Лабораторна робота №9

Мета роботи - провести лабораторне випробування і дати оцінку ефективності вентиляційної установки.

1.Необхідні теоретичні відомості.

Вентиляція - це сукупність заходів та засобів, призначення, забезпечення на постійних робочих місцях метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Конструктивні елементи вентиляційної установки: вентилятор, електродвигун, припливний і нагнітальний повітропроводи (рис.1.).

При технічних випробуваннях вентиляційної установки необхідно встановити:

• продуктивність установки V, м³/год;

• тиск у припливному і нагнітальному повітропроводах,

• тиск вентилятора Р,Па;

• частоту обертання електродвигуна вентилятора, об/хв.

При русі повітря в повітропроводі розрізняють три види тиску: статичний, Р_ст, динамічний, Р_дин і повний. Р_п.

Динамічний тиск представляє собою кінетичну енергію рухомого повітря. Він залежить від швидкості руху повітря і визначається за формулою:

Р_д = (1)

де m - маса одного кубічного метра газу, (для повітря при нор­мальних умовах m =1,24 ), кг/м³ ;

- швидкість руху повітря в повітропроводі, м/с.

У припливному повітропроводі статичний і повний тиски нижчі від тиску поза повітропроводом. Тому виміряні значення Р_m і Р_п для припливного повітропровода записують із знаком ”-”

Динамічний тиск завжди додатній.

Повний тиск Р_п для обох повітропроводів визначається як алгебраїчна сума P_cm i P_дин , Па:

Р_п = P_cm+ P_дин (2)

Рис.1. Схема вентиляційної установки: 1- припливний повітропровід; 2- електродвигун; 3- центр обіжний вентилятор; 4- нагнітальний повітропровід.

Тиск вентилятора - це різниця повних тисків на виході і на вході вентилятора. Він дорівнює сумі абсолютних величин повних тисків в припливному і всмоктувальному повітропроводах, Па:

Р_{вентилят} = P_n.нагн.+ P_{n.припл.} (3)

2. Опис використаних приладів.

Тиск в повітропроводах вимірюють мікроманометрами (рис.2 і 3) в сукупності з пневмометричними трубками системи МІОП (рис.4), що представляють собою дві зігнуті мідні трубки, спаяні по довжині. Одна трубка з отвором на кіпці (має знак вимірює повний тиск, друга трубка має збоку по 2 невеликі отвори і закрита на кінці (помічена знаком “-” статичний тиск. Кут нахилу трубки мікроманометра можна змінювати, змінюючи тим самим діапазон вимірюваних тисків. Значенні поправок на кут нахилу беруть із опису приладу. Мікроманометри постійним кутом нахилу називаються тягомірами (рис.3).

Пневмометричні трубки встановлюються назустріч потоку повітря приєднуються до мікроманометра по одній із схем, що показані на рис.5.

Частоту обертання електродвигуна вентилятора вимірюють ручним тахометрами, які приводять в контакт з валом електродвигуна (для цього на валі є спеціальна виточка). В даній роботі вимірювання часто-обертання проводиться стробоскопом. Стробоскопічний ефект заклечається в тому, що при частоті пульсації світлового потоку, який освітлює вал, що обертається, і збіганні з числом обертів, вал здається нерухомим. Вимірювання полягає в визначенні такого моменту перемиканням частоти пульсації світлового потоку. Знайдена частота пульсації і є частотою обертання вала.

Рис.2. Мікроманометр ЦАГ: 1- резервуар; 2-накладна скоба; 3- чавунна станина; 4- рівень; 5- гвинт для встановлення прилада за рівнем; 6- стійка; 7- опорний пристрій; 8- скляна трубка захищена кожухом4 9- штуцер, з’єднаний зверхнім кінцем трубки; 10-штуцер резервуара.

Рис.3. Тягомір: 1- скляний резервуар; 2- нерухома похила трубка; 3- дерев’яна колодка; 4- рухома шкала; 5-клин.