- •Міністерство освіти україни
- •Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування.
- •Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними
- •Лабораторна робота №3. Швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота №6. Приготування розчинів. Способи вираження концентрацій розчинів.
- •Приготування розчинів з заданою масовою часткою речовини в розчині (з твердої речовини та води).
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №7. Колоїдні розчини
- •Лабораторна робота №8 Теорія електролітичної дисоціації
- •5. Забарвлення індикаторів
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів.
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11. Водневий показник – рН
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №12. Гідроліз солей
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №13. Окисно-відновні реакції
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ерс гальванічного елемента.
- •1. Що таке гальванічний елемент?
- •2. Символічний запис гальванічних ланцюгів.
- •3. Виникнення стрибка потенціалу на межі розділу фаз
- •4. Стандартний водневий електрод. Електродний потенціал. Стандартний (нормальний) електродний потенціал
- •5.Вимірювання ерс гальванічних елементів Вимоги до вхідного опору вольтметра. Похибки вимірювання.
- •6. Електрична схема, що моделює вимірювання ерс гальванічного елемента.
- •6. Абсолютна похибка і відносна похибки
- •Значення ерс гальванічних ланцюгів
- •Лабораторна робота №15.Комплексні сполуки
- •Література Основна
- •Додаткова
5. Забарвлення індикаторів
Налити в три пробірки по 3мл дистильованої води і додати по 2 краплі розчинів одного із індикаторів: лакмусу, метилового оранжевого і фенолфталеїну, Додати кислоти, в другу лугу, Спостерігати за зміною забарвлення індикатору. Проробити цей дослід з усіма індикаторами.
Заповнити таблицю:
|
Середовище |
Колір індикатора | ||
|
Лакмус |
Метиловий оранжевий |
Фенолфталеїн | |
|
Нейтральне |
|
|
|
|
Кисле |
|
|
|
|
Лужне |
|
|
|
Завдання для самоконтролю
Чи можуть існувати разом у розчині: а) Ca(OH)2 і HCl; б) Ba(OH)2 і FeCl3 в) AgNO3 і NaBr? Відповідь підтвердіть рівняннями відповідних реакцій.
Теплоти розчинення SrCl2 і SrСl2·6H2O відповідно – 47,7 і 31,0 кДж/моль. Знайдіть теплоту гідратації SrCl2.
В одному літрі води міститься 10–7 моль іонів H+. Розрахуйте ступінь дисоціації води.
Константа дисоціації HClO при 25 З дорівнює 2,8·10–8. Розрахуйте ступінь дисоціації кислоти в 0,01М розчині.
Розрахуйте, скільки грамів катіонів і аніонів міститься в 246г 5% розчину кальцій нітрату.
У розчині оцтової кислоти з молярною концентрацією 0,5 моль/л ступінь дисоціації дорівнює 0,6%. При якій концентрації оцтової кислоти ступінь дисоціації буде в 10 разів більше?
У якому розчині міститься більше іонів водню: у 1л 1М розчину оцтової кислоти (ступінь дисоціації 0,4%) чи в 10г 1%-ої соляної кислоти (ступінь дисоціації 100%)?
Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів.
Мета: Вивчити закономірності проходження реакцій в розчинах електролітів. Зробити висновки, щодо направлення реакцій в розчинах електролітів.
Реактиви: 2н HCl, 2н NaOH, 2н CH3COOH, Zn (гранули), СН3СООNa,
Обладнання: пробірки, штативи для пробірок, мірні піпетки на 10мл-2шт., мірні циліндри на 50-100мл - 2шт. термометр,
|
Nп/п |
Хід виконання досліду |
Рівняння реакції |
Спостереження |
Висновки |
| |||||
|
1. Реакції нейтралізації |
| |||||||||
|
1а.
|
Взаємодія сильної кислоти з сильною основою. Налити в фарфорову чашку 10мл 2н розчину соляної кислоти і по краплям додати до нього рівний об’єм 2н розчину гідроксиду натрію. Розчин перемішати скляною паличкою і випробувати його дію на лакмус, наносячи краплю розчину на лакмусовий папір. Треба досягти нейтральної реакції (синій і червоний лакмусовий папір не змінює своє забарвлення). Отриманий розчин випаровують повністю. |
Написати молекулярне та іонне рівняння реакції.
|
Що спостерігаєте при випаровуван-ні?
|
Зробити висновок що до взаємодії сильної кислоти з сильною основою. Якої сили електроліт утворюється? В чому полягає механізм реакції нейтралізації?
|
| |||||
|
1б. |
Взаємодія слабкої кислоти та сильної основи Налити в пробірку 2мл 2н розчину лугу і додати одну краплю фенолфталеїну. Додавати по краплям 2н розчин оцтової кислоти до повного знебарвлення розчину.
|
Написати молекулярне та іонне рівняння реакції. |
Що спостерігаєте? Як змінює своє забарвлення індикатор?
|
Поясніть, чому рівновага іонної реакції, в якій приймає участь слабкий електроліт (оцтова кислота), зміщується в бік утворення молекул води? |
| |||||
|
2. Виділення теплоти в реакціях нейтралізації |
| |||||||||
|
2а
|
Відміряти по 50 мл 2н розчинів гідроксиду натрію та соляної кислоти. Налити ці розчини в дві склянки і виміряти температуру розчинів. Змішати луг з кислотою в одній із склянок і обережно перемішати рідину , виміряти температуру. |
Написати молекулярне та іонне рівняння реакції.
|
Запишіть дані по температурі і обчисліть t.
|
Зробіть висновок про механізм реакції нейтралізації і про кількість теплоти, яка при цьому виділяється.
|
| |||||
|
2б |
Повторіть дослід 2а , але взявши 2н розчин іншого лугу (гідроксид калію) та іншої кислоти (сірчаної кислоти). |
Написати молекулярне та іонне рівняння реакції. |
Запишіть дані по температурі і обчисліть t |
Чим пояснити однакове підвищення температури в дослідах 2а і 2б? |
| |||||
|
3. Дія на сіль слабкої кислоти сильною кислотою |
|
|
|
| ||||||
|
3
|
В дві пробірки налити по 5мл 2н розчину соляної кислоти і помістити в кожну з пробірок по однаковому шматочку цинку. Коли в обох пробірках буде досягнуте рівномірне виділення водню, прилити в одну з пробірок 5мл 2н розчину ацетату натрію (СН3СООNa), а в іншу - 5мл води. |
Написати молекулярне та іонне рівняння реакції.
|
Що спостерігаєте? В якій з пробірок виділення водню іде інтенсивніше? |
Зробіть висновок про дію сильної кислоти на сіль слабкої кислоти, при цьому застосовуючи закон дії мас, поясніть, чому додавання солі слабкої кислоти до розчину сильної кислоти зменшує реакційну здатність останньої. |
| |||||