- •К. Г. Волинка теорія держави і права
- •1.1. Предмет теорії держави і права
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •2.1. Поняття і призначення методології
- •2.2. Структура методології теорії держави і права
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •4.1. Основні теорії виникнення держави
- •4.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •4.3. Передумови та умови виникнення держави
- •4.4. Основні шляхи виникнення держави
- •5.1. Сутність держави
- •5.2. Основні властивості держави
- •6.1. Поняття функцій держави
- •6.2. Класифікація функцій держави
- •6.3. Форми і методи здійснення функцій держави
- •7.1. Поняття і основні критерії типології держав
- •7.2. Формаційний підхід до типології держав
- •7.3. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •8.1. Поняття форми держави
- •8.2. Форма державного правління
- •8.3. Форма державного устрою
- •8.4. Міждержавні об'єднання
- •8.5. Державний режим
- •9.1. Поняття і структура механізму держави
- •9.2. Поняття і ознаки державних органів
- •9.3. Види державних органів
- •9.4. Принципи організації і функціонування
- •9.5. Державна служба
- •10.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •10.2. Теорія соціально-правової держави
- •10.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •11.1. Виникнення права
- •11.2. Поняття праворозуміння та його основні напрями
- •12.1. Поняття і ознаки права
- •12.2. Принципи права
- •12.3. Соціальна цінність права
- •12.4. Функції права
- •13.1. Поняття правового регулювання
- •13.2. Предмет і методи правового регулювання
- •13.3. Способи і типи правового регулювання
- •13.4. Стадії правового регулювання
- •13.5. Механізм правового регулювання
- •14.1. Поняття і види соціальних норм
- •14.2. Поняття і ознаки норм права
- •14.3. Структура норм права
- •14.4. Формальне вираження структури правових норм
- •14.5. Класифікація правових норм
- •15.1. Поняття форм (джерел) права
- •15.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •16.1. Поняття і сутність правотворчості
- •16.2. Принципи правотворчості
- •16.3. Поняття і стадії правотворчого процесу
- •16.4. Способи і види правотворчості
- •16.5. Законодавчий процес і його особливості
- •16.6. Юридична (законодавча) техніка
- •17.1. Поняття і структура системи права
- •17.2. Підстави поділу права на галузі й інститути
- •17.3. Загальна характеристика основних галузей права
- •17.4. Співвідношення матеріального і процесуального права
- •17.5. Публічне і приватне право
- •17.6. Співвідношення національного і міжнародного права
- •18.1. Поняття системи законодавства
- •18.2. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта
- •18.4. Чинність нормативно-правових актів
- •18.5. Систематизація нормативно-правових актів
- •19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •19.2. Структура правових відносин
- •19.3. Зміст правовідносин
- •19.4. Класифікація правових відносин
- •19.5. Суб'єкти правовідносин
- •19.6. Об'єкти правових відносин
- •19.7. Юридичні факти
- •20.1. Поняття і суть реалізації права
- •20.2. Види правореалізації
- •20.3. Форми безпосередньої правореалізації
- •20.4. Правозастосування як особлива форма реалізації норм права
- •20.5. Види правозастосування
- •20.6. Процес застосування норм права,
- •20.7. Поняття і загальна характеристика
- •20.8. Прогалини в законодавстві
- •21.1. Поняття і ознаки правової поведінки
- •21.2. Правомірна поведінка
- •21.3. Види правомірної поведінки
- •21.4. Протиправна поведінка — правопорушення
- •21.5. Юридичний склад правопорушення
- •21.6. Види правопорушень
- •22.1. Поняття юридичної відповідальності
- •22.3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •22.4. Принципи юридичної відповідальності
- •22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
- •22.6. Класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій
- •23.1. Поняття правової свідомості
- •23.2. Структура правосвідомості
- •23.3. Функції правосвідомості
- •23.4. Види правосвідомості
- •23.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •23.6. Структура правової культури
- •23.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •23.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм,
- •24.1. Поняття законності
- •24.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •24.3. Гарантії законності
- •24.4. Поняття правопорядку
- •24.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •25.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •25.2. Види правових статусів особи
- •25.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •25.4. Класифікація прав і свобод
- •25.5.Обов'язки як елемент правового статусу особи
- •25.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •25.7. Гарантії прав і свобод особи
- •26.1. Поняття і структура правової системи
- •26.2. Романо-германська правова система
- •26.3. Англосаксонська правова система
- •26.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •26.5. Проблеми формування світового правопорядку
19.4. Класифікація правових відносин
Наявні в суспільстві правовідносини поділяються:
1.За функціональною спрямованістю норм права — па. регулятивні (коли поведінка суб'єкта правовідносин повністю відповідає нормам права, норми її регулюють) таохоронні (виникають з факту неправомірної поведінки як негативна реакція держави на правопорушення у формі державного примусу).
Регулятивні відносини, у свою чергу, поділяються на правовідносини активного типу (виражають регулятивно-динамічну функцію права, складаються на основі зобов'язуючих або уповноважуючих норм права) і правовідносинипасивного типу (виражають регулятивно-статичну функцію права, складаються на основі норм-заборон).
2.За рівнем індивідуалізації суб'єктів — відносні, в них точно визначені права і обов'язки учасників так само, як і самі учасники (наприклад, кредитор і боржник, покупець і продавець, суддя і підсудний тощо), таабсолютні — в цих правовідносинах визначена лише одна сторона — уповноважена, а всі інші ("всякий і кожний") є зобов'язаними відносно цієї особи (наприклад, власник майна, а всі інші
156
особи зобов'язані утримуватись від порушення його права власності. Те саме можна сказати і про право на життя). Ці два види правовідносин можна назватиконкретними, їх завдання — обслуговувати повсякденні потреби, запити, інтереси людей. Такі відносини безперервно виникають, змінюються і припиняються.
Ще за цією ознакою виділяють загальнорегулятивні відносини, що, на відміну від конкретних, виражають юридичні зв'язки більш високого рівня між державою і громадянами. Вони виникають на основі норм Конституції і є базовими, вихідними для галузевих правовідносин. Характеризуються наступними ознаками: виникають головним чином на підставі норм Конституції та інших фундаментальних нормативно-правових актів (наприклад, Кримінального кодексу); носять загальний, а не індивідуалізований і деталізований характер; є постійними або досить тривалими; опосередковують найважливіші, основоположні суспільні відносини; виражають загальне правове положення (статус) суб'єктів; виникають безпосередньо із самих законів; є первинними, базовими, служать передумовою для виникнення і функціонування різноманітних конкретних відносин. Загальнорегулятивними можна також визнати відносини, що виникають на основі норм міжнародного права у сфері прав людини.
3.За галузями права —конституційні, шлюбно-сімейні, адміністративні, кримінально-процесуальні, трудові, цивільні тощо. За галузевою ознакою можна виділити правовідносиниматеріальні іпроцесуальні. Матеріальні правовідносини виникають на основі норм матеріального права і регулюють суспільні відносини безпосередньо. Процесуальні правовідносини виникають на основі норм процесуального права і носять організаційний характер.
4.За кількістю суб'єктів —прості (беруть участь два суб'єкти) та складні (правовідносини між трьома і більше суб'єктами).
5.За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами — односторонні, кожна сторона має або лише права, або лише обов'язки (наприклад, громадянин зобов'язується сплачувати податки, а держава має право їх отримувати) тадвосторонні, кожна сторона має і права, і обов'язки (наприклад, покупець і продавець. Таких відносин більше).
Односторонніми і двосторонніми правовідносинами також називають відносини, в яких бере участь відповідно один суб'єкт (наприклад, заповіт або дарування є односторонньою угодою), або два чи більше (купівля-продаж тощо).
157
6.За волевиявленням сторін —договірні, для виникнення цих правовідносин потрібна згода як уповноваженої, так і зобов'язаної сторін (договір купівлі-продажу), тауправлінські, для виникнення їх потрібна згода лише однієї уповноваженої сторони (накладання штрафу).
7.За тривалістю у часі —короткострокові (купівля-продаж) ідовготривалі (шлюб, громадянство).