Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕНКО Вступ до мовознавства.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
863.23 Кб
Скачать

5. Визначте в тексті прислівники, випишіть їх, указавши розряди за значенням.

Ознаку дії називає ,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає.

Бо це прислівник – всім відомий.

Незмінна ця частина мови,

На запитання як? коли?

Готова всім відповісти.

Сміється сонце всім – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмаринки тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто;

Земля стрічає нас святково,

Сміються зорі загадково.

Сади цвітуть коли? – весною,

Улітку трав моря шовкові,

А восени врожай збирають,

Узимку снігу всі чекають.

Прислівників багато в мові,

Усі яскраві, всі чудові!

Щоб здобути знань основи,

Вивчи цю частину мови!

К. Лужецька

6. Сформуйте парадигматичні ряди з поданих словоформ:

а) ста, п’ять, триста двадцять, трьохсот, шістдесят, двадцятьом, шістдесяти, п’ятьох, сто, трьомастами, двадцятьох, п’ятьом, чотирмастами, шістьма, трьомстам, на двадцятьох, шістдесятьом, на п’ятьох, на трьохстах, на шістдесятьох, двадцяти, на ста;

б) веселим, синіх, синього, веселими, лебединим, сині, веселі, веселого, лебединому, веселий, лебединого, веселому, синім, лебединий, синьому, на веселому, веселого, на синіх, лебедині, веселим, на лебединих, веселому, синього, лебединих, на веселих.

Основна література

  1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства / Дорошенко С.І., Дудик П.С. – К.: Вища школа, 1974. – С.175 – 176, 214 – 218.

  2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2001. – С.262 – 274, 284 – 318.

  3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Либідь, 1991. – С.136 – 142, 170 – 187.

  4. Реформатский А.А. Введение в языкознание / Реформатский А.А. – М., 1996. – С.244 – 263, 316 – 320.

Додаткова література

  1. Головин Б.Н. Введение в языкознание / Головин Б.Н. – М., 1983. – С. 99 – 101, 105 – 108.

  2. Кочергина В.А. Введение в языкознание / Кочергина В.А. – М., 1991. – С. 117 – 138.

  3. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства / Ющук І.П. – К., 1995. – С.86 – 88, 93 – 96.

ТЕМА 16

Словосполучення і речення

ПЛАН

  1. Поняття словосполучення. Типи словосполучень.

  2. Синтаксичні зв'язки слів.

  3. Речення та його ознаки.

  4. Актуальне членування речення.

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Яку синтаксичну конструкцію називають слово-сполученням?

  2. Поясніть, що таке валентність. Як валентність реалізується у побудові словосполучень і речень?

  3. Яка різниця між актантами і сирконстантами?

  4. На які групи поділяють словосполучення за структурою? Наведіть приклади.

  5. Назвіть основні властивості речення, які його відрізняють від інших структурних одиниць мови.

  6. Яка роль інтонації в оформленні речення?

Методичні рекомендації

Обмін думками і взаємне порозуміння можливе завдяки реченню. Ні слово, ні його форми, ні тим більше морфеми не здатні виконати комунікативну роль. Тому речення виконує цілу низку важливих функцій. Це зумовило появу різних визначень речення і своєрідних поглядів на встановлення найхарактерніших його ознак. Розподіл речення на синтаксичні одиниці є важливим у структурному виокремленні простого речення, розрізненні простого і складного речення та в їх групуванні, у розумінні неповних речень та ін. Однак самі по собі члени речення не здатні виразити вартості, відносної вагомості різних компонентів повідомлення. Тут на допомогу граматичному членуванню речення приходить так зване актуальне його членування. Це поділ на вихідну частину(те, про що говориться) та власне інформативну частину (те, що повідомляється).

Ключові слова: предикативні і непредикативні, атрибутивні, об'єктивні, релятивні словосполучення, акант, актуальне членування речення, валентність, ізафет, інкорпорація, замикання, керування, координація, модальність, предикативність, прилягання, речення, сир-констант, словосполучення, структурна схема, тяжіння, узгодження.