1.4 Медичні інформаційні системи (міс)

Інструментом, що удосконалює діяльність медичних працівників у сфері переробки інформації, управління і планування виступає медична інформаційна система (МІС).

Відомі, щонайменше, два підходи до визначення МІС.

У широкому сенсі під медичною інформаційною системою розуміють форму організації діяльності в медицині та охороні здоров'я, яка об'єднує медиків, математиків, інженерів, техніків з комплексом технічних засобів і забезпечує збір, зберігання, переробку і видачу медичної інформації різного профілю в процесі вирішення певних завдань медицини та охорони здоров'я.

У вузькому сенсі медичну інформаційну систему називають комплексом технічних засобів і математичного забезпечення, призначеного для збору, аналізу медико - біологічної інформації та видачі результатів в зручному для користувача вигляді.

Створення медичної інформаційної системи переслідує декілька цілей:

підвищення якості діяльності медичних працівників та установ охорони здоров'я шляхом організації досконалої (відповідає рівню використовуваних технічних засобів) обробки медичної інформації, в тому числі шляхом вдосконалення процесів управління і планування;

полегшення праці медичних працівників, ліквідація трудомістких і малоефективних процесів ручної обробки та аналізу медичних даних;

забезпечення ефективного обміну інформацією з іншими інформаційними системами.

Найбільш загальні завдання МІС в клінічних установах:

об'єктивізація трактування результатів досліджень (за деякими даними, помилково позитивні або помилково негативні, клінічно недостатні або неправильно витлумачені результати рентгенологічного, електрокардіологічного та лабораторних досліджень приводять в 31% випадків до помилкового діагнозу);

автоматизація обробки інформації на етапі попередньої роботи медичного персоналу з визначення діагнозу і вироблення тактики лікування (лікар приймає остаточне рішення з питань діагностики та лікування хворого);

автоматизація лабораторних досліджень: біохімічних, електрофізіологічних, рентгенорадіологічних та інших;

створення баз (банків) даних: накопичення відомостей про кожного хворого для подальшого аналізу матеріалу, організація обробки цієї інформації відповідним математичним забезпеченням (в тому числі системами управління базами даних - СУБД);

створення баз знань: накопичення знань експертів в галузі медицини та охорони здоров'я, необхідних для розробки експертних систем діагностики, лікування і реабілітації, профоглядів, експертизи, планування і управління;

впорядкування потоку інформації всередині установи (завдання організаційного управління, завдання кадрові, матеріально-технічного постачання, статистичні звіти, оцінка діяльності відділень лікарень за деякими поглибленими показниками та інше).

Практично всі перераховані задачі можуть бути ефективно вирішені із застосуванням експертних систем - одного з прогресивних напрямків сучасних комп'ютерних технологій, що суттєво базується на ідеях створення штучного інтелекту (ШІ).

1.5 Класифікація міс

Класифікацію МІС проводять, використовуючи різні класифікаційні ознаки. Залежно від ступеня автоматизації процесів збору та обробки інформації МІС

діляться на автоматизовані і автоматичні. В автоматизованих системах частина операцій щодо збору та обробки інформації виконується людиною. Автоматичні системи припускають повне виключення людини з процесів збору та обробки інформації.

Залежно від типу інформаційної бази МІС діляться на системи, які оперують з даними і зі знаннями. Системи другого типу називають експертними системами - по-перше, їх функціонування істотно спирається на знання, отримані від експертів, а по-друге, результати їх функціонування у відомому сенсі близькі результатами функціонування експертів.

Залежно від виду вирішуваних задач МІС можна розділити на три групи:

інформаційно-довідкові - системи автоматизованого пошуку, вимірювальні системи;

інформаційно-логічні - діагностичні системи, які прогнозують, системи, що стежать (системи моніторингу);

керуючі - автоматизовані системи управління.

Інформаційно-довідкова система, крім пошуку інформації, здатна зробити певні перетворення інформації і сформувати довідковий документ.

Інформаційно-логічна система призначена для перетворення інформації, що зберігається в її пам'яті таким чином, щоб можна було отримати нову інформацію, відсутню раніше в інформаційному масиві.

У системах управління реалізується принципово нова функція - вироблення керуючих впливів.

Найбільш широке поширення у медичних закладах отримали інформаційно-пошукові системи (ІПС), які, залежно від характеру інформації, що зберігається, діляться на системи документальні та фактографічні.

Фактографічні ІПС містять інформаційні масиви фактичних даних. Аналогами таких систем виступають "паперові" довідники, каталоги, технічні паспорти. У комп'ютерних ІПС фактичні дані зазвичай зберігаються в базах даних (БД) і являють собою таблиці, в колонках яких перераховуються різні характеристики об'єктів, а в рядках наведено описи (значення характеристик) цих об'єктів. З використанням такого роду таблиць може бути сформована, так звана, "медична пам'ять" - таблиця, де в стовпцях зазначаються найменування захворювань, у рядках - найменування симптомів, а на місці перетину - значення частоти народження даного симптому при даному захворюванні (прикладом такої "медичної пам'яті" може служити табл. 1.1 для диференціальної діагностики геморагічного та ішемічного інсульту, де оцінка частоти народження має вербальну форму; далі будуть наведені приклади, коли ця оцінка проведена в числовій формі).

ОЗНАКА	ІНСУЛЬТ геморагічний	ІНСУЛЬТ ішемічний
Передвісники	Малохарактерні	Характерні
Раптовий розвиток	Характерний	Менш характерний
Повільний розвиток	Нехарактерний	Характерний
Втрата свідомості	Характерна	Менш характерна
Блідість обличчя	Нехарактерна	Характерна
Гіперемія	Характерна	Нехарактерна
Артеріальна гіпотонія	Нехарактерна	Характерна
Артеріальна гіпертензія	Характерна	Нехарактерна
Гіпертермія	Характерна	Нехарактерна
Менінгізм	Характерний	Нехарактерний
Кров у лікворі	Характерна	Нехарактерна
Крові у лікворі немає	Нехарактерно	Характерно

Таблиця 1.1. Диференціальна діагностика геморагічного і ішемічного інсульту (за Мисюк Н.С.)

Документальні ІПС оперують з інформацією у вигляді документів - прикладами таких систем можуть бути бібліографічна картотека, картотека з історіями хвороб, інші картотеки. Виконуючи пошук, документальна ІПС видає або номери документів, або їх заголовки, або адреси знаходження шуканих документів. При цьому оцінку інформації, що міститься в знайдених документах, дає людина.

Діагностичні системи до певної міри нагадують ІПС, їх можна розглядати як "складні" ІПС, що здійснюють вирішення складної (у плані виконуваної математичної обробки інформації) діагностичної задачі - пошук найменування передбачуваного захворювання по заданих найменуваннями спостережуваних симптомів. Діагностичні системи зазвичай будуються таким чином, що комп'ютер висуває ряд правдоподібних варіантів діагнозу, завдання лікаря - обрати правильний діагноз. Обчислювальна діагностика не передбачає виключення лікаря зі сфери діагностичної діяльності, її головне завдання - створення нових, більш точних і досконалих методів прийняття рішення на основі математичних методів і обчислювальної техніки.

Керуючі системи реалізують збір інформації про об'єкт управління, переробку інформації, передачу даних до органу управління, формування керуючого рішення, видачу керуючого впливу на об'єкт управління. Для збору і переробки інформації до певної міри можуть бути використані ІПС, інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи - в цьому сенсі вони є складовою частиною керуючих систем.

Керуючі системи реалізують збір інформації про об'єкт управління, переробку інформації, передачу даних до органу управління, формування керуючого рішення, видачу керуючого впливу на об'єкт управління. Для збору і переробки інформації до певної міри можуть бути використані ІПС, інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи - в цьому сенсі вони є складовою частиною керуючих систем.