58

1. Пояснювальна записка

Робочу навчальну програму з патофізіології для вищих медичних навчальних закладів України ІV рівня акредитації складено для спеціальностей 7.12010001 “Лікувальна справа”, 7.12010002 „Педіатрія”, 7.12010004 „Медико-профілактична справа” напряму підготовки 1101 “Медицина” на підставі типової робочої програми з дисципліни (Київ, 2006).

Згідно з навчальним планом вивчення патофізіології здійснюється на 3 році навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти.

Патофізіологія як навчальна дисципліна:

• базується на розумінні студентами основних положень і знань з анатомії, гістології, медичної та біологічної фізики, біологічної хімії, біології, нормальної фізіології, мікробіології, інтегрується з цими дисциплінами, а також з патоморфологією і фармакологією;

• створює теоретичні основи для опанування студентами клінічних дисциплін (внутрішні хвороби, хірургія, акушерство та гінекологія, клінічна фармакологія, педіатрія, анестезіологія та ін.), що передбачає як інтеграцію викладання з основними клінічними дисциплінами, так і набуття глибоких знань з патофізіології, вміння використовувати ці знання в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності для вирішення клінічних проблем;

• розвиває фахові здібності до клінічного мислення;

• забезпечує можливість діагностики, лікування, здійснення профілактики виникнення і розвитку хвороб.

Дисципліна структурована в один модуль з 6 змістовими модулями:

1. Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію і патогенез. Типові патологічні процеси.

2. Типові порушення обміну речовин.

3. Патофізіологія системи крові.

4. Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання.

5. Патофізіологія травлення, печінки, нирок.

6. Патофізіологія ендокринної та нервової систем.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів патофізіології.

Практичні заняття передбачають:

• дослідження студентами стану фізіологічних функцій і змін відповідних параметрів за умов патології на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

• вирішення ситуаційних задач (аналіз та інтерпретація параметрів гомеостазу, показників діяльності органів та систем, механізмів їх регуляції та ін.), що має клініко-діагностичне та прогностичне спрямування.

Засвоєння тем на практичних заняттях контролюється у відповідності з конкретними цілями – опитування студентів, використання тестів, розв’язування ситуаційних задач, аналіз і оцінка клініко-лабораторних досліджень, які характеризують функціональний стан органів і систем людини; контроль практичних навиків.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), яка виставляється під час оцінювання теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів.

Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни і має визначення за системою ЕСТS та шкалою.