- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2013
- •Вступна лекція, предмет, мета і завдання дисципліни
- •1. Обсяг дисципліни.
- •2. Характеристика навчальної програми.
- •3. Зв'язок з фундаментальними та інженерними дисциплінами.
- •4. Форми контролю знань.
- •5. Рекомендована література.
- •2. Історичні аспекти розвитку та формування молекулярної гастрономії.
- •3. Основні напрями, завдання та принципи молекулярних технологій продукції ресторанного господарства.
- •4. Контрольні запитання.
- •5. Список рекомендованої літератури.
- •2. Метод желатинової фільтрації – фільтроване желатином консоме .
- •3. Спагеті з агар-агару.
- •5. Croquanter техніка приготування хрустких листків із фруктів та овочів.
- •6. Карбонізовані шипучі фрукти.
- •7. Диспергування аромату «парами» сухого льоду .
- •Безпечне поводження з сухим льодом
- •8. Контрольні запитання.
- •1. Метод «зникаючих» прозорих равіолей
- •3. Метод швидкого екстрагування (настоювання) з isi Whip.
- •5. «Холодна сковорідка» Anti-Griddle
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури.
- •Тема № 4 Молекулярна мікологія
- •1. Особливості розвитку молекулярної міксології.
- •2. Завдання та напрями молекулярної мікології.
- •3. Недоліки молекулярної міксології.
- •4. Різновиди молекулярних коктейлів.
- •4.1. Пароподібні коктейлі.
- •4.2. Коктейлі у крижаній сфері.
- •Для створення крижаної сфери, в порожнину якої можна помістити коктейль, необхідно:
- •4.3 Коктейлі-сфери.
- •4.4 Шаруваті коктейлі.
- •4.5 Коктейлі-желе.
- •4.5.1 Згущувачі для желейних коктейлів.
- •4.5.2 Форми для коктейлів-желе.
- •4.5.3 Нарізання ідеальних желейних коктейлів.
- •4.5.4 Подача коктейлів-желе.
- •5. Інші приклади молекулярних коктейлів.
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури.
- •1. Стан і перспективи розвитку інноваційного методу кулінарного обробляння продукції ресторанного господарства.
- •2. Види сферифікації.
- •2.1.1. Одержання штучної ікри методом основної сферифікації.
- •2.2. Зворотна сферифікація
- •2.2.1. Зворотна сферифікація із елементами заморожування.
- •3. Спосіб створення ідеальної сфери
- •4. Властивості харчових добавок як основних інгредієнтів у молекулярних технологіях.
- •4.1 Технологічні властивості альгінату натрію.
- •4.2 Технологічні властивості хлориду кальцію.
- •4.3 Технологічні властивості суміші лактату і глюконату кальцію
- •4.4 Технологічні властивості лактату кальцію.
- •4.5 Технологічні властивості цитрату натрію.
- •5. Лабораторне устаткування.
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури:
- •Тема № 6 «Sous Vide» технологія
- •1. Історичні аспекти розвитку та сутності «Sous Vide» технології.
- •2. Переваги та недоліки «Sous Vide» технології.
- •3. Види «Sous Vide» технології.
- •3.1. Експериментування з вибором методу та тривалістю приготування стейку.
- •4. Температурні режими пастеризації для різних видів сировини.
- •Таблиця 6.1 – Час нагріву за температури від (5°c) до (0.5°c) менший, ніж температура водяної бані
- •Таблиця 6.2 – Тривалість пастеризації для птиці (від 5°c до 57…65 °c водяної бані)
- •5. Обладнання для «Sous Vide» технології.
- •5. Безпека «Sous Vide» технології.
- •7. Контрольні запитання.
- •8. Список рекомендованої література.
3. Види «Sous Vide» технології.
«Sous Vide» технологію також називають низькотемпературним приготуванням страв. Існує два різновиди:
Приготування з наступною подачею до столу;
Приготування, заморожування, зберігання, розморожування та подача до столу.
Приготування стейку:
|
Рис. 6.2 Стейк, приготований за «Sous Vide» технологією |
Є декілька варіантів послідовності приготування страв за низьких температур:
Варіант № 1.
М'ясо пакують з маслом.
Готують стек впродовж 1…4 год за температури 55…60 оC. Оптимальна тривалість залежить від жорсткості стейка і бажаного ступеня готовності.
Виймають стейк з пакету, підсмажують для рум’яної скоринки, подають.
Варіант № 2.
Приготовлений за відповідної температури та тривалості стек заморожують та зберігають.
Розморожують за температури 52 оC.
Виймають стейки з пакету, підсмажують до рум’яної скоринки та подають.
М’ясо, приготовлене за двома варіантами, буде соковитим, смачним (рис. 6.2).
3.1. Експериментування з вибором методу та тривалістю приготування стейку.
У результаті експериментальних досліджень було обрано три способи приготування м’яса:
Низькотемпературне приготування з попереднім солінням та з наступним заморожуванням.
М'ясо було підсолене, обсмажене, поміщене у вакуумний пакет і приготоване за температури 55 °С впродовж 1,5 год, охолоджене, зберігалося впродовж двох днів, розморожене за температури 52 оC впродовж однієї години, обсмажене і подано до столу.
Низькотемпературне приготування без солінням та з наступним заморожуванням.
Рис. 6.3 Метод трикутника |
Солона пряма подача.
М'ясо було підсолене, обсмажене, поміщене у вакуумний пакет і приготоване за температури 55 °С впродовж 1,5 годин, температура була знижене до 52 оC і за цієї температури стейк був витриманий впродовж однієї години, обсмажений і поданий до столу.
Використовували метод трикутника для органолептичної оцінки (рис. 6.3). Суть методу у тому, що для досліджень беруть два шматки м'яса, приготовані за однакових умов, і один, який відрізняється за умовами приготування. Експерти мають виявити відмінний кусок м’яса.
Обговорення результатів:
Експертами легко було встановлено відмінності у стейках, приготованих різними способами. Як і очікувалося, м'ясо, яке було одразу посолене, було твердіше, і мало біліше забарвлення, ніж несолоне. Експерти також відчули різницю між м’ясом посоленим, яке було одразу подане до столу, та м’ясом несоленим, яке було заморожене і зберігалося певний період. І у даному випадку перевага була віддана несолоному м’ясу. Відмінності між цими двома стейками були не настільки вираженими, як між солоним і несолоним, приготованим та замороженим. Потрібні подальші дослідження.
Отже, якщо ви подаєте страву із м'яса через кілька годин, соліть, перш ніж обсмажити, якщо страву із м'яса заморожують та зберіганням, то солять страву безпосередньою перед його подачею.