2. Витрати на покращення умов і охорони праці

Економічна значущість охорони праці визначається ефек­тивністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці. Зокрема, економічна значущість охорони праці оціню­ється за результатами, отриманими під час зміни соціальних показників за умов:

- підвищення продуктивності праці;

- зниження непродуктивних витрат часу і праці;

- збільшення фонду робочого часу;

- зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці тощо.

Ефективність використання обладнання і збільшення фонду робочого часу, як правило, досягається шляхом зниження про­стоїв протягом зміни, які мають місце в результаті погіршення самопочуття працівника через умови праці та мікротравми.

За комплексної дії на людину декількохшкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягти 20... 40% за зміну через виробничий травматизм та погане почуття.

Причиною зростання непродуктивних витрат часу, а отже, і праці, є погана організація робочих місць. Так, наприклад, без урахування органометричних вимог виникає:

* необхідність виконання зайвих рухів та докладання додаткових зусиль через незручне положення;

* невдале розташування органів управління обладнання;

* невдале конструктивне оформлення робочих місць.

Нормалізація психологічного клімату в трудовомуколективі підвищує злагодженість в роботі, зростанняпродуктивності праці.

Щодо збільшення фонду робочого часу, то воно досягається складанням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу.

На виникнення професійних і загальних захворювань сут­тєво впливають шкідливі умови праці працівників.

Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правші безпеки до робочих місць.

Спеціалістами доведено, що дотримання вказаних вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги як:

- скорочений робочий час і додаткова відпустка;

- підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії;

- лксувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока.

Всі ці пільги лов 'язані зі значними трудовими витратами і супроводжуються витратами додаткових грошових коштів за фактично не відпрацьований час.

Покращення умов і підвищення безпеки праці значною мі­рою впливає на зменшення плинності працівників, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею, несприятливими сані­тарно-гігієнічними умовами, монотонністю виробничих про­цесів. За даними соціологів, зі загальної кількості працівників, які звільняються за власним бажанням, майже чверть скла­дають особи, яких не влаштовують несприятливі еанітарно-гігієнічні умови, монотонність виробничого процесу.

Для здійснення комплексу заходів щодо покращення умов і охорони праці роботодавець заздалегідь планує фінансові витрати. Це, як правило, витрати на:

* вдосконалення техніки і технології вирбництва з метою поліпшення безпеки виробничих процесів;

* створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення.

Перша група витрат має багатоцільовий характер, окремо кошти на охорону праці тут не виділяються, а належать до капіталовкладень для оновлення Виробництва. Друга група витрат має ознайомлювальний характер. Кошти на проведення працеохоронних заходів визначаються як сума капітальних вкладень і поточних щорічних витрат з урахуванням фактору часу.

Щорічні витрати на охорону праці розраховуються за формулою:

В= С₀ + Ко,

де В - загальні витрати підприємства на охорону праці;

С₀ — поточні витрати на охорону праці;

Ко—капітальні вкладення на охорону праці.

Види витрат на ОП залежно від ефективності: доцільні

частково доцільні

недоцільні

Доцільними вважа­ються витрати, спрямовані на збереження здоров'я про цівників, на раціональне витрачання ними життє­вих сил під час роботи та на їх відтворення.

Частково доцільні - це витрати на пільги і компенсації за шкідливі умови праці.

Недоцільними називають витрати, що зумовлюють підвищення собівартості праці, зниження й обсягу і т. ін.