- •1.2. Підготовка загальновійськового бою
- •1.3. Обов’язки особового складу
- •2.1. Розташування взводу (відділення, екіпажу танка) на місці
- •2.2. Сторожова охорона
- •2.2.1. Механізований (танковий) взвод у сторожовій охороні
- •2.2.2. Механізоване відділення (танк, бойова група) на сторожовому посту
- •3.1. Механізований (танковий) взвод (механізоване відділення, екіпаж танка) на марші
- •2. Механізований (танковий) взвод (механізоване відділення, екіпаж танка) у
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Оборонний бій механізованого (танкового) взводу
- •4.3. Оборонний бій механізованого відділення
- •4.4. Оборонний бій екіпажу танка
- •4.5. Механізований (танковий) взвод у бойовій охороні
- •4.6. Дії бронегрупи
- •4.7. Вогнева засідка
- •4.8. Особливості ведення оборонного бою при виході із бою і відході
- •4.9. Особливості ведення оборонного бою в оточенні
- •4.9.1. Умови виникнення оточення
- •4.9.2. Протидія оточенню
- •4.9.3. Ведення оборонного бою в оточенні
- •4.10. Ведення оборонного бою в особливих умовах
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Наступальний бій механізованого (танкового) взводу
- •5.3. Наступальний бій механізованого відділення
- •5.4. Наступальний бій екіпажу танка
- •5.5. Особливості підготовки та ведення наступального бою з форсуванням
- •5.6. Особливості підготовки та ведення наступального бою при виході з
- •5.7. Ведення наступального бою в особливих умовах
- •5.7.1. Наступ у населеному пункті
- •5.7.2. Наступ у ході оволодіння укріпленим районом
- •5.7.3. Наступ вночі
- •5.7.4. Наступ узимку
- •5.7.5. Наступ у лісі
- •5.7.6. Наступ в горах
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Взвод у розвідувальному дозорі
- •6.3. Взвод у бойовому розвідувальному дозорі
- •6.4. Дії дозорного відділення (екіпажу танка, пішого дозору) у розвідці
- •6.5. Ведення розвідки розвідувальною засідкою, нальотом, пошуком
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Взвод у тактичному повітряному десанті
- •7.2.1. Підготовка до десантування і бойових дій
- •7.2.2. Десантування і ведення бойових дій
- •7.3. Взвод у морському десанті
- •7.3.1. Підготовка взводу до дій у морському десанті
- •7.3.2. Дії взводу у морському десанті
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Особливості підготовки до дій у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ.
- •8.3. Виконання завдань під час дій у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ.
- •8.4. Особливості тилового і технічного забезпечення під час участі у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Підготовки до дій у ммо
- •9.3. Дії взводу при виконанні миротворчих завдань
- •10.1. Бойове забезпечення
- •2. Морально-психологічне забезпечення
- •10.3. Матеріально-технічне забезпечення Загальні положення
- •10.4. Медичне забезпечення
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Обмеження загального характеру щодо ведення бойових дій
- •11.3. Особливості роботи командира підрозділу з урахуванням норм мгп і прав людини у збройних конфліктах
- •Перелік умовних скорочень
- •Розгортання взводу у передбойовий і бойовий (відділення -у бойовий) порядки і перешикування
- •Способи I прийоми пересування особового складу механі3ованих підрозділів у бою під час дій у пішому порядку
- •Порядок передачі сигналів, команд і постановки завдань по радіо
- •Порядок розробки і ведення бойових документів
- •Зразки записів у журналах спостереження
- •В журналі радіаційного та хімічного спостереження
- •Порядок проведення часткової спеціальної і санітарної обробки дії при ураженні отруйними речовинами
- •Основні скорочення, що застосовуються в бойових документах
- •Основні умовні позначення, які застосовуються в бойових документах *
- •Картка вогню танка (варіант)
- •Картка вогню гранатометного відділення (варіант)
- •Картка протитанкового відділення механізованої роти (варіант)
- •Організація кругової оборони мв при розміщенні табором
- •Умовні позначення
- •Додаток 19
- •(Склад посилення: мінометний розрахунок – 1, зсу «Шилка» - 2 од)
- •Дії механізованого взводу в складі механізованої роти на рубежі військового загородження (варіант)
- •Додаток 23
- •Механізований взвод у пошуковій групі під час організації пошуку у неблокованому районі (варіант)
- •Механізований взвод у пошуковій групі механізованої роти під час організації пошуку за паралельними маршрутами
- •Механізований взвод у пошуковій групі під час організації двохбічного пошуку у блокованому районі (варіант)
- •Умовні позначення
- •Механізованого взводу (варіант)
- •Умовні позначення
- •Рухомий спостережний пункт (варіант)
- •Умовні позначення:
- •Механізоване відділення під час патрулюваня (варіант)
- •Фортифікаційні спорудження
- •Види та стисла характеристика міжнародно-правових документів, термінів та понять мгп
- •Розділ ііі Санітарні формування і заклади
- •Розділ IV Особовий склад
- •Розділ V Будівлі і майно
- •Розділ VI Санітарні транспорти
- •Женевська конвенція
- •Розділ III Полон
- •Додатковий протокол
- •Розділ IV
- •Пам’ятка
- •Ііі. Заборонені дії відносно жертв війни
- •IV. Поняття збройних сил держав
- •Кримінальний кодекс україни
- •Посвідчення особи
- •Посвідчення особистості для тимчасового цивільного медичного і духовного персоналу
- •А. Посвідчення особи
- •Посвідчення особи
- •В. Карточка-сповіщення про взяття у полон
- •Міжнародний розпізнавальний знак
- •Міжнародний спеціальний знак
- •Розпізнавальна емблема
9.1. Загальні положення
445. Миротворча діяльність – це колективні дії міжнародних організацій (ОБСЄ, ООН, НАТО тощо) політичного, економічного, дипломатичного, воєнного та іншого характеру, які застосовуються відповідно до норм і принципів міжнародного права та спрямовані на запобігання чи припинення збройних конфліктів переважно мирними способами з метою підтримання міжнародної безпеки.
446. Форми миротворчої діяльності базуються на нормах міжнародного гуманітарного права, систематизованих у ряді міжнародних договорів і конвенцій.
До основних і найбільш ефективних форм миротворчої діяльності відносяться: превентивна дипломатія, примушення до миру, підтримка миру і миробудівництво.
Превентивна дипломатія– це дії політичного, дипломатичного, міжнародно-правового та іншого характеру, спрямовані на попередження виникнення спорів (конфліктів) між сторонами, недопущення їхнього переростання в збройну конфронтацію, а в разі потреби максимальне обмеження зон військових конфліктів, містить у собі здійснення дипломатичних зусиль завчасно, до початку очікуваного конфлікту з метою врегулювання конфліктної ситуації.
Складовим елементом превентивної дипломатії є превентивне розгортання, що включає в себе, як правило: надання гуманітарної допомоги; виділення військового, поліцейського чи цивільного персоналу; превентивне розгортання військових формувань як у зоні конфлікту, так і на кордонах зони потенційного збройного конфлікту з метою його запобігання. В умовах національної кризи превентивне розгортання проводиться на прохання уряду за згодою всіх зацікавлених сторін.
Підтримка миру – це забезпечення присутності ООН у конкретному районі, пов'язане з розгортанням військового (чи поліцейського) контингенту і цивільного персоналу за згодою всіх сторін, втягнених до конфлікту. Відповідно до офіційних визначень документів ООН, до завдань дій щодо підтримки миру відносяться: спостереження за умовами перемир'я, припиненням вогню чи воєнних дій; забезпечення роз'єднання збройних сторін конфлікту; сприяння законному уряду в запобіганні зовнішнього збройного втручання або ліквідація наслідків такого втручання; недопущення подальшої інтернаціоналізації конфлікту; контроль за дотриманням прав людини; створення чи відновлення інфраструктури; сприяння наданню гуманітарної допомоги.
Примушення до миру є формою збройного втручання чи його реальної загрози. Статут ООН (гл. VII) передбачає проведення дій по примушенню до миру тільки за рішенням Ради Безпеки ООН і обов'язково за згодою усіх утягнутих у конфлікт сторін. Головна мета – збереження чи відновлення миру на умовах, визначених світовим співтовариством відповідно до міжнародних резолюцій.
Дії з примушення до миру можуть здійснюватися не тільки за допомогою збройних сил, але і шляхом застосування економічних і політико-дипломатичних заходів.
Миробудівництво (заохочення до миру) – це дії, спрямовані на спонукання ворогуючих сторін до встановлення контактів, проведення переговорів, досягнення взаємовигідних домовленостей, досягнення подолання і мирного врегулювання конфлікту.
Головне завдання – виявлення і підтримка структур, державних інститутів, що здатні і спроможні сприяти врегулюванню чи запобіганню конфлікту, встановленню і зміцненню миру.
447. Види миротворчої діяльності базуються на принципах міжнародного гуманітарного права. Основними видами участі у миротворчій діяльності, як правило, можуть бути направлення в зону конфлікту країнами-учасниками своїх спостерігачів, миротворчих сил, а також здійснення виділення матеріально-технічних ресурсів і послуг.
У ході цих заходів повинні дотримуватися наступні основні принципи: законність, згода сторін, неупередженість (нейтральність), рішучість і цілеспрямованість, чіткість намірів, відкритість дій миротворчих сил, багато національність, інтеграція та єдність дій, власна безпека і застосування сили виключно для необхідної самооборони, легке розпізнавання контингентів миротворчих сил, передбачення інцидентів та визнання повноважень місцевої влади.
Місія спостерігачівмає завдання спостерігати за обстановкою у визначеному регіоні (районі) та звітувати за результатами спостереження. Поодинока міжнародна місія спостереження складається з декількох членів військового персоналу, які здійснюють різні види спостереження у спірному районі та повідомляють про будь-які порушення домовленості про припинення вогню, здійснюють патрулювання в критично важливих районах, ведуть переговори на місцевому рівні з ворогуючими сторонами і проводять особливі види слідства.
Миротворчі сили– це військові миротворчі контингенти, військовий і цивільний персонал, а також поліція, які призначені для проведення миротворчих операцій. Вони можуть включати сухопутні, військово-повітряні, військово-морські, допоміжні та інші підрозділи для участі у виконанні миротворчих завдань.
Військовий персонал може бути призначений окремо: служити в міжнаціональному складі, в складі групи (медичної групи) або в якості частини багатонаціонального підрозділу. Військові підрозділи можуть бути сформовані відразу або після прибуття в район операцій. Рівень участі залежить від масштабу конфлікту і буде визначений відповідним документом для початку організації планування майбутніх операцій (Мандатом).
Військовий миротворчий контингент – військові підрозділи, які оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв’язку, що направляються для участі у міжнародних миротворчих операціях (ММО), у тому числі разом із формуваннями ІВФ та ПрО, які входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях.
Миротворчий персонал– окремі військовослужбовці та цивільні особи військових формувань, ПрО, інших державних органів і цивільних установ, які направляються для участі в ММО і не входять до складу миротворчого контингенту.
Матеріально-технічні ресурси та послугискладаються з фінансової та технічної допомоги, що надаються для використання в ММО, у тому числі бойова і спеціальна техніка, окремі види озброєнь, засоби зв’язку, транспортні засоби з екіпажами; забезпечення продовольством, медикаментами, транспортом та іншим обладнанням. У деяких випадках участь у виконанні миротворчих завдань може бути обмежена лише наданням техніки щодо забезпечення перевезень і постачання багатонаціональним силам.
448. Значну роль при здійсненні миротворчої діяльності відіграють ММО.
Міжнародні миротворчі операції– це міжнародні дії або заходи ( в тому числі дії багатонаціональних сил), які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН і під їх загальним контролем відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями Статуту ООН.
Миротворча операція має за мету перш за все здійснення дипломатичних кроків щодо досягнення, відновлення або дотримання миру в районах потенційного конфлікту. За таких умов політичні заходи мають суттєвий вплив на ведення військових дій, які проводяться за згодою воюючих сторін з метою підтримання миру, досягнутого у результаті переговорів, та сприяння дипломатичному розв'язанню спірних проблем.
У відповідності до форм і видів участі у миротворчій діяльності розрізняють наступні типи миротворчих операцій: з попередження конфліктів (коли для уникнення конфлікту вчинені такі дії, як превентивна дипломатія, консультації, ведення спостереження за обстановкою відповідно до угод сторін конфлікту, накладення санкцій тощо); з встановлення миру (сприяння миру) (проводяться за обов’язковою згодою сторін конфлікту з метою їх розв'язання шляхом мирного урегулювання, в умовах відсутності чітких домовленостей між сторонами конфлікту (посередництво, переговори, надання різноманітних видів допомоги) або превентивного розгортання військ для недопущення конфлікту, а також контролю за умовами перемир'я та виконання угод про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання всебічної допомоги населенню); з підтримання (відновлення) миру (проводяться, як правило, після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту (підписання мирної угоди) для недопущення подальшого розгортання конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного врегулювання роз'єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, недопущення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і виборних установ та організацій шляхом роз’єднання ворогуючих сторін миротворчими контингентами); з примушення до миру (встановлення миру) (проводяться коли не передбачається обов’язкова згода всіх конфліктуючих сторін, як правило, вводяться міжнародні санкції та застосовуються найрішучіші заходи з використанням військової сили для припинення збройного конфлікту і примушення сторін конфлікту до встановлення перемир'я, мають більше військовий напрямок, ніж політико-дипломатичний задля припинення громадянських і міжетнічних війн); з розбудови миру (проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності найважливіших елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту головна роль належить, як правило, цивільним структурам (гуманітарним агенціям, неурядовим організаціям тощо).
У рамках миротворчої діяльності можуть проводитися також пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.
Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку особового складу військових формувань і населення, яке потерпає від наслідків НС техногенного, природного та воєнного характеру з використанням спеціальних команд та обладнання.
Гуманітарні операції проводяться з метою надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягаря населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення. Керівництво гуманітарними операціями здійснюють, як правило, цивільні особи.
Електоральні операції проводяться для створення умов і допомоги у проведенні демократичних виборів до органів влади та уряду. Можуть бути як самостійними операціями, так і проводитися у якості складової частини операцій з розбудови миру.
Здійснення пошуково-рятувальних, гуманітарних та електоральних операцій не вимагають спеціального мандату.
449. Традиційно роль військової сили у миротворчій діяльності полягає у тому, щоб, розмістившись між різними сторонами конфлікту, завадити їх зіткненню або в спостереженні, як виконується угода про припинення вогню чи про примирення.
Практичне проведення операції з попередження, встановлення або підтримання миру може включати декілька різних способів дій. Основними з них є дії щодо спостереження, розмежування та змішані дії розмежування і спостереження.
Дії щодо спостереження, як правило, виконуються військовими спостерігачами та за допомогою організації різних видів спостереження. Їх завдання полягає у контролі за виконанням угоди перемир'я.
Дії щодо розмежування, як правило, здійснюються миротворчими підрозділами. Завдання полягає в тому, щоб розміститись між двома або більше ворогуючими сторонами, запобігти (не допустити) відновлення збройної боротьби. Областю дії може бути Буферна зона ООН, де дозволяється знаходитись тільки персоналу ООН, або зона, в якій ніякому військовому персоналу, крім персоналу ООН, не дозволяється знаходитись.
Змішані дії розмежування і спостереження включають контролювання районів по обидва боки буферної зони, де сторони, що протистоять, погодилися на обмеження у застосуванні військової сили. Ці райони називаються Областями Обмеження Озброєнь.
450. Типовими завданнями операцій з примушення до миру є: поновлення правопорядку; захист гуманітарних операцій та прав людини; стримування конфлікту; розведення сил ворогуючих сторін; встановлення зон безпеки та нагляд за ними; гарантування або заперечення просування та посилення санкцій. Відмінністю завдань є виконання миротворчими підрозділами поліцейських функцій. Значно зростає обсяг завдань підрозділами інженерних військ і тиловим службам для забезпечення гуманітарних операцій, поновлення місцевої інфраструктури.
Миротворчі підрозділи застосовуються для спонукання сторін конфлікту до взаємних поступок і досягнення згоди, тому існує висока можливість ведення обмежених бойових дій між миротворчим контингентом і конфліктуючими сторонами. Протистояння може довести до повномасштабних бойових дій. У цьому випадку миротворчі підрозділи потрапляють в умови близькі до конфлікту низької інтенсивності, а операції з примушення до миру являють собою активну військову фазу бойових дій (з елементами стабілізаційних і специфічних дій) проти сторін конфлікту, яка завершує комплекс політичних, дипломатичних і економічних заходів з метою рішучого примушення сторін конфлікту до встановлення перемир'я.
451. Конкретні миротворчі завдання безпосередньо залежать від форм і видів участі у миротворчій діяльності, типів миротворчих операцій та способів дій у них, а визначаються Мандатом і домовленостями по припиненню вогню між воюючими сторонами.
Миротворчі завдання, мають за мету послабити напруження і можливість сутичок між ворогуючими сторонами в умовах проведення операцій з встановлення, підтримання та розбудови миру і, як правило, включають: спостереження за виконанням умов перемир'я та угоди про припинення вогню, сприяння створенню безпечної обстановки в неспокійних районах шляхом забезпечення видимої присутності миротворчих сил; позначення зон відповідальності, роз'єднання конфліктуючих сторін, блокування району конфлікту з метою підтримання відповідних санкцій, що схвалені міжнародною громадськістю, створення демілітаризованих зон, зон роз'єднання, гуманітарних коридорів, сприяння деконцентрації сил конфліктуючих сторін, запобігання їх переміщенню і сутичок у цих зонах; підтримання правопорядку; створення умов для переговорів й інших заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, відновлення законності та правопорядку, нормального функціонування державних і суспільних установ і організацій; установлення фактів порушення угод про припинення вогню і перемир'я і проведення по них розслідувань; контроль місцевості і дій населення у зоні відповідальності, протидія масовим безладдям, сприяння забезпеченню прав людини; підтримка встановленого режиму пересувань у тих чи інших районах і на маршрутах; участь в операціях по розмінуванню, контроль за ліквідацією фортифікаційних споруджень, загороджень і мінних полів; охорона життєво важливих об'єктів; вживання заходів щодо забезпечення зв'язку між конфліктуючими сторонами і безпеки офіційних зустрічей між ними на всіх рівнях; контроль перевезень, припинення протиправного ввозу і вивозу бойової техніки, зброї, боєприпасів і вибухових речовин; забезпечення безпечного транзиту усіх видів транспорту і функціонування комунікацій; сприяння налагодженню нормальних контактів між населенням конфліктуючих сторін; сприяння наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню; спостереження за обміном військовополоненими; спостереження за роззброєнням незаконних озброєних формувань ворогуючих сторін; забезпечення безперешкодних постачань гуманітарної допомоги; участь у виконанні рішень і рекомендацій Ради Безпеки ООН, органів ОБСЄ й інших міжнародних організацій щодо мирного врегулювання конфлікту.