- •Практикум із дисципліни «Маркетинг у ресторанному господарстві»
- •Розв'язок
- •Практичне заняття №4
- •§2. Прогнозування обсягів товарообороту мережі закладів громадського харчування методом екстраполяції тренду
- •Завдання
- •Динаміка обсягів товарообороту ресторану за 2008-2013 рр.
- •Розв’язок
- •Вихідні дані та проміжні розрахунки для побудови тренду
- •Вихідні дані та проміжні розрахунки для обчислення коефіцієнту детермінації
- •Задачі для самопідготовки до контрольної роботи Задача №1
- •Розв'язок
- •Задача №2
- •Розв'язок
- •Практичне заняття №6
- •Тема 3. Розробка стратегії маркетингу для ресторану
- •1. Сутність swot-аналізу
- •Оцінка в балах зовнішнього середовища діяльності ресторану «Бісмарк»
- •Оцінка в балах внутрішнього середовища ресторану «Бісмарк»
- •Практичне заняття №8.
- •Тема 3. Розробка стратегії маркетингу для ресторану (продовження)
- •2. Моделі прийняття стратегічних рішень
- •§1. Матриця і. Ансоффа
- •Матриця і. Ансоффа та пов’язані з нею маркетингові стратегії
- •1.1. Стратегія глибокого проникнення на ринок.
- •1.2. Стратегія розвитку товару
- •1.3. Стратегія розвитку ринку
- •1.4. Стратегія диверсифікації
- •§2. Матриця м. Портера
- •Матриця м. Портера та пов’язані з нею маркетингові стратегії
- •2.1. Стратегія диференціації
- •2.2. Стратегія цінового лідерства
- •2.3. Стратегія концентрації
- •§3. Методи портфельного аналізу
- •3.1. Сутність портфельного аналізу
- •3.2. Матриця росту/частка ринку (матриця Бостонської консультативної групи)
- •Вихідні дані для побудови матриці бкг
- •Висновки
- •3.3. Модель привабливість/конкурентоспроможність (матриця Мак Кінсі)
- •Оцінка привабливості ринку
- •Оцінка конкурентоспроможності сбо
- •Висновки
- •Результати опитування експертів – вихідні дані для розрахунку прогнозу частки ринку
- •Розв’язок
- •§2. Розрахунково-аналітичний метод оцінки конкурентоспроможності ресторанних послуг
- •Задача 2.
- •Характеристики ресторанів «Бісмарк» та «Dopo Poco Trattoria»
- •Розв'язок
- •§3. Таксонометричний метод оцінки конкурентоспроможності ресторанних послуг
- •Задача 3
- •Вихідні дані для розрахунку конкурентоспроможності ресторанних послуг таксонометричним методом
- •Розрахунок конкурентоспроможності ресторанних послуг таксонометричним методом
- •Практичне заняття №12 Маркетинг закупок і лізинг
- •Розв'язок
§2. Прогнозування обсягів товарообороту мережі закладів громадського харчування методом екстраполяції тренду
Цей метод використовується тоді, коли є чітка тенденція розвитку підприємства.
Завдання
Методом екстраполяції тренду спрогнозувати можливі обсяги товарообороту мережі ресторанів «Містер Снек» у 2014 році (числа умовні). Динаміка товарообороту цієї мережі, починаючи з 2008 року, наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка обсягів товарообороту ресторану за 2008-2013 рр.
Показник |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
Річний обсяг товарообороту, млн. грн. |
15 |
26 |
35 |
51 |
40 |
49 |
Розв’язок
Для прогнозу необхідно побудувати лінійне рівняння тренду, яке має вигляд: у = a + b ∙ t
де t – це порядковий номер періоду (року);
a і b – це коефіцієнти, для обчислення значень яких треба розв’язати систему рівнянь:
де у – це фактичні обсяги реалізації;
n – це кількість років.
Лінія тренду у = a + b ∙ t показує загальну тенденцію зміни товарообігу (див. рис. 1)
На рис. 1 показано, що фактичні обсяги товарообороту з умови (15, 26 і т.д.) формують криву. Проте ця крива в цілому має тенденцію до зростання, а тому можна побудувати лінію тренду у = a + b ∙ t, яка відображає відповідну тенденцію. Вона ж дозволяє спрогнозувати значення товарообігу в 2014 р. (58,82 млн. грн.). Відповідне число ми і повинні визначити в ході розрахунків.
Порядковий номер року ti відповідно до статистичного методу, що використовується, завжди визначається за наступним принципом.
Якщо кількість років в умові є парною (4, 6, 8 і т.д.), то тоді складаємо числовий ряд: 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013. В середині ряду знаходиться два роки: 2010 і 2011. Відповідно, їм ми присвоюємо порядкові номери «-1» і «1». Роки, які знаходяться до 2010, отримують порядкові номери з інтервалом «-2»: «-3» (для 2009), «-5» (для 2008) і т.д. Роки, які знаходяться після 2011, також отримують порядкові номери з інтервалом «2»: «3» (для 2012), «5» (для 2013) і т.д. Заповнимо таблицю 2 і виконаємо розрахунки:
Таблиця 2
Вихідні дані та проміжні розрахунки для побудови тренду
Роки |
ti |
yi |
ti2 |
yi ∙ ti |
2008 |
|
15 |
|
|
2009 |
|
26 |
|
|
2010 |
|
35 |
|
|
2011 |
|
51 |
|
|
2012 |
|
40 |
|
|
2013 |
|
49 |
|
|
Всього |
|
|
|
|
УВАГА! Припустимо, що в умові не було 2008 року. Тоді кількість років у нас була б непарною. Числовий ряд, складений з років, виглядав би наступним чином: 2009, 2010, 2011, 2012, 2013. В такому випадку розстановка порядкових номерів для років завжди здійснюється наступним чином. Рік з середини числового ряду (2011) отримує порядковий номер «0». Всі роки, які знаходяться до нього (2010, 2009 і т.д.) отримують порядкові номери з інтервалом «-1» (-1, -2 і т.д.), а після нього (2012, 2013) – з інтервалом «1» (1, 2 і т.д.):
|
Спираючись на дані табл. 2, виконаємо розрахунки величини коефіцієнту a:
;
___________________
___________________
___________________
Спираючись на дані табл. 2, виконаємо розрахунки величини коефіцієнту b:
;
_______________________
_______________________.
Рівняння тренду для товарообігу матиме наступний вигляд:
у = ___ + _____ ∙ t.
Відповідно до табл. 2 для 2014 р. порядковий номер року t2014 має скласти «7», оскільки при визначенні такого номеру використовувався інтервал «2». Таким чином, за допомогою рівняння тренду визначаємо значення товарообігу в 2014 р.:
y2014 = _________________________(млн. грн.)
УВАГА! При непарній кількості років порядковий номер періоду, який треба підставляти у рівняння тренду, матиме інше значення. Якщо кількість років була б «5» (n=5), то порядковий номер періоду мав би складати «3» (t = 3).
Обов’язково оцінюємо щільність зв’язку між лінією тренду та кривою товарообігу з рис. 1. Це здійснюється за допомогою коефіцієнта детермінації (формула 1):
(1)
де - середнє значення фактичних значень обсягів товарообороту;
Yі – теоретичні значення обсягів товарообороту в і-тому році (показує, які б були значення обсягів товарообороту, якби вони змінювалися на одну і ту ж величину щорічно відповідно до рівняння тренду);
уі – фактичні обсяги товарообороту в і-тому році (відповідно до умови).
Чим ближче R2 до 1, тим тісніший зв'язок між лінією тренду та кривою товарообігу. При R2>0,65 такий зв'язок ми будемо вважати тісним.
Розраховуємо середній розмір товарообігу за період, що розглядався в умові:
= ________________________________________________________(млн. грн.).
Таблиця 3