- •Розділ 1. Поняття повного товариства
- •Розділ 2. Правові засади діяльності повного товариства
- •2.1. Установчі документи повного товариства
- •2.2. Порядок державної реєстрації повного товариства
- •2.3. Права та обов’язки учасників повного товариства
- •2.4. Майно повного товариства
- •2.5. Управління повним товариством
- •2.6. Облік і звітність у повному товаристві
- •2.7. Відповідальність вкладника повного товариства
- •Розділ 3. Припинення діяльності і ліквідація повного товариства
- •3.1. Загальні засади та форми припинення діяльності повних товариств
- •3.2. Порядок припинення повних товариств шляхом ліквідації
- •3.3. Особливості припинення повних товариств шляхом реорганізації
- •Висновки
- •Література
2.6. Облік і звітність у повному товаристві
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про господарські товариства" товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством.
Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.
Згідно ст. 90 ГК [2] облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог статті 19 ГК [2] та інших нормативно-правових актів.
Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами.
Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).
Таким чином, господарське товариство (в тому числі і повне) як суб'єкт господарювання зобов'язане вести облік і звітність відповідно до вимог статті 19 ГК [2], Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України, та інших нормативно-правових актів.
Дотримання господарськими товариствами встановленого державою на підставі Конституції України порядку ("правил гри") у сфері господарювання забезпечується шляхом проведення перевірок (зовнішніх і внутрішніх) фінансово-господарської діяльності товариства. Проведення зовнішніх перевірок покладається на уповноважені державні органи (у тому числі податкові), які повинні діяти у межах встановленої законом компетенції та виявляти факти порушення публічних інтересів. Внутрішні перевірки здійснюються ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудитором, що діє на підставі укладеного з товариством договору, і мають на меті виявлення фактів порушень інтересів товариства та встановленого порядку у сфері господарювання, а також вжиття заходів (вироблення пропозицій) щодо їх усунення та недопущення в майбутньому.
Основними документами, що фіксують результати фінансово-господарської діяльності товариства, є річні баланси та звіти. У зв'язку з цим саме ступінь їх повноти та достовірності визначається під час проведення перевірок службою внутрішнього контролю (ревізійною комісією, ревізором), а у визначених законом (зокрема, ст. 10 Закону "Про аудиторську діяльність") та установчими документами товариства випадках вони ще мають бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).
У Цивільному кодексі спеціальних положень щодо ведення обліку та звітності господарських товариств немає, крім норм про порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 4,5 ст.146), товариства з додатковою відповідальністю (ч. 4 ст. 151), акціонерного товариства (ст. 162) [4].