1.Визначити предмет, об’єкт вивчення науки регіональної економіки. Довести необхідність знань про регіональну економіку. Розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональна економіка – це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти прояву економічних законів. Головний об’єкт її вивчення – територіальний стан і розвиток продуктивних сил країни і регіонів. Ефективне функціонування господарства на певній терито­рії закладається ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Відомо, що оптимальне розміщення підприємств щодо си­ровинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собі­вартість продукції. Тому, раціональне розміщення продуктивних сил є одним із найвагоміших факторів економічного зростання регіонів, країни. Предметом науки є просторова організація продуктивних сил на різних рівнях: населений пункт, низовий адміністративний район, область чи автономна республіка, економічний район, країна в цілому. Наука про розміщення продуктив­них сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління. Те­риторіальна організація виробництва означає здійснення певної структурної політики, комплексу економічних за­ходів, скерованих на перебудову РПС. Таким чином об'єкт вивчення науки РПС і регіональної економіки – загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх конкретний прояв у галузевому й територіальному аспектах на регіональному й міжрегіональному рівнях. Вона вивчає економічну результативність територіальної організації ви­робництва для обгрунтування ефективної регіональної по­літики.

Об'єкта­ми вивчення цієї науки є також такі елементи просторової (територіальної) організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудо­вий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.

2. Роль регіональної економіки у вирішенні найважливіших соціальних та економічних проблем в Україні. Розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональна економіка – це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти прояву економічних законів. Головний об’єкт її вивчення – територіальний стан і розвиток продуктивних сил країни і регіонів. РПС та регіональна економіка відіграє важливу роль в економіці України. РПС дає обґрунтування оптимального розміщення всієї промисловості та сільського господарства. Головне питання

Як саме? Під оптимальністю розуміють одержання якомога більшого ефекту від правильно розміщеного підприємства, від най­кращої територіальної організації регіону, країни. На рівні підприємства ефект – це прибуток, на рівні країни – національний доход. “Оптимальність” не означає, що байдуже, яким чином забезпечується найбільший ефект. Необхідно співвідносити розмір ефекту з витратами, тобто – розрахувати ефективність витрат, враховувати соціальний та демографічний фактори. Наприклад, посередницьке підприємство може одержати прибуток, вивозячи гостродефіцитну сировину за кордон, але при цьому буде завдано збитків державі. Можна завдати шкоди через надмірну експлуатацію природних ресурсів, особливо важковідновних або невідновних. Висока концентрація виробництва у регіоні може дати виграш за рахунок інфраструктури, зручних технологічних зв'язків, але завдати значної екологічної шкоди. З іншого боку, уряд, прагнучи одержати найбільший прибуток від заохочення окремих галузей господарства, може зруйнувати або над­мірно утискувати чимало інших підприємств або галузей. Таким чином, оптимальне розміщення продуктивних сил не завжди має на меті одержання найбільшого прибутку. Про­те раціонально організовані продуктивні сили зводять до мінімуму втрати та сприяють посиленню економічного потенціалу країни. Розміщення продуктивних сил є об'єктом територіального планування, яке передбачає розроблення схем розвитку й розміщення галузей господарства, продуктивних сил облас­тей та економічних районів. За галузевими і територіальними схемами складають генеральну схему РПС країни. Розробляють цільові комплексні програми, у тому числі територіальні.

Проекти будів­ництва підприємств, схеми та проекти районних планів розробляють на проектній стадії обгрунтування розміщення виробництва і його терито­ріального розвитку.

3. Зв'язок науки про регіональну економіку з іншими економічними науками. Її роль у подальшому розвитку економіки регіонів.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка належить до економічних наук і спирається на результати досліджень природничих, географічних і техні­чних наук. Водночас її розвиток базується на економічних законах і категоріях, які вивчає й визна­чає економічна теорія. Ця наука використовує результати наукових досліджень галузевих економік, фінансів, економіки праці, економіки природокористування, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії та ін. і забезпечують її інфо­рмацією, методами досліджень, показниками, що характеризують параметри економічного процесу. РПС і регіональна економіка, у свою чергу, збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформаці­єю про регіональні економічні характеристики. Теорія й практика РПС мають першочергове значення для територіального планування, формування цільових галузевих і територіальних комплексних програм.Роль: оптимальне розміщення підприємств щодо си­ровинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собі­вартість продукції. Тому, раціональне розміщення продуктивних сил є одним із найвагоміших факторів економічного зростання регіонів, країни. Основним законом, який визна­чає характер РПС, є закон економії суспільної праці: досягти максимального економічного й соціального ефекту при мінімальних витратах. Згідно з законом найвища продуктивність праці забезпечується завдя­ки зниженню її затрат на подолання просторового розриву між окремими елементами виробництва, що дає змогу набагато збільшити відстань пе­ревезення готової продукції від виробника до споживача.

4.Основні завдання регіональної економіки. Її роль у досягненні економічної незалежності України. Головним завданням науки РПС є обгрунту­вання оптимального розміщення продуктивних сил. Під оптимальністю розуміють одержання якомога більшого ефекту від правильно розміщеного підприємства, від най­кращої територіальної організації регіону, країни. На рівні підприємства ефект – це прибуток, на рівні країни – національний доход. “Оптимальність” не означає, що байдуже, яким чином забезпечується найбільший ефект. Необхідно співвідносити розмір ефекту з витратами, тобто – розрахувати ефективність витрат, враховувати соціальний та демографічний фактори. Наприклад, посередницьке підприємство може одержати прибуток, вивозячи гостродефіцитну сировину за кордон, але при цьому буде завдано збитків державі. Можна завдати шкоди через надмірну експлуатацію природних ресурсів, особливо важковідновних або невідновних. Висока концентрація виробництва у регіоні може дати виграш за рахунок інфраструктури, зручних технологічних зв'язків, але завдати значної екологічної шкоди. З іншого боку, уряд, прагнучи одержати найбільший прибуток від заохочення окремих галузей господарства, може зруйнувати або над­мірно утискувати чимало інших підприємств або галузей. Таким чином, оптимальне розміщення продуктивних сил не завжди має на меті одержання найбільшого прибутку. Про­те раціонально організовані продуктивні сили зводять до мінімуму втрати та сприяють посиленню економічного потенціалу країни.

Оптимальне розміщення об'єктів народного господарства. На рівні підприємства оптимальне розміщення продуктивних сил передбачає:1.спеціалізація повинна враховувати співвідношення попиту й пропозиції; 2.місцеположення має бути зручним по відно­шенню до постачальників сировини й матеріалів та спожи­вачів продукції; 3.підприємство повинно бути забезпечено робочою силою; 4.місцеположення підприємства не повинно створювати екологічне, в тому числі й соціально-еколо­гічне, напруження на території;

5.розміщення підприємства має сприяти кооперативним зв'язкам. На рівні регіону оптимальне розміщення продуктивних сил передбачає: 1.врахування передумов і факторів спеціа­лізації народного господарства; 2.комплексне розміщення господарства; 3.можливість гнучкої перебудови галузевої структури під впливом науково-технічного прогре­су та ринкової кон'юнктури; 4. задоволення соціально-еконо­мічних потреб населення регіону;

5.екологічну безпеку регіону; 6.ефективні міжрегіональні економічні зв'язки. Розміщення продуктивних сил повинно здійснюватися за законами, керуючись якими, можна досягти максимального економічного й соціального ефекту при мінімальних витратах.