Пожежна безпека

План

1 . Загальні відомості про горіння.

2. Причини пожеж.

3. Заходи по запобіганню пожежної безпеки

Література

1. Беляков Г.И. Охрана труда. М.: Агропромиздат, 1990.

2. Канарев Ф.М., Бугаевский В.В. й др. М.: Агропромиздат, 1988, 352 с.

3. Клубань В.С. й др. Пожарная безопасность предприятий промышленности й агропромышленного комплекса. - М.: Стройиздат, 1987.

4. А.Н. Баратова. Пожарная безопасность. М.: Химия, 1987.

5. С.Д. Лехман. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. К.: Урожай, 1990,400с.

1. Неконтрольоване горіння, що наносить матеріальний збиток називається пожежою. Кількість пожеж в останні роки в нашій країні росте. В 1998 р. їх зареєстровано 139,9 тис. випадків, матеріальний збиток від них склав 338,6 млн. грн. При пожежах загинуло 8504 чоловік, знищено близько 44 тис. одиниць будівель, 47 тис. голів худоби; 4,4 тис. одиниць автотракторної техніки. Кількість загиблих на 10 тис. населення складає 0,3, а на 1000 пожеж - 60,8 (це в 22 рази вище чим у Німеччині, у 33 рази -чим ЩІІА). Через несправності чи неправильну експлуатацію електроустаткування відбувається 30,6 % пожеж, необережного поводження з опалення 14,6 %; витівок дітей з вогнем - 12,1; несправності чи вогнем 20,3 %; неправильної експлуатації ррушшш 6 %; витівок дітей з вогнем - 12,1; несправності чи неправильній експлуатації технологічного обладнання - 10 %. Основна маса пожеж (79 %) відбувається в житловому секторі.

На сільську місцевість приходиться 55,8 % усіх пожеж; 67,6 % -матеріального збитку від них. Безпосередньо на сільськогосподарських об'єктах у 1998 р. відбулося 5277 пожеж зі збитком у 29,1 млн. грн.

Пожежа може виникнути тільки там, де є пальний матеріал і джерела запалювання.

Горіння у більшості випадків відбувається в результаті екзотермічного окислювання пальної речовини киснем повітря. Найбільш бурхливо горять речовини в чистому кисні. В міру зменшення його концентрації горіння сповільнюється. Більшість речовин припиняють горіння при зниженні концентрації кисню в повітрі до 12-14 %, а тління до 7-8 %. Крім кисню, окислювачами можуть бути фтор, бром, сірка, марганцевокислий калій, селітра, азотна кислота та інш.

Джерела запалювання підрозділяють на відкриті - полум'я, іскри, і сховані (тертя, хімічні реакції).

За здатністю загорятись будівельні матеріали поділяються на неспалимі, важкоспалимі і спалимі.

Неспалимі - це такі матеріали, які під дією вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються (метали, гіпсови пліти).

Важкоспалимі - матеріали, які під дією вогню або високої температури спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти (асфальтовий бетон, бетоні матеріали).

Спалимі матеріали під дією вогню або високої температури спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти після видалення джерела загоряння.

Вогнестійкість - це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції і властивості під дією високих температур пожежі.

Вогнестійкість будівель і споруд поділяють на п'ять ступенів.

Найбільшу межу вогнестійкості в будівлях будь-якого ступеню мають несучі конструкції (стіни, колони) і найменшу - внутрішні стіни (перегородки). Тому вогнестійкість будівель визначається діапазоном: будівлі І ступ, вогнестійкості 0,5-2,5 гол; II -0,25-2; III - 0,25-2: IV - 0₅25-0,5, Вогнестійкість будівель V ступеню не нормується.

2 Основними причинами виникнення пожеж у с.-г. можуть бути:

1)порушення правил безпеки технічної експлуатації електроустановок та електромереж;

2) несправність або відсутність на деяких об'єктах системи блискавкозахисту;

3) порушення обладнання місць відпочинку, особливо в польових умовах;

4) несправність системи живлення і випуску відпрацьованих газів у двигунах внутрішнього згоряння;

5) несправність або відсутність на вихлопних трубах двигунів іскрогасників;

6) несправність та ліній електропередач, що проходять через хлібні масиви або біля місць зберігання і переробки с.-г. продукції;

7) порушення правил користування відкритим вогнем, особливо поблизу місць застосування або зберігання горючих або легкозаймистих речовин;

8) відсутність несправність заземлення цистерн з нафтопродуктами:

9) порушення правил зберігання мінеральних добрив, кислот, хімічних реактивів та інш, матеріалів;

10) порушення технології скиртування сіна і соломи, зберігання або приготування трав'яного борошна, зберігання зерна, борошна, кормів;

11) порушення правил експлуатації та технічного обслуговування

12) з вини людини при недотриманні правил пожежної безпеки та при розведенні кострів в заборонених місцях;

13) при користуванні відкритим вогнем для обогрівання замерзших труб водопроводів для подогріва узімку двигунів внутрішнього згоряння;

14) витівки дітей з вогнем та інш.

Організаційні заходи передбачають правильну експлуатацію машин і транспорту, правильний зміст будинків, території, протипожежний інструктаж робітників та службовців, організацію добровільних пожежних дружин, видання наказів по посиленні пожежної безпеки і т.д.

До технічних заходів відносяться дотримання протипожежних правил і норм при проектуванні будинків, пристроїв електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, висвітлення, правильне розміщення устаткування.

До заходів режимного характеру відноситься заборона паління в невстановлених місцях, виробництва електрозварювальних робіт і інших робіт з відкритим вогнем у пожароопасных приміщеннях і ін.

Експлуатаційними заходами є своєчасні профілактичні огляди, ремонти й іспити.

Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, своєчасне встановлення на об'єктах первинних засобів вогнегасіння, а також підтримка в справному стані водопровщної системи з усіма гідрантами.