Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зміст1.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
326.66 Кб
Скачать

Зміст:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування митної системи України щодо какао порошку

    1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо какао-порошку………………………………………………………….

    2. Нормативне обґрунтування та класифікація какао-порошку при переміщенні через МТУ…………………………………………………

    3. Порядок митного контролю какао-порошку при переміщенні автомобільним транспортом…………………………………………………

    4. Документи, необхідні при митному контролі.

Мета та задачі курсової роботи

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення какао-порошку

2.1 Об’єкт митного контролю та митного оформлення………………

2.2 Нетарифне регулювання митного контролю та митного оформлення какао-порошку………………………………………………………………

2.3 Порядок митного оформлення какао-порошку…………………….

2.4 Відпуск какао-порошку в вільний обіг……………………………

Висновки………………………………………………………………….

Список літератури……………………………………………………….

Додатки……………………………………………………………………

Вступ

На сьогодні важко уявити наше життя без кондитерських виробів: смачних, привабливих за зовнішнім виглядом та корисних. Жодне свято не може обійтися без тортика чи коробки запашних цукерок. З дитинства знаємо що таке «шоколад», не раз смакували чудодійний какао-напій. Незмінними складниками для виробництва цих продуктів є какао-сировина.

Какао-терте, какао-масло та какао-порошок є винятково імпортною продукцією. Країни-виробники переліченої продукції закуповують лише какао-боби. Їх постачальниками є Південно-Східна Азія, республіка Кот Д’Івуар (країна – основний постачальник какао-бобів в світі), Еквадор, острів Ява, острів Шрі-Ланка. Какао-продукти в Україну постачають переробні компанії, фірми з Європи та Південно-Східної Азії (Польща, Німеччина, Італія, Китай, Малайзія і т. ін.). Сировина європейських фірм вважається кращою завдяки забезпеченню високотехнологічного рівня виробництва та використанню какао-бобів африканського походження [24, 29].

Какао-порошок широко використовують як напівфабрикат при виготовленні багатьох видів кондитерських виробів, а саме для посипання цукерок, карамелі, тортів, тістечок, при виробництві жирової глазурі і т. ін. Одне з основних призначень какао-порошку -- це приготування какао-напою.

Актуальність даної проблеми полягає у відсутності в Україні виробничих потужностей для виготовлення какао-порошку – незамінної сировини для харчової промисловості та продукту масового споживання, у зв`язку з чим ринок наповнюється імпортними продуктами, що потребують проведення ретельної експертизи на відповідність вітчизняним стандартам та контролю під час перетину митного кордону..

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування митної системи України щодо какао

Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо какао

На сьогодні виробництво кондитерської продукції є однією з найрозвинутіших галузей харчової промисловості України. Загальний обсяг виробництва складає приблизно 3% ВВП країни.

Ринок какао-сировини в Україні представлено винятково імпортною продукцією, насамперед бобами, тертим какао, какао-маслом і какао-порошком.

Какао-боби кондитерські фабрики закуповують в країнах-виробниках. Інші основні види какао-сировини постачають в Україну компанії-переробники, які не обов’язково знаходяться в країнах, що вирощують какао-боби, а також їхні дилери. Головними постачальниками какао-масла, какао-порошку і тертого какао в Україну є переробні фірми з Європи та Південно-Східної Азії (Китай, Малайзія, Індонезія). Сировина європейських компаній вважається значно кращою. Про різницю в якості свідчить ціна: кілограм китайського какао-порошку коштує на вітчизняному ринку 14 грн, а європейського, зробленого з африканської сировини, - 18-19 грн.

На сьогодні в Україні нараховується близько 20 постачальників какао-сировини, зокрема, «Світ Юніон» (Київ), «Авіс» (Макіївка), «ЗІМ» (Рівне), «Ін-Вайс» і «Троя» (Дніпропетровськ). Однак якщо у сфері какао-масла й тертого какао між закордонним виробником і вітчизняним покупцем стоїть тільки один посередник - імпортер, то на ринку какао-порошку їх принаймні два - імпортер і дилер. Зараз кількість імпортерів, за відгуками операторів ринку, зростає завдяки поступовому збільшенню попиту на какао-сировину, зумовлену розвитком кондитерської галузі [2].

Нижче наведені дані імпорту та експорту какао-порошку за 2007-2011 роки (табл. 1) (рис.1.1-1.4)[3]:

Таблиця 1 - Сумарний обсяг імпорту та екcпорту

  

2007

2008

2009

2010

2011

Імпорт

тис.$

30835

34840

37187

75552

117681

т.

22042

24481

20812

21913

15990

Екпорт

тис.$

655

294

784

686

877

т.

333

105

226

181

210

Рисунок 1.1. – Обсяг імпорту в грошовому виразі

Рисунок 1.3. – Обсяг імпорту в натуральному виразі

Рисунок 1.3 – Обсяг експорту в грошовому виразі

Рисунок 1.4 – Обсяг експорту в натуральному виразі

Не зважаючи на те, що повних даних за 2011 рік ще не має(лише за 8 місяців) обсяг імпорту какао-порошкустановить15990 т.кг.

Проаналізувавши вище зазначені дані можна сказати, що незважаючи на високі ціни на какао-порошок Україні продовжує імпортувати дану продукцію у великих кількостях, адже какао-порошок відіграє важливу роль у виробництві кондитерських виробів, у тому числі у виробництві шоколаду, молочної й шоколадної глазурі, мас праліне, начинки для вафель і прошарку для печива, у виробництві пряників й цукрового печива, а також широко використовується у виготовленні кремо-збивних мас і кремів для обробки тортів і тістечок, обсипки цукерок також при виробництві жирової глазурі й ін. Але основне призначення какао-порошку - готування напою какао. [18, 17, 22].

Протягом багатьох років в кондитерській промисловості спостерігаються сезонні тенденції нарощування виробництва і розширення асортименту в кожній із товарних груп.

Найбільшими виробниками кондитерських виробів в Україні є компанії: Roshen, ЗАТ «АВК», ЛКФ «Світоч», ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ЗАТ «ВО« Київ-Конті ». За оцінками фахівців обсяг внутрішнього ринку кондитерських виробів становить приблизно 1 млн. т на рік [3].

Структура кондитерського Ринку України за 2009 р.( з використанням какао-порошку) наведена на малюнку 1.

Рис. 1. Структура кондитерського ринку України за 2009 р.

В цілому кількість підприємств, що виробляють кондитерські вироби, в даний час налічує близько 800, причому 45 % ринку належать трьом крупним компаніям – ДП «Кондитерська корпорація Roshen», ЗАТ «АВК», ЗАТ «Київ-конті», що дозволяє говорити про достатню сконцентрованість ринку. (5)

На рисунку 1.5зображено діаграму, що характеризує частки країн у виробництві какао-бобів.

Рисунок 1.5– Світовий баланс країн виробників какао.

За перші вісім місяців 2010 р. кондитерський ринок України, за даними Держкомстату, виріс на 2,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання зумовлене як зі зміною споживчих переваг у бік дешевшої продукції, так і сприятливими чинниками для виробників (відсутність масових скорочень працівників і банкрутств підприємств, відносно стабільний курс національної валюти). За оцінками експертів, у наступні два-три роки варто очікувати щорічного приросту в 3–5%.

Імпорт продукції асортиментного ряду 'Какао та продукти з нього' в Україну в 2 кв. 2011 р.. склалися на суму понад 100000 тис.USD, що на 23% менше у порівнянні з попереднім кварталом. (6)

В останні роки какао-порошок став активно використовуватися й для виробництва нових продуктів, що з'явилися на ринку – це шоколадні пасти й шоколадні напої, у тому числі "Nesquik" і "Colacao".

1.2. Нормативне обґрунтування та класифікація какао-порошку при переміщенні через мту

Митні органи України для цілей класифікації товарів при митному оформленні використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України, затвердженого Законом України" Про Митний тариф України" від 05.04.2001 N 2371-III. В основу товарної номенклатури Митного тарифу України покладено гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі ГС) – перші шість знаків товарного коду та Комбіновану номенклатуру Європейського Співтовариства (КН ЄС) - сьомий та восьмий знаки товарного коду.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українська Класифікація Товарів Зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. Товарна номенклатура — це книга, що містить близько 800 сторінок. [33] Структура групи УКТЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру. Елементами структури УКТЗЕД є система кодування та система класифікації.Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифро­вого знака.

Код товару в УКТЗЕД десятизначний і складається на­ступним чином:

— код групи — 2 знаки;

— код позиції — 4 знаки;

— код субпозиції — 6 знаків;

— код підсубпозиції - 10 знаків.

Таблиця 2.3.1 - Структура коду товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТЗЕД)

Кількість знаків Товарного коду

Найменування угруповання товарної номенклатури

Примітки

Не відображається у товарному коді.

Розділ

Співпадає з ГС

Нумерується римськими цифрами

ХХ 2 знака

Група

Співпадає з ГС

ХХХХ 4 знака

Товарна позиція

Співпадає з ГС

ХХХХ ХХ 6 знаків

Товарна субпозиція

Співпадає з ГС

ХХХХ ХХ ХХ 8 знаків

Товарна категорія

Співпадає з КН ЄС, перші 6 знаків відповідають ГС

ХХХХ ХХ ХХХХ 10 знаків

Товарна підсубпозиція

Перші 6 знаків відповідають ГС, 7 і 8 знаки відповідають КН ЄС

[ 11 ]

Для того щоб присвоїти товару код відповідно до УКТЗЕД, необхідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенкла­турі. УКТЗЕД має 5 рівнів класифікації. [27]

Перший рівень — розділи, їх у УКТЗЕД 24. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у розділі II — продукти рослинного походження, у розділі V — міне­ральні продукти, у розділі VII — пластмаси та вироби з них; каучук і резинові вироби. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої га­лузі можна віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Значить, вона відноситься до розділу II. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в ТН ЗЕД.

Другий рівень — групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно:

— з матеріалом, з якого вони виготовлені (наприклад, група 50 — шовк, 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);

— з функціями, які вони виконують (наприклад, група 91— го­динники та їх частини, 92 — музичні інструменти);

— зі ступенем обробки ( наприклад, група 18 включає «какао та продукти з нього»). Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 18 до 06 . Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознака­ми. Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.

Четвертий рівень — субпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні субпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

П'ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Деякі товари можуть бути частинами і належностями інших товарів, що також ураховано в Товарній номенклатурі.

Для товарів, не названих у УКТЗЕД окремо, передбачені так звані «корзиночні» позиції. Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднес­ти товар. З цього виходить, що коли є декілька варіантів класи­фікації товарів, то повинні бути і правила вибору одного з них. Вільно­го тлумачення тут не повинно бути, оскільки воно перешкоджатиме однаковому розумінню торгових угод і формуванню точної статис­тики експортно-імпортних операцій. Тому, коли є кілька можливос­тей класифікації товарів і потрібно вибрати одну з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватись данні товари. Часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.

За номенклатурним класифікатором УКТЗЕД шоколад належить до 18 групи (див. табл.1):[23]

1805 00 00 

Какао-порошок, без додання цукру чи інших підсолоджу-вальних речовин: 

1805 00 00 10 

- в упаковках, масою нетто 10 кг і більше 

1805 00 00 90 

- інше 

До цієї групи включаються всі види какао (включаючи какао-боби), какао-масло, какао-жир та готові харчові продукти, що містять какао (у будь-якій пропорції).

До цієї товарної позиції включається лише какао-порошок без добавок цукру або інших підсолоджувальних речовин. До цієї товарної позиції включається, серед іншого (inter alia), какао-порошок, одержуваний після оброблення ядра какао-бобів, пасти чи какао-порошку лужними речовинами (карбонатом натрію або калію і т.д.) для підвищення його розчинності (розчинне какао).

Какао-порошок, що містить добавки цукру чи інших підсолод-жувальних речовин, і какао-порошок, в який додані сухе молоко або пептони, включається до товарної позиції 1806. Проте лікарські засоби, в яких какао-порошок просто виконує роль носія чи розчинника для лікарських речовин, включаються до товарної позиції 3003 або 3004.

Какао-порошок, до якого додано невелику кількість лецитину (приблизно 5 мас.%), залишається в цій товарній позиції, оскільки ця добавка додається з метою збільшення здатності какао-порошку утворювати дисперсію в рідині, чим полегшується приготування напоїв на основі какао (розчинного какао).