Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
59.6 Кб
Скачать

24

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Теоретичні аспекти проведення аудиту визначення та використання прибутку підприємства

1.1. Мета і завдання аудиту визначення та використання прибутку підприємства

1.2. Методика аудиту визначення та використання прибутку підприємства

1.3. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту визначення та використання прибутку підприємства

1.4. Типові помилки і порушення, які виявляються в ході перевірки

РОЗДІЛ 2. Практична частина. Організіція,, здійснення та узагальнення результатів аудиту прибутку підприємства в межах прервірки фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.1. Характеристика ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.2. Організація аудиторської перевірки визначення та використання прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.3. Здійснення аудиту визначення та використання прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.4. Здійснення перевірки достовірності даних форм бухгалтерської звітності ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.5. Здійсненняаудиту фінансового стану ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

2.6. Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

РОЗДІЛ 3. Рекомендаційна частина. Формуваннярекомендацій щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті визначення та використання прибутку підприємства, і пропозицій щодо запобігання їх виникненню на ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

3.1. Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті використання прибутку на ПАТ «Львівський хлібозавод №1»

3.2. Рекомендації щодо формування на ПАТ «Львівський хлібозавод №1» механізму внутрішнього аудиту визначення та використання прибутку для запобігання порушенням.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Економічна література дає багато визначень аудиту, наприклад: аудит - це процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює свідчення про кількісну інформацію, яка стосується конкретного економічного суб'єкта, з метою встановлення і відображення у звіті ступеня відповідності цієї кількісної інформації встановленим критеріям[1]. Існує і таке визначення: аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько - фінансову діяльність суб'єкта господарювання з метою формування висновків про його реальний фінансовий стан[2]. Це визначення суттєво відрізняється від визначення аудиту згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність». За законом, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам[3].

Питання дослідження аудиту використання прибутку підприємства є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов’язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни, господарюючі суб’єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства – є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів, тощо.

Метою роботи є дослідження організаційно-методичних та методологічних аспектів проведення аудиту прибутку підприємства на підставі вивчення законодавчих та нормативних документів, а також систематизувати, розширити і закріпити теоретичні знання на практиці, навички ведення аудиторської перевірки, набуті під час вивчення курсу “Організація і методика аудиту”; перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки проведення аудиту на конкретному підприємстві.

Предметом дослідження є безпосередньо методика і організація аудиту прибутку підприємства від реалізації, від фінансової діяльності, прибутку від інвестиційної діяльності, надзвичайних доходів.

РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Теоретичні аспекти проведення аудиту визначення та використання прибутку підприємства

1.1.Мета і завдання аудиту визначення та використання прибутку підприємства

Мета аудиту доходів відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про доходи отримані підприємством[4]. Об'єктами аудиту доходів є групи доходів підприємства, а також господарські операції, пов'язані з формуванням доходів підприємства. Джерелами інформації аудиту при цьому є:

- вимоги нормативних документів, що регулюють облік доходів;

- наказ про облікову політику підприємства;

- первинні документи з обліку доходів (рахунки-фактури, товарно- транспортні накладні, розрахункові документи тощо);

- регістри синтетичного і аналітичного обліку доходів;

- інші документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування доходів підприємства (договори, довідки бухгалтерії тощо);

- звітність підприємства (ф. 1 Баланс, ф. 2 Звіт про фінансові результати);

- аудиторські висновки, акти ревізій, перевірок минулих періодів тощо;

- відповіді на запити аудитора.

Важливими показниками, які характеризують ефективність діяльності будь-якого підприємства, є величина його доходів та фінансових результатів. Вони мають бути особливим об'єктом аудиторської перевірки, оскільки досить часто облікові та звітні дані щодо доходів містять суттєві помилки, викривлення інформації, що зумовлено їх безпосереднім впливом на інвестиційну привабливість суб'єкта господарювання та величину його податкових платежів.

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» термін «доходи» означає збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які ведуть до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків вкладників)[5]. Фінансовий результат діяльності підприємства може бути визначений як прибуток або збиток. Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

П(С)БО 15 «Дохід» п. 8 визначає, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

  • покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

  • підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією(товарами,іншимиактивами);

  • сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією,можуть бути достовірно визначені[6].

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

  1. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

  2. інші операційні доходи;

  3. фінансові доходи;

  4. інші доходи;

  5. надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, установлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизи, інші податки і обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів[5].

Метою аудиту доходів і фінансових результатів є оцінювання достовірності, повноти, своєчасності та законності їх відображення за видами у бухгалтерському обліку та звітності відповідно до прийнятої облікової політики.

Здійснюючи аудит доходів необхідно розв'язати такі завдання:

  • перевірити виконання планових показників виробництва продукції (надання послуг);

  • проконтролювати правильність віднесення витрат до собівартості продукції та їх оцінювання;

  • пересвідчитись у дотриманні чинної облікової політики щодо відображення в обліку доходів та фінансових результатів;

  • переконатися у розмежуванні витрат на виробництво готової продукції та незавершене виробництво, правильності їх документального оформлення;

  • дослідити дотримання чинного законодавства, яке регулює облік доходів та витрат;

  • перевірити правильність використання рахунків класів 7, 8 та 9 Плану рахунків та правильність визначення фінансових результатів;

  • проконтролювати правильність відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від фінансових операцій, доходів від інвестиційної діяльності та інших доходів;

  • дослідити облік господарських операцій, що ведуть до надзвичайних доходів або витрат;

  • пересвідчитись у наявності необхідних первинних документів, що є підставою для визнання доходів та належних записів в облікових регістрах із дотриманням принципу відповідності;

  • переконатися в узгодженості даних бухгалтерського обліку та податкових розрахунків щодо доходів та фінансових результатів;

  • проконтролювати правильність визначення чистого прибутку (збитку) та його розподілу й використання[7].

Починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.

Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку. Джерелами інформації для аудиту є дані журналу ордера № 11,12, відомості №16 або відповідних машинограм при застосуванні коп"ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатів при наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства. Правильність узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій перевіряється за даними рахунку 79 "Фінансові результати". За кредитом даного рахунку аудитор перевіряє правильність відображених сум в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — сум в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також нарахованого податку на прибуток.

Достовірність визначення фінансових результатів перевіряють у розрізі субрахунків до рахунку 79:

791 "Результат операційної діяльності";

792 "Результат фінансових операцій";

793 "Результат іншої звичайної діяльності";

794 "Результат надзвичайних подій".

Правильність визначення загальної величини чистого прибутку (збитку) підприємством аудитор з'ясовує зіставленням дебетового та кредитового оборотів за рахунком 79 "Фінансові результати" за звітний період.

Якщо кредитовий оборот за рахунком 79 "Фінансові результати" буде більшим від дебетового обороту цього рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який при закритті рахунку 79 списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті) збитки".

Якщо сальдо за дебетом рахунку 79 "Фінансові результати" більше за сальдо за кредитом цього рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж отримало доходів, а тому отримало збитки, які мають бути відображені по дебету рахунку 44.

Перевіряють також дані рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами" в розрізі субрахунків. Правомірність нарахування податку на додану вартість визначають за первинними документами - податковими накладними.