) і кінця (Мк) мартенситного перетворення. Для цього від точки перетину лінії ΙІ-ΙІ, яка дорівнює концентрації %С в сплаві Fe+0,25%C з лінією Мк проводимо перпендикуляр до температурної лінії, далі визначаємо температуру по формулі Мк+30, вона дорівнює 250+30= 280°C, температура початку мартенситного перетворення Мн відповідає 370°C.

Для визначення всіх температур фазової рівноваги для сплаву Fe+0,25%C необхідно визначити з рис.1., яким температурам відповідають точки перетину лінії І-І і, так як сталь 30ХГТ (яка відповідає складу Fe+0,25%C)- доевтектоїдна, то для неї критичними лініями будуть GS і PSK.

Результати визначення температур фазової рівноваги зведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Температури фазової рівноваги для сплаву Fe+0,25%C

№ п/п

tфр , °C

tфр, К

Фази, що знаходяться в рівновазі

1

840

1113

γгцк-Fe [0,25%C]↔ γгцк-Fe [0,25%C]+ αоцк-Fe [0,25%С]

2

723

996

γгцк-Fe [0,25%C]+ αоцк-Fe [0,25%С]↔ αоцк -Fe [0,25%С] + Fe3C [6,67%С]

1.2 Визначення можливих фазових перетворень заданої хімічної сполуки при нагріванні та охолодженні.

Із таблиці 1 та рис.1. слідує, що для заданого сплаву Fe+0,25%C можливі наступні фазові перетворення:

Від температури 20°C до 723°C – часткове розчинення Ц в Ф згідно правилу відрізків (для Ц - по лінії PQ). Вище лінії – зворотне евтектоїдне перетворення:

αоцк-Fe [0,25%C]+ Fe3C [6,67%С]→ γгцк-Fe [0,25%C]

У інтервалі температур від 723°C до точки перетину лінії І-І з GS (Аc3) відбувається ФП – розчинення Ф в А. З перегрівом вище лінії GS(Аc3) реакція розчинення закінчується:

γгцк-Fe [0,25%C]+ αоцк-Fe [0,25%С]

Від температури солідус (лінії, що обмежує тверду фазу) до лінії GS(Аc3) будь-які фазові перетворення відсутні. Тобто за температур 1425°C-730°C існує фаза А:

γгцк-Fe [0,25%C]

Переохолодження нижче лінії GS(А3) до PSK(Аc1) приводе в дію реакцію виділення твердого розчину Ф із А.

γгцк-Fe [0,25%C] ↔ γгцк-Fe [0,25%C]+ αоцк -Fe [0,25%С]

Охолодження нижче лінії PSK до 20°C приводить до виділення Ц із Ф.

Якщо від лінії GS, де маємо А переохолодити заданий сплав Fe+0,25%C зі швидкістю вище критичної (вона буде вказана у наступних розділах) до температури 20°C отримаємо таку реакцію:

γгцк-Fe [0,25%C]→М+γгцк-Fe [0,25%C]ост.

Результати аналізу зведені в таблицю 2.

Таблиця 2 - Види фазових перетворень сплаву Fe+0,25%C.

№п/п

Температурний інтервал, °C

Типи фазових перетворень

при нагріві

при охолодженні

1

723-840

γгцк-Fe [0,25%C]S+ αоцк-Fe [0,25%C]→ γгцк-Fe [0,25%C]

розчинення Ф в А

γгцк-Fe [0,25%C]→ γгцк-Fe [0,25%C]S+ Fe3C [6,67%С]

виділення Ф із А

2

723

αоцк-Fe [0,25%C]+Fe3C [6,67%С] → γгцк-Fe [0,25%C]S+ αоцк-Fe [0,25%C]

обернене евтектоїдне ФП

γгцк-Fe [0,25%C]S+ αоцк-Fe [0,25%C]→ αоцк-Fe [0,25%C] + Fe3C [6,67%С]

евтектоїдне ФП

3

20-723

αоцк-Fe [0,25%C]Q +Fe3C [6,67%С] → αоцк-Fe [0,25%C]P + Fe3C [6,67%С] розчинення Ц в Ф

Fe3C [6,67%С]+ αоцк-Fe [0,25%C]P→ Fe3C [6,67%С]+ αоцк-Fe [0,25%C]Q

виділення Ц із Ф

4

280-723

(при υохлкр)

М+γгцк-Fe [0,25%C]ост.→ αоцк-Fe [0,25%C]+ Fe3C [6,67%С]

розчинення М і Аост. в Ф

γгцк-Fe [0,25%C]→ М+γгцк-Fe [0,25%C]ост.

виділення М із А