Розділ іі Стислий аналіз інших правових явищ, які стосуються законності

2.1. Гарантії законності

Гарантії законності (англ.guaranties of legality) − система об’єктивних і суб’єктивних умов громадського життя, організаційних заходів і спеціальних (юридичних) засобів, що використовуються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.

Види гарантій законності

Схема № 2.1

Загальносоціальні: економічні, політичні, соціальні, ідеологічні

Спеціальносоціальні: юридичні, організаційно-юридичні

Економічні, політичні, соціальні, ідеологічні гарантії законності – це реальна матеріальна основа для нормального функціонування громадянського суспільства [11; Ст.666].

Загальні умови, які виступають гарантами законності:

1.Економічні умови. Це стан розвитку суспільства, організація системи господарювання та ін. умовами, що забезпечують законність, тут виступають такі фактори, як ступінь організованості в економічній сфері, ритмічна та злагоджена робота господарського організму, постійне зростання продуктивності праці, стабільна грошова система та ін. подібні фактори найбезпосереднішим чином впливають на рівень законності. Так, в умовах нестабільності економіки, спаду виробництва, розриву господарських зв’язків, росту цін, нестримної інфляції зростає соціальна напруга в суспільстві, що, як відомо, призводить до анархії, дезорганізації, зростання кількості злочинів, причому не тільки господарських[8; Ст.500−501].

2.Політичні умови – рівень демократизму конституційного ладу, тобто розвиненості системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення; політичного плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначитися, об’єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади [11; Ст. 667].

3.Соціальні умови. Законослухняність громадян, їх повага до закону, реалізації його приписів багато в чому залежить від становища, яке склалося в соціальній сфері. Падіння життєвого рівня населення, ріст безробіття, вартості життя, соціальних послуг безпосереднім чином відбуваються на рівні законності, провокує громадян на пошук шляхів незаконного збагачення, обхід законів, породжує національні й соціальні конфлікти та ін. Міцна законність можлива тільки в умовах соціальної стабільності, впевненості громадян у непорушності своїх соціальних прав і свобод [8;501−502].

4.Ідеологічні умови – ступінь розвитку правосвідомості, комплексу моральних і правових уявлень про необхідність законослухняної поведінки, недопустимості вчинення аморальних проступків, які одночасно є проти правовими; ідеологічний плюралізм, не нав’язується державою ідеології, а турбота про правове вчення, виховання, правову культуру; недопущення культивування насильства, націоналізму, расової переваги, цинізму, байдужості до соціальних цінностей, у тому числі й до права. Істотне значення має широка поінформованість населення,свобода преси, думок, що дозволяє вести публічну боротьбу з правопорушеннями в будь якій сфері державного і суспільного життя[11; Ст. 667].

Спеціальні засоби забезпечення законності – це юридичні й організаційні засоби, які призначені виключно для забезпечення законності. Серед них можна виділити юридичні й організаційні гарантії (засоби) [8;502]

Види спеціально соціальних гарантій законності:

Схема № 2.2

Юридичні гарантії

Організаційно-юридичні гарантії

Передбачена законодавством система правових умов і правових засобів, спрямованих на забезпечення режиму законності і правопорядку, де: правові умови якісний стан чинних джерел (форм) права, насамперед нормативно-правових актів, а також актів тлумачення і правозастосовних актів; правові засоби удосконалення законодавства; нагляд і контроль за станом законності, включаючи конституційний судовий контроль; попередження і припинення правопорушень;захист і відновлення порушених прав; реалізація юридичної відповідальності

− заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності і правопорядку: реалізація принципу поділу влади, ретельний підбір кадрів, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних та правоохоронних органів, їх структурних підрозділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, наркобізнесу, тероризму, корупції тощо.

[11; Ст.667].

Юридичні гарантії законності

Схема № 2.3

Юридичні гарантії законності

За найближчими цілями

За суб’єктами застосування

За характером юридичної діяльності

За онтологічним статусом

попереджувальні	парламентські	правотворчі	Нормативно- документальні
припиняючі	Судові	правореалізаційні	Індивідуально документальні
відновлюючі	прокурорські	правотлучачувальні	діяльнісні
каральні	Інші	Правозастосувальні

Види юридичних гарантій законності:

− Засоби виявлення (розкриття) правопорушення. Ці гарантії пов’язані з роботою компетентних державних органів, яка спрямована на виявлення правопорушень із метою припинення та ліквідації їх наслідків. Деякі гарантії пов’язані з діяльністю громадян. Наприклад, оскарження незаконних дій посадових осіб у суді.

− Засоби попередження правопорушень. Це закріплені в праві засоби, що дозволяють запобігти можливим правопорушенням. Наприклад, ст..36 КЗпП України передбачає підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу (ст.. 40, 41 КЗпП) тільки за попередньою згодою профспілкового органу. Ця згода має єдину мету – попередити можливе порушення адміністрацією трудових прав громадян, не допустити незаконного звільнення.

− Засоби припинення правопорушень. До них зараховуються засоби, що спрямовані на припинення, недопущення правопорушень, порушення прав, свобод громадян і організацій. Це − затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд, інші заходи (призупинення, скасування незаконних актів тощо).

− Заходи щодо захисту та відновлення порушених прав, ліквідація наслідків правопорушень. Такими є примусове стягнення коштів на утримання дитини (аліментів), віндикація (примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння) та ін.[8; Ст.503−504]

Організаційні гарантії

Організаційні гарантії базуються на створенні оптимальної структури державного апарату, реалізації принципу розподілу влади та організації роботи спеціальних органів. Система організаційних гарантій теж отримує нормативне закріплення, однак її своєрідність виявляється у поширеності на діяльність спеціальних державних структур. До цих гарантій належать:

• чітка визначеність та нормативна фіксація повноважень державних органів;

• функціональне розмежування діяльності владних структур;

• конституційне закріплення принципів організації державного апарату;

• незалежність юрисдикційних органів та підкореність їх закону;

• створення необхідних умов для роботи правоохоронних органів;

• добір та розстановка державних кадрів;

• наявність органів, що здійснюють контроль та нагляд за законністю;

• наявність системи стримань і противаг у діяльності державних органів владного характеру.

Нами визначені основні спеціальні гарантії законності. Однак, у сучасній літературі обґрунтовується можливість виокремлення і інших гарантій цього виду. Наприклад, проф. О. Шатуров особливу роль серед юридичних гарантій відводить процесуальним, що забезпечують форму життя матеріального права, та судовим, що забезпечують розгляд та вирішення справ з метою зміцнення законності. Проф. М. Вітрук класифікує гарантії за функціональним призначенням на засоби забезпечення та охорони законності, а проф. Л. Морозова обґрунтовує самостійне значення засобів, що забезпечують контроль за законністю, позовне провадження, судовий контроль за законністю правових актів та конституційний контроль, що забезпечує зміцнення законності. О. Лісюткін у межах спеціальних гарантій законності виділяє правові, що мають загальний характер і передбачені чинним законодавством, та договірні, що обумовлені нормативними актами, які регулюють сферу договірних відносин, поширюючи дію на учасників цих відносин[9; Ст.540−541].