- •Міністерство освіти і науки України
- •Дисципліна "безпека життєдіяльності" вступ
- •Системний підхід в безпеці життєдіяльності
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •2.2. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •2.3. Природні небезпеки
- •2.4. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •Дисципліна "основи охорони праці" вступ
- •Пам'ятка вивчаючим ооп
- •Системний підхід в охороні праці
- •3.1. Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки
- •3.2. Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно
- •3.3. Зв’язок ооп з іншими дисциплінами
- •3.4. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ншвф), їх класифікація
- •3.5. Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці (оп)
- •Причини виникнення нещасних випадків ( нв )
- •4.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •4.2. Законодавча база України про охорону праці
- •4.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •4.4. Організація охорони праці на виробництві
- •5.1. Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій
- •5.2. Небезпечні зони, особливості їх експлуатації і засоби захисту
- •5.3. Заходи безпеки при проектуванні технологічних процесів та експлуатації технологічного обладнання харчових підприємств
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання під тиском
- •Лекція 6. Електробезпека
- •6.1. Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи
- •6.2. Класифікація та значення чинників, що впливають на важкість ураження електричним струмом
- •6.3. Дія електричного струму на організм людини
- •6.4 . Основні причини і умови ураження людини електричним струмом
- •Такий струм, безумовно, є летальним для людини.
- •6.5. Захист від ураження електричним струмом
- •7.1. Аналіз небезпек життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва. Вибір найбільш небезпечних за умовами наслідків
- •7.2. Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •7.3. Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •7.4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •7.5. Нормативно-правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва
- •Література з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Література з дисципліни «Основи охорони праці» Основна
- •Додаткова
7.2. Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
Поняття пожежі, терміни та визначення наведено у ДСТУ 2272-93.
Горючий матеріал – це матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або обвуглюється і продовжує горіти, або тліти, або обвуглюється після усунення джерела запалювання.
Негорючий матеріал – це матеріал, який під впливом вогню або високої температури не запалюється, не тліє і не обвуглюється.
Важкогорючий матеріал – матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або обвуглюється, а після усунення джерела запалювання горіння або тління зупиняється.
Пожежна безпека об'єкта – стан об'єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Система пожежної безпеки – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.
Актуальність навчання пожежної безпеки обумовлюється тим, що більше 63 % пожеж у промисловості викликано помилками людей або їх некомпетентністю. За даними Всесвітньої асоціації "Пожежна безпека України" щорічно в Україні виникає біля 60 000 пожеж. В них гине біля 3 500 людей. У порівнянні з періодом 80 –х років останнього століття кількість пожеж сьогодні збільшилося не менш як у три рази. Щодобово в Україні виникає приблизно 150 пожеж, в яких гине від 7 до 10 людей і 5-6 одержують ушкодження. Збитки від пожеж складають щорічно біля 2 млрд. грн.
Причини виникнення пожеж за даними досліджень, проведених у США:
- 25 % несправність електрообладнання;
- 18 % куріння у неналежному місці;
- 10 % перегрів унаслідок тертя в несправних вузлах машин;
- 8 % перегрів пальних матеріалів;
- 7 % контакти з нагрітими поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів;
- 7 % контакти з полум’ям пальників;
- 5 % запалення від іскор устаткування;
- 4 % самозапалювання пальних матеріалів;
- 4 % запалювання унаслідок ведення вогневих робіт.
Прогноз виникнення пожеж у найближчі роки показує, що у світі протягом року може загинути на пожежах 225 тис. людей, 2 млн. 250 тис. – стати каліками і 4,5 млн. отримати важкі опікові травми. Тому актуальність навчання пожежної безпеки і у перспективі не втратить свого значення.
Умови виникнення горіння можна представити схемою (рис. 7.1).
Горюча речовина і окиснювач утворюють горючу суміш. У горючій суміші вони повинні знаходитися у певному співвідношенні між собою. Джерело запалювання повинно мати достатню для запалення енергію. За даними О.Я.Соколова енергія запалювання частинок розміром 130 мкм дорівнює 6,5 МДж. Для запалювання борошна достатньо енергії у 11…16 мДж, полівінілового спирту – 5,6 мДж. Такі енергії можуть утворюватися при терті металевої деталі по наждачній поверхні зі швидкістю 14…23 м/с, при падінні металевих елементів конструкції на бетонну підлогу зі швидкістю 12…20 м/с тощо.
Рис. 7.1 – Умови виникнення горіння.
Виникнення і розвиток пожеж у значній мірі залежить від показників пожежовибухонебезпечних властивостей горючих речовин і матеріалів. Їх згідно з ГОСТ 12.1.044–89 більше 20. Основними є наступні: температура спалаху (tСП );
температура запалювання (tЗ); температура самозапалення (tСЗ); нижня концентраційна межа запалювання (НКМЗ); верхня концентраційна межа запалювання (ВКМЗ); нижня температурна межа запалювання (НТМЗ); верхня температурна межа запалювання (ВТМЗ); НКМПП і ВКМПП – відповідно нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я. Значення цих показників залежить від агрегатного стану речовин. У табл. 7.3. наведені основні показники пожежонебезпеки речовин в залежності від їх агрегатного стану.
Таблиця 7.3 – Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні
властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
Агрегатний (дисперсний) стан речовини |
Основні показники пожежонебезпеки | ||||||
tсп |
tз |
tсз |
НКМПП |
ВКМПП |
tнкмз |
tвкмз | |
Тверді речовини |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
Рідини |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Гази |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
Пил |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
Примітка. В табл. знаком ”+” відмічено наявність показника для даного агрегатного стану речовини, а знаком “-” – його відсутність або незначність.
Температура спалаху (tсп) – найнижча температура речовини, коли над її поверхнею утворюються пари чи гази, які спалахують у повітрі, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння.
Температура запалення (tз) – температура, коли речовина виділяє горючі пари та гази із такою швидкістю, що після запалювання їх від джерела запалення виникає стійке горіння.
Температура самозапалення (tсз) – найнижча температура речовини (або її суміші з повітрям), коли різко зростає швидкість екзотермічних реакцій, які завершуються полум‘яним горінням при відсутності зовнішнього джерела.
Нижня концентраційна межа запалювання (НКМЗ) – це мінімальна масова частка горючого (%, кг/м3) у суміші “горюча речовина – окислювальне середовище (ГР – ОС) (повітря)”, при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Верхня концентраційна межа запалювання (ВКМЗ) – максимальна масова частка горючого (%, кг/м3) у суміші горюча речовина – окиснювач, при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Нижня температурна межа запалювання (НТМЗ) – температура рідини, насичені пари, що у повітрі утворюють концентрації, які дорівнюють НКМЗ.
Верхня температурна межа запалювання (ВКМЗ) – температура рідини, насичені пари, що у повітрі утворюють концентрації, які дорівнюють ВКМЗ.
Класифікація горючих речовин наведена на рис.7.2.
Рис. 7.2 – Класифікація горючих речовин.
Показники КМПП включають до стандартів, технічних умов на речовини, які утворюють газо-, паро- та пилоповітряні суміші. Знання значень НКМПП і ВКМПП дуже важливе при виборі умов зберігання, транспортування та використання. При концентрації вище ВКМПП і нижче НКМПП суміші з горючою речовиною не горять. Це явище пояснюється тим, що у першому випадку кількість окиснювача недостатня, а у другому – горючої речовини.