ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................. 3

Розділ 1. Зміст та сутність поняття «ціннісні орієнтації»……………...4

1.1. Поняття «ціннісні орієнтації» в історичному аспекті....................................4

1.2. Характеристика поняття «цінність» у різних психологічних підходах……7

Розділ 2. Формування ціннісних орієнтацій у підлітковому віці……..11

2.1. Особливості формування та розвитку цінісних орієнтацій …......................11

2.2. Модель становлення ціннісних орієнтацій…………………………………..12

2.3. Система ціннісних орієнтацій підліткового віку …………….….….............15

2.4. Інтелектуально-освітні цінності ………………………………………...........16

2.5. Моральні та культурні цінності ………...………………………....................16

2.6. Політичні цінності …………………………………….…………....................18

2.7. Сімейні цінності ……………………………………………..….….................19

Висновок ……………………………………………...……………...…………......22

Список використаної літератури ………………………………………...…..…....24

Вступ

Система ціннісних орієнтацій, будучи психологічною характеристикою зрілої особистості, одним з центральних особистісних утворень, висловлює змістовне ставлення людини до соціальної дійсності і в цій якості визначає мотивацію її поведінки, робить істотний вплив на всі сторони його діяльності. Як елемент структури особистості ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійснення певної діяльності щодо задоволення потреб та інтересів, вказують на спрямованість її поведінки.

Проблемі формування ціннісних орієнтацій присвячені роботи класиків зарубіжної та вітчизняної науки, які у своїх теоріях спираються на поняття особистості, оскільки ціннісні орієнтації тісно пов'язані з ним, а також з вивченням людської поведінки і спонукань. У працях Т.М. Мальковской, З.І. Равкіна, В.В. Серікова та ін розглянуті сутність моральних цінностей, і ціннісних орієнтацій, їх місце в структурі особистості.

Сучасні психологи, філософи і соціологи Н.С. Розов, Б. Шледер та ін також звертаються до проблеми формування та розвитку ціннісних орієнтацій особистості, розглядаючи їх як компонент структури особистості, що характеризує спрямованість і зміст активності індивіда, що визначає загальний підхід людини до світу, до себе, що надає сенс і напрямок особистісним позиціям, поведінці, вчинкам.

У підлітковому віці починає формуватися стійке коло інтересів, який є психологічною базою ціннісних орієнтацій підлітків. Відбувається переключення інтересів з приватного та конкретного на абстрактне і загальне, спостерігається зростання інтересу до питання світогляду, релігії, моралі та етики. Розвивається інтерес до власних психологічних переживань та переживань інших людей.

Проблема формування та розвитку ціннісних орієнтацій у підлітків є сьогодні актуальною. Актуальність даної тематики зумовлена ​​соціально-економічними перетвореннями, реформуванням системи освіти, з одного боку, і зростання кількості злочинів серед підлітків, які вживають спиртні напої, деформація цінностей у підлітковому середовищі - з іншого.

Об'єктом дослідження є ціннісні орієнтації сучасних підлітків. Предмет – ціннісні орієнтації, їх типи та види в підлітковому віці.

Мета роботи - виявити сутність і зміст особливостей ціннісних орієнтацій в підлітковому віці. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі завдання:

- Вивчити поняття «ціннісні орієнтації» в історичному аспекті;

- Вивчити процес формування ціннісних орієнтацій;

- Визначити систему ціннісних орієнтацій та її основних елементів;

- Вивчити видів ціннісних орієнтацій.

Розділ 1. Зміст та сутність поняття «ціннісні орієнтації»

1. 1. Поняття «ціннісні орієнтації» в історичному аспекті

Цінність - уявлення про те, що важливе для людини, колективу, суспільства в цілому, їх переконання і уявлення, виражені в поведінці. У вузькому значенні під цінністю розуміються вимоги, норми, що виступають у якості регулятора і цілі людських відносин і діяльності. Можна сказати, що від цінностей залежить рівень культурного розвитку суспільства, ступінь його цивілізованості.

З поняттям цінність тісно пов'язане поняття «ціннісна орієнтація», яке вперше стало вживатися в американській соціології, зокрема, Т. Парсонсом. Ціннісна орієнтація - це індивідуальне та групове ранжування цінностей, в якому одним надається велика значущість, ніж іншим, що впливає на вибір цілей діяльності та засобів їх досягнення. Ціннісні орієнтації є найважливішим елементом свідомості особистості, в них переломлюються моральні, естетичні, правові, політичні, екологічні, економічні, світоглядні знання, уявлення і переконання [3, С. 53].

Значимість цінностей у житті особи і суспільства була усвідомлена ще античними філософами. Були зроблені спроби сформулювати питання, що стосуються сфери ціннісних орієнтації людини: чи існує вище щастя? У чому сенс життя людини? Що є істина? Що потрібно любити і що ненавидіти? Що таке краса? Філософи відзначали суперечливість природи цінності: гарні речі можуть спровокувати людину на злочин; красиві слова - приховувати непорядні задуми, а гарна зовнішність - духовне каліцтво.

Категорія «ціннісна орієнтація» є фокусом, в якому сходяться точки зору галузей наукового знання на особистість. З нею пов'язані всі основні поняття, які розроблялися у філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки.

Ціннісні орієнтації - найважливіший компонент свідомості особистості, істотно впливає на сприйняття навколишнього середовища, ставлення до суспільства, соціальної групи, на уявлення людини про саму себе. Як елемент структури особистості вони відображають її внутрішню готовність до дій по задоволенню потреб і цілей, дають напрям її поведінки в усіх сферах діяльності.

Специфіка ціннісних орієнтації полягає в тому, що ця категорія найбільш тісно пов'язана з поведінкою суб'єкта, управляє цим процесом як усвідомленою дією. Ціннісні орієнтації являють собою особливим чином структуровану і ієрархізовану систему ціннісних уявлень, що виражають суб'єктивне ставлення особистості до об'єктивних умов життя, реально детермінують вчинки і дії людини, виявляють себе в практичній поведінці. Ціннісні орієнтації є стрижневою, базисної характеристикою особистості, соціальною властивістю особистості [6, С. 23].

Діяльність людини невіддільна від ціннісної орієнтації, яка спирається на ціннісні уявлення. Ціннісна орієнтація завжди носить індивідуальний характер. На відміну від неї, ціннісні уявлення, хоч і здаються людині суто індивідуальними, насправді ж завжди є типовими уявленнями певних соціальних груп, представником яких даний індивід виступає. Вони є зовнішніми стосовно до конкретного індивіда і лише привласнюються ним у результаті їх засвоєння. У такий спосіб забезпечується механізм взаємозв'язку і взаємодії індивіда й суспільства, одиничного і загального, внутрішнього й зовнішнього.

Своєрідною моделлю становлення ціннісної орієнтації особи виступають її життєві плани, які є прерогативою індивідуальної свідомості. Вони діалектично поєднують найближчі цілі з широкою програмою дій на віддалене майбутнє, суб'єктивний світ людини, її прагнення й ідеали з реальними життєвими обставинами. Об'єктивні умови, які є первинними стосовно суб'єктивних планів, змушують людину будувати своє майбутнє з урахуванням реальних можливостей. Отже, життєві плани є відображенням в індивідуальній свідомості панівних суспільних відносин, специфіки соціального стану, особливостей мікросередовища та інших факторів, які обумовлюють ймовірність реальної життєвої програми індивіда. В іншому відношенні життєві плани спонукають людину до діяльності з метою подолання рамок свого наявного буття, оскільки під впливом сукупності вона сформувала певні прагнення, виробила відповідні установки і т. п. У цьому розумінні життєві плани не тільки відображають об'єктивні обставини, але певною мірою і створюють їх.

Давньогрецький філософ Геракліт головною цінністю вважав весь світ, який він розглядав як живий організм. Мірою всіх речей він вважав людину. На думку Геракліта, вище його варто лише бог. Демокріт як вищу цінності розглядав мудру людину. Сократ дав визначення таким етичним поняттям, як «справедливість», «доблесть», «щастя», «чеснота». Щастя людина не досягає не тому, що не хоче його, а тому, що не знає, в чому воно полягає. Теза «Ніхто не помиляється добровільно» підкреслює цінність знання, що дозволяє відрізнити реальне добро від того, яке таким не є. Аристотель вважав, що крім матеріальних благ є такі, які знаходяться поза тілом і душею - шана, багатство, влада. Проте духовне благо він вважав «найвищим» [19, С. 9].

Більшість сучасних авторів визначає ціннісні орієнтації як установку особистості на ті чи інші соціальні цінності, обумовлені суспільним характером існування людини. Вони більш рухливі, мінливі, знаходяться під безпосереднім впливом людей. Серед них є цінності загальнолюдського значення (виробництво, суспільні відносини, працю, дисципліна, виховання, мораль та ін.) Вони постають як умови життя людей, способи їх дії, які повинні бути передані, закріплені і засвоєні наступними поколіннями.

Філософ А.Н, Максимов вважає, що цінність є первинною формою предмета реальності, в якій він постає перед свідомістю через ціннісне ставлення людини до цього предмету. Він переконаний в тому, що «зустріч з будь-яким предметом відразу ж передбачає включення механізму оцінки, ціннісного ставлення».

П.І. Смирнов стверджує, що «цінністю вважається будь-яке матеріальне або ідеальне явище, що має значення для людини, заради якої він діє, витрачає сили, заради якого вона живе». Вчений підкреслює, що особистість реалізовує свій потенціал тільки з опорою на ціннісні орієнтації і об'єкт залишається один і той же - поведінка особистості, а через нього - саме життя [19, С. 9].

У ціннісних орієнтаціях зосереджені рівень домагань особистості, уявлення про етичні цінності, готовності чи неготовності діяти відповідно до моральних норм і правил. Ціннісні орієнтації є саморегулюючим механізмом поведінки особистості [12, С. 50].

Існує визначення ціннісних орієнтацій як системи. Ціннісні орієнтації сьогоднішнього підростаючого покоління - це система цінностей історичного суб'єкта, який опинився в умовах «перелому часу». Ціннісні орієнтації являють собою систему ціннісних відносин особистості не до окремих предметів і явищ, а до їх сукупності, що і визначає спрямованість індивіда на ті чи інші види соціальних цінностей. У сучасних умовах процес формування ціннісних орієнтацій молодого покоління протікає на тлі реформування самого суспільства. Дані зміни ведуть не тільки до зміни системи економічних відносин, але і самим прямим чином позначаються на духовному кліматі, міжособистісних зв'язках і відносинах [17, С. 55].