8. Склади і властивості піщано-масляних та піщано-рідкоскляних сумішей.

Піщано-масляні суміші. Піщано-масляні стрижневі суміші широко застосовуються для виготовлення відповідальних стрижнів І, П, Ш класів в умовах дрібносерійного і великосе- рійного виробництва виливків. Зміцнення стрижнів, виготовлених з таких сумішей, звичай­но здійснюють тепловою обробкою, тобто сушкою, температура якої залежить від вживаного в'яжучого матеріалу і коливається від 170 до 180⁰С при використовуван­ні таких в'яжучих, як декстрина, пектинового клею, а в'яжучих П, ПТ, ГТФ - до 200 - 220 ⁰С.

Окрім в'яжучих матеріалів, до складу піщано-масляних вводять добавки фор­мувальної вогнетривкої глини з метою підвищення міцності стрижнів у вологому стані.

В даний час замість масляних в'яжучих широко використовуються їх замінни­ки (в'яжучі П, ПТ, ГТФ, КО і інш.), що не містять в своєму складі рослинних масел.

Склад і властивості піщано-масляних стрижневих сумішей призначених для чавунних і сталевих виливків, приведені в таблиці 3.14.

Пісчано - рідкоскляні суміші. Відмітною особливістю даного типу сумішей є вико­ристовування в них як в'яжуче рідке скло в кількості 4-7%. Зміцнення ливарних форм і стрижнів може бути здійснено:

• при витримці на повітрі шляхом підв'ялювання;

• хімічним способом, за рахунок їх продування вуглекислим газом (СО₂);

• введенням у формувальну суміш ферохромового шлаку у вигляді добавки як хіміч­ного реагенту, що викликає аналогічно вуглекислому газу коагуляцію рідкого скла. Проте використовування піщано-рідкоскляних сумішей має ряд недоліків.

• До числа недоліків слід віднести:

• утруднену вибиваємість стрижнів з виливків унаслідок підвищеної спікаємості рід­кого скла з кварцовим піском;

• утрудняє витягання стрижнів з нерозбірних ящиків;

• обмежене використовування відпрацьованих сумішей у зв'язку з тим, що в приго­тованих сумішах зростає зміст окислу натрію (Ка₂О), що відноситься до числа шкід­ливих домішок, що знижують вогнетривкість сумішей;

• необхідні заходи по запобіганню суміші від передчасного висихання;

• обмежується термін зберігання стрижнів.

Проте даний спосіб широко застосовується і в умовах індивідуального, дрібно- серійного, і навіть великосерійного виробництва.

Зміцнення рідкоскляної суміші здійснюється шляхом дії СО₂ на рідке скло і видалення вологи.

Найширше застосування отримали рідкі суміші, до складу яких вводиться та­кож зміцнююча добавка ферохромового шлаку, що самозміцнюються. При виготов­ленні крупних ливарних форм звичайно використовують облицювальні самотверд­нучі суміші, а при виготовленні стрижнів - єдині суміші.

В піщано-рідкоскляні суміші додатково вводять наступні необхідні добавки:

• азбестову крихту для поліпшення вибиваємості стрижнів з виливків, а також для міцності сумішей у вологому стані;

• розчин бітуму в уайт-спіриті для поліпшення текучості при ущільненні на машинах і для поліпшення видалення стрижнів з виливків;

• кам'яновугільний пил для зменшення пригароутворення і поліпшення умов вида­лення стрижнів з виливків.

При виготовленні ливарних форм і стрижнів використовують два види піщано- рідкоскляних сумішей:

1. пластичні;

2. рідкі.

Пластичні суміші застосовуються як облицювальний шар. Зміцнення, тобто тверднення виготовлених ливарних форм і стрижнів здійснюється трьома основними способами:

• повітряною сушкою - підв'ялюванням на повітрі; протягом 2 -8 год.;

• тепловою сушкою при температурі 220-250⁰С; протягом 30-60 хв.;

• хімічним шляхом.

Рідкі суміші, на відміну від звичайних пластичних сумішей, що піддаються ущільненню при виготовленні ливарних форм і стрижнів, заливаються в опоки і стрижневі ящики і практично не вимагають ущільнення. Їх застосовують при виго­товленні середніх і особливо крупних по величині ливарних форм і стрижнів, оскіль­ки в цьому випадку, зважаючи на відсутність операції ущільнення суміші їх викори­стовування найбільш ефективно. Утворення рідкого стану досягається за рахунок введення в суміш добавок піноутворювачів - поверхнево-активних речовин.