7.1. Загальні положення

Десант – це підрозділи і частини, які спеціально підготовлені та висаджені (викинуті) з літаків (вертольотів), морських суден (десантово-висадних засобів) на територію противника для виконання бойових завдань.

Залежно від складу десанту, характеру завдань і глибини десантування, масштабу і мети десанти можуть бути: оперативно-стратегічними, оперативно-тактичними, тактичними, спеціального призначення і демонстраційними, а за способами і засобами перекидання – повітряні, морські (річні, озерні), корабельні, а також десант на танках.

Повітряний десант призначений для виконання бойових завдань на території, яка зайнята противником із метою знищення (руйнування) комунікацій та об’єктів тилу, елементів системи управління військами та зброєю, захоплення (знищення, утримання) важливих об’єктів (районів, рубежів), дезорганізації його дій (затримання висування резервів та завдання їм втрат). У повітряному десанті можуть діяти як повітрянодесантні, аеромобільні підрозділи і частини, так і спеціально підготовлені механізовані підрозділи.

Повітряні десанти можуть бути оперативно-стратегічними, оперативно-тактичними і тактичними. Повітряний десант викидається (висаджується) в тил противника авіацією парашутним, посадковим або комбінованим способом.

Морський десант– це підрозділи і частини, висаджені на морське узбережжя, зайняте противником для виконання бойових завдань. У морському десанті можуть діяти підрозділи, частини морської піхоти або механізовані підрозділи і частини.

За масштабом і метою морські десанти можуть бути оперативно-тактичними та тактичними. Морський десант висаджується на узбережжя, зайняте противником, способом “берег – берег” (коли десант перевозиться на десантних кораблях) або способом “корабель – берег” (коли десант перевозиться на транспортах і перевантажується з них на десантно-висадкові засоби біля узбережжя противника).

Корабельний десант– це бойовий підрозділ, який передбачається корабельним розкладом і формується зі штатного особового складу корабля для висадки на узбережжя, яке зайнято противником для виконання бойових завдань.

Танковий десант– це механізовані підрозділи, особовий склад яких перевозиться на танках і виконує бойові завдання разом з ними.

7.2. Взвод у тактичному повітряному десанті

351. Механізований взвод може бути призначений у тактичний повітряний десант для захоплення й утримання важливих рубежів (об’єктів) до підходу своїх військ; завдання ударів у фланг і тил противника, що висувається; посилення своїх підрозділів на загрозливому напрямку; прикриття відкритих флангів і проміжків; участі у знищенні (блокуванні) повітряних (морських) десантів противника, що висадилися; знищення (виведення з ладу) засобів масового ураження; наземних елементів розвідувально-ударних комплексів і пунктів управління; захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів, ділянок, які зручні для форсування і переправи підрозділів, ділянок морського узбережжя перевалів, гірських проходів (долин) і виконання інших завдань.

Бойові дії тактичного повітряного десанту підтримуються і забезпечуються силами і засобами командира, за рішенням якого він застосовується.

Механізований взвод у тактичному повітряному десанті діє, як правило, без важкого озброєння і техніки. Він може посилюватися зенітним і мінометними підрозділами (обслугами), розвідувальними, протитанковими, гранатометними відділеннями, саперами та хіміками-розвідниками.

352. Десантування взводу здійснюється одним вильотом підрозділу (ланки) вертольотів. Бойовий склад підрозділу вертольотів, як правило, включає десантну групу і групу (вертольоти) забезпечення. Група (вертольоти) забезпечення десантування, як правило, включає: групу (вертольоти) розвідки та позначення площадок, групу (вертольоти) подавлення засобів ППО противника, групу (вертольоти) прикриття, групу (вертольоти) подавлення засобів РЕБ.

Після закінчення висадки тактичного повітряного десанту бойові та транспортно-десантні вертольоти можуть залишатися на визначений час у районі десантування з метою вогневої підтримки десанту, проведення маневру силами і засобами під час бойових дій або після вогневої підтримки бою убувати за лінію зіткнення сторін.

Транспортні вертольоти повертаються в розташування своїх військ або можуть у повному складі чи частково залишатися в районі десантування і застосовуватися для повернення десанту в розташування своїх військ, проведення маневру силами і засобами під час десантно-штурмових дій (спільних дій з доданими вертольотами), евакуації поранених, доставки поповнення, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів.

353. Тактичному повітряному десанту призначаються вихідний район для десантування, смуга прольоту, основний і запасний райони десантування.

Вихідний район для десантування призначений для підготовки десанту і підрозділів авіації Сухопутних військ до десантування і бойових дій. Він включає: район зосередження десанту, основні і запасні посадкові площадки. При значному віддаленні посадкових площадок від району зосередження може призначатися район очікування.

Район зосередження десанту призначається для прихованого розташування підрозділів десанту, підготовки їх до десантування і виконання бойового завдання. Величина району зосередження може бути для взводу – до 1 км².

Посадкові площадки призначаються для завершення підготовки до десантування підрозділу авіації Сухопутних військ, завантаження у вертольоти озброєння, військової техніки, боєприпасів і інших матеріальних засобів, посадки особового складу десанту і зльоту на десантування. Вони можуть призначатися безпосередньо в районі зосередження (очікування) або на відстані до 3 км від нього. Запасні посадкові площадки використовуються при виході з ладу основних.

Район очікування призначається для прихованого розташування десанту перед завантаженням у вертольоти і завершення підготовки їх до десантування і бойових дій. Розмір району очікування, як правило, відповідає величині району зосередження.

Смуга прольоту призначається для здійснення бойового польоту підрозділу авіації Сухопутних військ з вихідного району в район десантування по маршруту, де противник має найменшу кількість засобів протиповітряної оборони або надійно подавлений, а умови місцевості дозволяють здійснювати політ на малих (50-100 м) і гранично малих висотах (15-30 м).

Основний і запасний райони десантування призначаються на місцевості, яка придатна для посадки вертольотів і забезпечує вигідні умови для подальших дій десанту. Розміри районів визначаються виходячи із замислу бою, завдання десанту, умов місцевості, обстановки і можуть становити для взводу до 600 м по фронту і в глибину.

Для висадки взводу в районах десантування, як правило, призначаються основна і запасна площадки приземлення. Розміри площадок визначаються з урахуванням кількості та типу вертольотів.

354. Висадка тактичного повітряного десанту в складі механізованого взводу проводиться в короткі терміни, посадочним способом, без вимкнення двигунів вертольотів, безпосередньо на об’єкт, поблизу нього або на підступах до нього.

Висадка на об’єкт або поблизу нього здійснюється у тому випадку, коли наземна і протиповітряна оборона об'єкта противника надійно подавлена. Висадка на підступах до об'єкта проводиться, якщо противник має сильну протиповітряну оборону, а місцевість або система загороджень противника не дозволяють проводити висадку на об’єкт або поблизу нього.

В окремих випадках, коли місцевість, стан ґрунту не забезпечують безпеку приземлення вертольотів, висадка особового складу може проводитися з режиму зависання (1–2 м) або на ходу на тій самій висоті при мінімальній швидкості польоту вертольотів (10–15 км/год) (по-штурмовому).

355. Бойове завдання тактичному повітряному десанту визначається на весь період його бойових дій у тилу противника і складається з найближчого і подальшого завдань, при необхідності може указуватися район (пункт) збору десанту.

Найближче завдання десанту полягає в завершенні знищення противника в районі десантування, знищенні (виведені з ладу) вказаного об’єкта або захопленні визначеного району (рубежу). Глибина найближчого завдання, як правило, відповідає глибині об'єкта, включаючи позиції підрозділів, що обороняють його, або глибині району (віддаленню рубежу), який захоплює десант.

Подальше завдання десанту може полягати в утриманні захопленого району (рубежу), захопленні і знищенні (виведенні з ладу) об’єктів у новому районі і виконанні інших завдань.

Район (пункт) збору призначається для збору підрозділів десанту після виконання бойового завдання, перевірки їх стану і підготовки до подальших дій. Перебування підрозділів у районі (пункті) збору має бути короткочасним і скритим. Крім того він може призначатись для збору підрозділів безпосередньо після висадки з метою уточнення їм завдань.

356. Бойовий склад тактичного повітряного десанту, як правило, включає передову групу і головні сили. Він є основою для визначення бойового складу підрозділу вертольотів.

Передова група призначається для знищення противника на площадці приземлення, його захоплення і забезпечення висадки головних сил тактичного повітряного десанту. При десантуванні механізованого взводу до її складу може виділятися посилене відділення. Разом з передовою групою, як правило, десантуються дозорне відділення, яке призначене для дії в розвідці, артилерійський корегувальник підтримуючої артилерії, авіаційний навідник, сапери та хіміки-розвідники.

Головні сили залежно від завдання десанту можуть включати: основний ешелон, підрозділ прикриття, резерв, інші вогневі засоби, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира десанту, і додані зенітні, мінометні підрозділи (обслуги), протитанкове, гранатометне відділення.

Основний ешелон призначається для виконання бойового завдання десанту і залежно від специфіки бойового завдання може включати: групу прикриття, групу захоплення (блокування), штурмову групу, групу знищення (виведення з ладу), групу забезпечення відходу.

Підрозділ прикриття призначається для забезпечення дій головних сил десанту шляхом утримання вигідних рубежів, заборони підходу резервів противника і відбиття їх ударів у його фланг і тил. До складу підрозділів прикриття може виділятися до відділення.

Резерв призначається для нарощування зусиль і розвитку успіху основного ешелону, дій на новому напрямку, відбиття контратак противника, закріплення захоплених рубежів (об’єктів) і вирішення інших завдань, які раптово виникають.

Додані засоби, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира десанту, застосовуються для підтримки і забезпечення дій груп десанту.

При захопленні і знищенні об’єктів бойовий порядок взводу може складатися з груп забезпечення, захвату (руйнування), прикриття і резерву.

357. Вогневе ураження противника при застосуванні тактичного повітряного десанту організовується командиром, що застосовує десант, і може включати: вогневе забезпечення десантування, вогневе забезпечення бойових дій десанту, вогневу підтримку бойових дій десанту.

Вогневе забезпечення десантування організовується і проводиться з метою зниження втрат десанту під час десантування і при поверненні вертольотів у розташування своїх військ.

Вогневе забезпечення бойових дій десанту починається з моменту висадки передової групи і проводиться протягом усього виконання ним бойового завдання.

Вогнева підтримка бойових дій десанту під час спільних дій з підрозділами, що виходять у район його бойових дій, здійснюється артилерійською групою частини з виходом її на рубіж досяжності до ближнього з підрозділів, що виходять у район дій десанту, і проводиться вогнем за викликом командира десанту.

Вогневе ураження противника під час ведення бойових дій організовується командиром десанту стосовно виду бойових дій. Основою вогневого ураження противника є вогонь вогневих засобів десанту і доданого підрозділу вертольотів.

358. Тактичний повітряний десант при виконанні бойових завдань застосовує такі способи дій: захоплення й утримання об’єктів, районів, рубежів, ділянок місцевості; знищення, виведення з ладу об’єктів противника; а також спільні бойові (десантно-штурмові) дії із доданими вертольотами.

Залежно від характеру бойового завдання тактичний повітряний десант призначений для виконання завдань: в обороні – стійке утримання зайнятих районів місцевості, рубежів і позицій, відбиття наступу противника і завдання ураження його підрозділам, що наступають, знищення противника, який вклинився; у наступі – для захоплення важливих ділянок місцевості, знищення противника, який обороняється, рубежів і об'єктів, форсування водних перешкод і переслідування противника, який відходить.

Знищення (виведення з ладу) об’єкта, захоплення району (рубежу) здійснюється десантом після висадки поблизу об’єкта або на підступах до нього, як правило, одночасною атакою головних сил з ходу з різних напрямків. Висунення та атака проводяться відповідно до загальних положень дій підрозділів у наступі.

Перехід до оборони здійснюється, як правило, під час бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Організується кругова оборона з урахуванням можливості відбиття ударів противника одночасно з декількох напрямків, основне зусилля зосереджується на очікуваному напрямку головного удару противника. Організація оборони здійснюється, як правило, створенням опорного пункту взводу для перехоплення вогневими позиціями найбільш важливого напрямку (вигідної ділянки місцевості) і широким застосуванням засідок.

Крім цього, знищення (виведення з ладу) важливих об’єктів, пунктів управління, без подальшого їх утримання, може здійснюватися десантно-штурмовими діями (спільними діями з доданими вертольотами) у складі десантно-штурмових груп і загонів. До таких дій може залучатися від посиленого взводу до посиленої механізованої роти. Під час десантно-штурмових дій десант виконує бойовий політ до об’єкта захоплення (знищення), проводить повітряно-штурмову (повітряну) атаку об’єкта, здійснює захоплення об’єкта наземною атакою підрозділів десанту при вогневій підтримці вертольотів з повітря і його знищення (виведення з ладу). Після виконання бойового завдання проводиться збір підрозділів десанту і бойовий політ до нового об’єкта або в розташування своїх військ.