Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Металловедение_.pdf
Скачиваний:
109
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
4.98 Mб
Скачать

18.1. Механічні властивості та призначення латуней [34]

Марка

Міцність,

Відносне

Твердість,

Призначення

 

МПа

видовження,

НВ

 

 

 

%

 

 

 

 

Деформівні латуні

 

Л90

260

45

53

Деталі

Л80

320

52

53

трубопроводів,

 

 

 

 

фланці, бобишки

Л68

320

55

55

Теплообмінна

 

 

 

 

апаратура, що

 

 

 

 

працює при

 

 

 

 

250°С

 

 

Литі латуні

 

 

ЛС59-1Л

200

20

80

Втулки,

 

 

 

 

арматура,

 

 

 

 

фасонне литво

ЛС63-3

350

8

80

Антифрикційні

 

 

 

 

деталі -

 

 

 

 

підшипники,

 

 

 

 

втулки

ЛМцЖ55-3-1

500

10

100

Теплообмінна

 

 

 

 

апаратура, що

 

 

 

 

працює при

 

 

 

 

300°С

ЛА67-2,5

400

15

90

Корозійностійкі

 

 

 

 

деталі

ЛАЖ-60-1-1

650

7

160

Черв'ячні

 

 

 

 

гвинти, що

 

 

 

 

працюють у

 

 

 

 

важких умовах

Корозійна стійкість латуней. Олово, алюміній і нікель підвищують корозійну стійкість латуней. Латуні ЛО70-1 (Cu=70%, Sn=1%, Zn=29%), ЛО62-1 (Cu=62%, Sn=1%, Zn=37%) називають морськими латунями.

Алюмінієву латунь 77ЛА-2 (Cu=77%, Al=2%, Zn=21%)

використовують для конденсаторних трубок, тому що вона має високу стійкість у морської воді. Нікелеву латунь ЛН 65-5 (Cu=65%, Ni=5%, Zn=30%), яка має підвищену корозійну стійкість, використовують для конденсаторних і манометричних трубок.

Бронзи - їх хімічний склад, структура та властивості. Маркування та використання

Бронзи- це сплави міді з оловом, алюмінієм, марганцем, кремнієм, берилієм, свинцем (крім цинку). Залежно від основного легуючого

301

елемента, бронзи називають олов'янистими, алюмінієвими, берилієви-

 

ми та .ін Для підвищення

механічних

і особливих

властивостей

бронзи додатково легують Fe, Ni, Ті, Zn, Р, для підвищення корозійної

 

стійкості - Мn, пластичності - Ni, міцності - Fе, оброблюваності

 

різанням - Рb.

 

 

 

 

 

 

 

 

Маркується бронза таким чином: літери Бр. означає «бронза»,

 

наступні літери вказують на наявність легуючих елементів - О - олово,

 

Мц - марганець, Ж - залізо, Ф - фосфор, Б - берилій, Ц - цинк, А -

 

алюміній, С - свинець тощо. Після цього цифрами вказують середній

 

вміст елементів у відсотках(вміст міді цифрами не

 

вказують).

 

Наприклад, бронза марки Бр.ОФ10-1 має наступний хімічний склад:

 

Sn = 10%, Р = 1, Сu - решта (89%); БрОЦ4-3 означає, що

бронза

 

містить 4 % олова і 3 % цинку, решта - мідь; БрОЦС5-5-5 - бронза

 

містить олова, цинку і свинцю по 5 %, решта - мідь.

 

 

 

 

Бронзи мають високу корозійну стійкість і добре обробляються

 

різанням. Більшість з них має хороші ливарні властивості,

також

 

антифрикційні властивості, тобто добре працюють в умовах тертя.

 

Олов'янисті

бронзи.

У

промисловості

використовуються

олов'янисті бронзи із вмістом олова до14 %. Вони мають високі

 

механічні, пружні і антифрикційні властивості, добре обробляються

 

різанням та ллються. З діаграми стану «мідь - олово» (рис. 18.3) та

 

структури, наведеної на рис. 18.4, видно, що такі сплави складаються з

 

однорідного твердого розчину олова і міді. Однак високу пластичність

 

має бронза, що містить тільки до5% олова. Це пояснюється тим, що

 

при вмісті олова понад5 % сплави стають більш схильними до

 

дендритної ліквації у зв'язку із значним температурним

інтервалом

 

між лініями ліквідус і солідус.

 

 

 

 

 

 

 

Схематично структуру такого сплаву можна зобразити так, як

 

показано на рис. 18.4, а. Така різнорідна структура забезпечує хороші

 

антифрикційні властивості бронзи і застосовується як підшипниковий

 

сплав для вкладишів підшипників ковзання. Якщо таку бронзу піддати

 

дифузійному відпалу при температурі700 - 750° С, то відбудеться

 

вирівнювання

хімічного

складу

і

структура

 

являтиме

собою

однорідний твердий розчин (рис. 18.4, б). Антифрикційні властивості такої бронзи будуть низькі.

302

Рис. 18.3. Діаграма стану сплаву «мідь-олово» [34]

а б Рис. 18.4. Схема мікроструктури бронзи Бр.ОЦ-10-2 після лиття

(а) та кування і дифузійного відпалу (б) [34]:

а - дендрити твердого розчину; б - однорідні зерна a-твердого розчину (твердий розчин атомів олова в кристалічній гратці міді)

Бронза марки Бр.О10, що містить до10% олова (решта Cu), має структуру, що складається з α-фази (твердий розчин атомів олова у кристалічній гратці міді) і евтектоїда α+Cu31Sn8 у вигляді світлих ділянок зернистої будови (рис. 18.5).

303

 

 

Рис. 18.5. Мікроструктура бронзи Бр010 [35]

 

 

 

 

Олов’яністі бронзи легують Zn, P, Pb, Ni та іншими елементами.

 

Цинк

покращує

технологічні

властивості

бронзи

і

робить

її

дешевшою.

Фосфор

покращує

рідкотекучість

 

сплаву, міцність,

 

пружність і антифрикційні властивості. Нікель підвищує механічні

 

властивості, корозійну стійкість та щільність зливків

і

зменшує

 

ліквацію. Із олов’янистих бронз виготовляють підшипники ковзання,

 

арматуру, що працює у воді й

парі

під тиском 25доат,

зубчасті

 

колеса, стрічки, штаби, дріт діаметром 0,1-12 мм.

 

 

 

 

 

 

Свинцеві

бронзи (Бр.СЗО)

відрізняються

 

високими

 

антикорозійними властивостями, теплопровідністю

чотири

рази

 

вища за олов"янисті бронзи). Застосовують їх для навантажених

 

підшипників з великими питомими навантаженнями. Як сплави для

 

вкладишів

підшипникових

механізмів, працюючих

з

великими

 

швидкостями і при підвищеному тиску, застосовується

свинцева

 

бронза із вмістом свинцю близько30%. Мідь зі свинцем утворює

 

просту механічну суміш і не утворює твердих розчинів і хімічних

 

сполук. Отже, структура свинцевої бронзи (рис. 18.6) складатиметься

 

із зерен міді (тверда і досить пластична структурна складовасвітлий

 

фон) і темних включень свинцю, переважно розташованого

по

 

границях зерен (м'яка структурна складова).

 

 

 

 

 

Основним недоліком олов'янистих бронз є їх висока вартість. Замінником олов'янистої бронзи є алюмінієва з вмістом алюмінію до 11%. У промисловості застосовується одно- і двофазна алюмінієва бронза. Безолов"янисті бронзи містять алюміній, залізо, марганець, берилій, свинець та різні сполуки цих металів.

304

Рис. 18.6. Мікроструктура бронзи марки Бр.СЗО [35]

Алюмінієві бронзи містять 4 - 11% алюмінію. Вони мають високу корозійну стійкість, механічні та технологічні властивості. Ці бронзи добре обробляються тиском в гарячому стані, а при вмісті алюмінію

до 8% - і в

холодному стані. Бронзи, що

містять 9-11% алюмінію, а

також залізо, нікель, марганець, зміцнюються термічною обробкою -

загартування

та

відпуск. Найбільш

піддається

загартуванню

Бр.АЖН10-4-4, яка після загартування з 980 °С та відпуску при 400 °С підвищує твердість з200 до 400 НВ. Алюмінієві бронзи при вмісті алюмінію до 9,8% мають однофазну структуру твердого розчину атомів алюмінію у кристалічній гратці міді(α-фаза). При вмісті алюмінію від 9,8 до 16% крім твердого розчину α утворюється ще й

евтектоїд.

 

 

 

На

рис. 18.7 зображено мікроструктуру бронзи

Бр10.А у

литому

стані (а), після пресування (б) і

гартування (в).

Вона

складається з твердої α-фази(світлі ділянки)

і евтектоїду α+γ (темні

ділянки).

 

 

 

Рис. 18.7. Мікроструктура бронзи Бр.А10 [35]:

а– в литому стані; б – після пресування; в – після гартування;

Залюмінієвих бронз виготовляють пружини, поковки, арматуру, черв’ячні та зубчасті колеса, втулки, трубки, стрічки, штаби, прутки діаметром 16-120 мм, монети тощо.

Марганцевисті бронзи Бр.МЦ5 мають порівняно невисокі

механічні

властивості, але

високу пластичність і стійкість проти

корозії, а

також зберігають

механічні властивості при підвищених

305

температурах.

Берилієві бронзи після термічної обробки мають високі механічні властивості, наприклад Бр.Б2 має міцність 1250 МПа, твердість НВ 350, високу корозійну та теплостійкість. З берилієвих бронз виготовляють деталі особливо відповідального призначення.

Кремнисті бронзи (Бр.КН1-3, Бр.КМц3-1) застосовують як замінники дорогих берилієвих бронз.

Марки, властивості та призначення бронз наведені у табл. 18.2.

18.2. Механічні властивості та призначення бронз [34]

Марка

Міцність,

Відносне

Твер-

Призначення

 

 

МПа

видовження,

дість,

 

 

 

 

 

 

%

НВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бр.ОЦН7-

210

5

60

Деталі арматури (клапани,

 

 

 

задвижки, крани), що

5-1

 

 

 

працюють на

повітрі,

у

 

 

 

 

воді, маслі, паливі, парі

 

Бр.ОЦС5-5-5

180

4

60

Антифрикційні

деталі

 

 

 

 

арматура

 

 

 

Бр.АЖ9-4

500-700

4-6

160

Арматура

трубопровод

Бр.АЖ9-4Л

350-450

8-12

90-100

для різних

 

середовищ

 

 

 

 

(крім морської води)

 

Бр.АМц9-

400

20

80

Деталі, що працюють в

 

 

 

морській

воді (гвинти,

 

 

 

лопасті)

 

 

 

Бр.Б2

900-1000

2-4

70-90

Пружини,

пружинні

кон-

 

 

 

 

такти приладів тощо

 

Бр.Амц10-2

500

12

110

Підшипники ковзання

 

Бр.ОФ10-1

250

1-2

100

 

 

 

 

Алюміній

та

його

сплави, (структура, маркування,

властивості та використання)

 

Алюміній

- легкий

метал,

який кристалізується в кубічну

гранецентровану гратку К12 і не має алотропічних(поліморфних) перетворень. Характерними властивостями алюмінію є: мала питома вага g = 2,72 г/см3 (27,2 кН/м3) – у три рази легший за сталь; висока

пластичність (відносне

видовження)

деформованого

і

відпаленого

алюмінію d =35-40%, низька твердість НВ25 і границя міцності sв =

80 - 100 МПа; границя

текучості sт=30 МПа; низька

температура

плавлення t=658оС.

Алюміній

володіє

високою

- теплоі

електропровідністю (електропровідність

відпаленого

 

алюмінію

складає близько 62 % від електропровідності

відпаленої

міді

марки

306

М1); має високу корозійну стійкість.

 

 

 

 

 

 

 

 

Алюміній володіє високою стійкістю проти атмосферної корозії,

 

 

деяких

рідких

та

інших

 

середовищ, наприклад

проти

 

дії

 

концентрованої азотної кислоти, повітря, забрудненого сірчистими

 

 

газами і т. д. Стійкість алюмінію проти атмосферної корозії приблизно

 

 

в 20 разів більша стійкості сталі. Однак треба пам'ятати, що алюміній

 

 

легко руйнується при дії лугу, соляної кислоти і деяких інших

 

мінеральних

 

кислот.

Висока

 

корозійна

стійкість

 

алюмінію

 

пояснюється утворенням на його поверхні щільної і міцної окисної

 

плівки Аl2О3, що захищає метал від корозії. Корозійна стійкість

 

 

залежить від наявності домішок: чим чистіший алюміній, тим вища

 

 

його корозійна стійкість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постійні домішки та їх вплив на властивості алюмінію

 

 

 

 

До постійних домішок алюмінію належать залізо(0,0015 -1,1

 

 

%), кремній (0,0015 - 1,0 %), мідь (0,001- 0,05 %) і марганець.

 

 

 

 

Залізо практично не розчиняється в алюмінії. При малому вмісті

 

 

заліза в структурі алюмінію з'являється евтектикаl-АlА3Fе. Вона

не

 

містить

лише 1,7% заліза, тому

типова структура

евтектики

 

спостерігається. Структура складається з алюмінію і темних включень

 

 

Аl3Fе у вигляді голок, що є надрізами в металі. Тому залізо знижує

 

 

пластичні властивості алюмінію. Воно зменшує також корозійну

 

стійкість

 

алюмінію.

У

подвійних

алюмінієвих

сплавах

 

залізо

 

зустрічається у вигляді інтерметалевого з'єднання FеАl3, яке погіршує

 

 

корозійну

 

стійкість,

механічні

 

властивості

та

оброблюваність

 

алюмінію тиском. Тому залізо є шкідливою домішкою алюмінієвих

 

сплавів, і тільки в деякі алюмінієві сплави спеціального призначення

 

вводять підвищену кількість заліза (до 1,6%) як легуючого елементу.

 

 

Кремній з алюмінієм не утворює інтерметалідних з'єднань.

 

Розчинність кремнію в алюмінії при нормальних умовах дуже мала, а

 

 

тому в подвійних алюмінієвих сплавах кремній може зустрічатися в

 

чистому вигляді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мідь у вказаних кількостях розчиняється в кристалічній гратці

 

алюмінію,

утворюючи

з

 

ним

твердий

розчин

.

заміщення

Розчиняючись в алюмінії, мідь підвищує міцність, не знижуючи

 

 

корозійної стійкості алюмінію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марганець

потрапляє

в

алюміній

при

його

 

виплавці

з

використанням відходів переробних цехів. Його вміст в первинному

 

алюмінії

 

мізерний.

Марганець

збільшує

розмір

зерна

при

 

відпалюванні алюмінію після деформації, що пояснюється його

 

ліквацією. Для зменшення цього дефекту в алюміній вводять до0,2 %

 

 

титану. Вміст марганцю не повинен перевищувати 0,03 %.

 

 

 

 

 

307