1.5. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук

Для науки, що описує теорію редагування повідомлень і видавничу діяльність, поки що не існує загальноприйнятої назви (іноді необгрунтовано використовують назву "видавнича справа"). Останнім часом як назву цієї науки запропонували вживати термін едитологія^2, (від англійського ейіі — виправляти, редагувати і грецького Хоуо£ — вчення). Ця назва цілком відповідає вимогам, які ставлять до термінів. Крім того, її використання усуває термінологічну неточність у цій галузі науки, а тому є доцільним і потрібним. На підставі сказаного будемо надалі використовувати для назви науки про видавничу справу саме цей термін.

Для позначення галузі суспільного виробництва, яка займається публікуванням повідомлень через ЗМІ на паперових та комп'ютерних носіях інформації, будемо використовувати, як пропонує закон, термін видавнича справа*.

¹ Звертаємо особливу увагу на тс, що нехудожні повідомлення (образно-понятійні та понятійні) також можуть бути естетично досконалими (наприклад, мати ідеально укладену композицію, чудову мову, досконалі засоби привертання уваги реципієнтів тощо).

2 Рабочая книга социолога. М.: Наука, 1983.

3 Термін запропоновано проф. М. Д. Феллером.

⁴ "Видавнича справа — сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції" (ст. 2 Закону України "Про видавничу справу").

У наш час існують різні підходи до класифікації наук. Тому вкажемо місце едитології в системі наук лише за однією з таких класифікацій.

Найперше відзначимо, що за масштабами описуваного світу науки класифікують на ті, що описують мегасвіт (космос), макросвіт (оточуючий людину світ) і мікросвіт (світ елементарних часток). Очевидно, при поділі за таким принципом едитологія займає місце серед тих наук, що описують макросвіт.

У свою чергу, серед останніх виділяють науки, які описують неживу і живу природу, людину, суспільство та мислення. Оскільки потреба у ЗМІ, а, отже, і в редакційному етапі, виникає лише в суспільстві, це дає змогу зарахувати едитологію до суспільних наук. Поряд із цим, усі науки використовують як загальний методологічний інструмент математику, кібернетику та інформологію¹. Оскільки редагування призначене для опрацювання повідомлень, тобто інформації, то очевидно, що едитологія розташована на перетині інформологічних та суспільних наук, тобто є одночасно і суспільною, й інформологічною наукою.

Проте на відміну від інформологічних, які належать до числа фундаментальних, едитологія належить до прикладних наук. Це означає, що вона використовує на практиці ті закони, закономірності й положення, які інші фундаментальні науки встановили суто теоретично, тобто незалежно від можливості практичного застосування.

Тепер перелічимо ті науки, теоретичні закони, закономірності й положення яких вона використовує.

Отже, найперше слід відзначити найтісніший зв'язок едитології з лінгвістикою, зокрема загальним мовознавством та науками про конкретні мови, особливо в плані нормативної лінгвістики. Крім того, едитологія пов'язана з такою філологічною дисцип­ліною як літературознавство, зокрема у вивченні композиції твору, видів тропів тощо.

Едитологія взаємодіє і з такими суспільними науками, як юриспруденція, етика та естетика. Вона бере з цих суспільних наук окремі юридичні норми, що стосуються ЗМІ, а також норми моралі та прекрасного.

Едитологія вступає в тісні зв'язки і з віддаленішими науками—гуманітарними, що описують мислення та психічні процеси людини. До них найперше слід зарахувати логіку (використовуються закони й правила мислення) та психологію (використовуються закономірності опрацювання повідомлень психікою людини).

Едитологія взаємодіє і з іншими прикладними науками — технічними, серед яких насамперед слід назвати поліграфію. Така взаємодія виражається у використанні команд для конструювання видань і технологічних норм їх оформлення. Через використовувані в поліграфії системи підготовки і друкування видань (текстові процесори, поліграфічні системи, системи оптичного й аудіального читання, системи опрацювання ілюстрацій, НТМЬ-редактори, системи цифрового друку) едитологія взаємодіє також і з кібернетикою.