Кістки передпліччя

У кроля і зайця випуклість кісток передпліччя характерна в проксимальній їх половині. Проксимальна суглобова поверхня променевої кістки розділена борозною. Суглобова поверхня проксимального променево-ліктьового суглоба плоска.

У кроля променева кістка масивніша за ліктьову; діаметр обох кісток до дистального епіфіза суттєво зменшується. Міра випуклості кісток передпліччя 7 мм. Борозна на ліктьовому горбі виражена добре, обмежена латеральним і медіальним гребенями; розповсюджується на ½ верхнього краю ліктьового горба. Міжкістковий простір незначний по ширині і довжині.

У зайця променева кістка масивніша за ліктьову; діаметр променевої кістки до дистального епіфіза суттєво зменшується. Міра випуклості кісток передпліччя11-12 мм. Борозна на ліктьовому горбі виражена добре, обмежена латеральним і медаль- ним гребенями; вона широка, довга, знаходиться на ¾ верхнього краю ліктьового горба. Міжкістковий простір значний по ширині.

У нутрії, байбака борозна на проксимальній суглобовій поверхні променевої кістки і ліктьовому горбі відсутня, суглобова поверхня майже плоска, злегка ввігнута. Форма півмісяцевої вирізки з суглобовою поверхнею Променева кістка (вигляд збоку) майже кругла. Суглобова поверхня проксимального променево-ліктьового суглоба плоска.

У байбака ліктьова масивніша за променеву кістку; променева кістка майже рівна, без випуклості; ліктьова кістка – злегка випукла. Випуклість кісток передпліччя характерна в середній частині. Міжкістковий простір виражений на всьому протязі кісток передпліччя, значний по ширині.

У нутрії в проксимальній половині передпліччя масивніша променева кістка, в дистальній – ПрК. Випуклість кісток передпліччя характерна в дистальній частині. Міжкістковий простір довгий і значний по ширині (2-3 мм).

У песця і кота променева кістка і ліктьова розвинуті в однаковій мірі; кістки з’єднані рухомо. Борозна на ліктьовому горбі вузька, коротка, знаходиться на 1/3верхнього краю ліктьового горба. На проксимальній суглобовій поверхні Променева кістка – борозна відсутня, суглобова борозна майже плоска, злегка ввігнута.

У кота променева кістка майже рівна, ліктьова більш випукла у проксимальній частині. Міжкістковий простір виражений на всьому протязі кісток передпліччя, значний по ширині. Півмісяцева вирізка з суглобовою поверхнею Променева кістка (вигляд збоку) займає ½ кола отвору. Суглобова поверхня проксимального променево-ліктьового суглоба циліндрична.

У песця Випуклість кісток передпліччя характерна в середній частині. Міжкістковий простір довгий і значний по ширині. Півмісяцева вирізки з суглобовою поверхнею Променева кістка - вертикально-видовжена. Суглобова поверхня проксимального променево-ліктьового суглоба плоска.

Кістки гомілки

У песця, кота, байбака, нутрії малогомілкова кістка добре виражена на всьому протязі гомілки. З великогомілковою кісткою вона з’єднується біля проксимального епіфіза та дистальної частини діафіза і дистального епіфіза.

У байбака малогомілкова кістка з’єднується звеликогомілковоюлише в нижній 1/5гомілки. Проксим. епіфіз малогомілкової кістки значно потовщений, дистальний - потовщений менше; на медіо-дорсальній поверхні діафіза малогомілкової кістки у проксимальній її половині. Міжкістковий простір довгий, широкий.Діафіз великогомілкової кістки в проксимальній половині тригранний.

У песця малогомілкова кістка з’єднується з великогомілковою від середини діафіза до дистального епіфіза. Проксимальний епіфіз малогомілкової кістки злегка розширений, плоский; дистальний - потовщений; на медіо-дорсальній поверхні діафіза малогомілкової кістки у проксимальній її половині є 1 борозна. Міжкістковий простір виражений лише в проксимальній половині гомілки, він не широкий.

У кота великогомілкова кістка з’єднується з малогомілковою лише біля проксимального і дистального епіфізів. На поперечному перерізі проксимальної половини діафіза великогомілкової кістки тригранної форми, дист. половини - поперечно-овальної форми. Малогомілкова кістка потовщена в ділянці проксимального і дистального епіфізів. Міжкістковий простір - на всьому протязі кісток гомілки від проксимального до дистального епіфізів.

У нутрії малогомілкова кістка з’єднується з великогомілковою в нижній третині гомілки. Проксимальний епіфіз малогомілкової кістки значно розширений, плоский; дистальний - потовщений; на медіо-дорсальній поверхні діафіза малогомілкової кістки у проксимальній її половині. Міжкістковий простір виражений лише у проксимальній і середній третинах гомілки, не широкий. Діафіз великогомілкової кістки в проксимальній половині чотиригранний.

У кроля, зайця малогомілкова кістка морфологічно виражена лише у проксимальній частині гомілки, в дистальній - синостозуються з великогомілковою.

У кроля великогомілковак кістка біля дистального епіфіза чотиригранна. Міжвиросткове підвищення виражене в незначній мірі. Міжвиросткова борозна не глибока, широка.

У зайця великогомілкова кістка біля дистального епіфіза округла. Міжвиросткове підвищення виражене добре. Міжвиросткова борозна глибока, широка

Продовженя №1 лекції

ОСОБЛИВОСТІ З’ЄДНАНЬ КІСТОК

I. Види з’єднань кісток Розрізняють два основних види з’єднань кісток:

- безперервне з’єднання (synarthrosis) або зрощення характеризується з’єднанням кісток за допомогою різних видів тканин.

- переривчасте з’єднання (diarthrosis) або суглоб (зчленування) характеризується наявністю між кістками щілиноподібної порожнини, заповненої рідиною.

До безперервного з’єднання кісток відносять:

зв’язки міжкісткові перетинки (мембрани)

синдесмози шви

І. Волокнисті з’єднання

тім’ячка

вклинення

синхондрози

ІІ. Хрящові з’єднання

симфізи

ІІІ. Кісткове з’єднання → синостози

ІV. М’язове з’єднання → синсаркози

Таким чином, безперервні з’єднання поділяють на волокнисті, хрящові, кісткові й м’язові. Звернути увагу, що волокнисті з’єднанняхарактеризуються наявністю між кістками, що з’єднуються, щільної волокнистої сполучної тканини. До цих з’єднань відносять синдесмози і вклинення.

Синдесмози включають зв’язки, міжкісткові перетинки, шви та тім’ячка.

Зв’язки– це різні за розміром і формою пучки волокнистої сполучної тканини, що з’єднують суміжні кістки або їх частини.

Міжкісткові перетинки (мембрани)складаються із пучків колагенових волокон, які формують тонкі пластини між кістками (широка тазова зв’язка копитових тварин, мембрана в потилично-атлантному суглобі).

Шов– особливий тип з’єднання країв кісток тонким шаром волокнистої сполучної тканини. За формою і характером з’єднання розрізняють три види швів.

Шов	Характеристика шва	Де знаходиться
Зубчастий	Зазубрений край однієї кістки входить у відповідний йому край суміжної кістки, міцно з’єднуючи їх між собою	Між кістками мозко-вого відділу черепа (лобовою й тім’яною)
Лускоподібний	Стоншений, скошений край однієї кістки накладається на такий край іншої кістки у вигляді луски риби	Між лускатою части-ною вискової кістки і тім’яною, де потрібна особлива міцність (вискова кістка бере участь у формуванні висково-нижньощеле-пного суглоба)
Плоский (гладкий)	З’єднує відносно рівні краї кісток, міцність незначна	Між носовими кістка-ми

Відмітити, що зубчастий і лускоподібний шви утворюються численними дуже тонкими листоподібними виростами, причому листочки однієї кістки обростають іншою кісткою, що утворює найміцніше з’єднання.

Звернути увагу, що волокнисті з’єднання з переважанням еластичної тканини називаються синеластози. Вони зустрічаються там, де кістки або їх частини сильно розходяться під час руху (між дужками і остистими відростками хребців, які з’єднані еластичними мембранами і зв’язками або навіть масивними еластичними тяжами). До синеластозів відносяться надостиста і каркова зв’язки.

Тім’ячка– значні перетинки з волокнистої тканини чи хряща між окремими кістками або їх частинами у черепі новонароджених і молодих тварин до 3-місячного віку.

Вклинення– вид з’єднання , за якого одна кістка ніби вклинена в іншу (між коренями зубів і зубними комірками щелеп).

Далі акцентувати увагу, що хрящові з’єднанняподіляють на синхондрози та симфізи.

Синхондрози – з’єднання за допомогою хрящової тканини, гіалінової або волокнистої. Гіаліновий хрящ пружний, міцний, але крихкий, тому він міститься в синхондрозах без значної рухливості (між епіфізами й діафізами трубчастих кісток у молодих тварин, кістковим та хрящовим ребром тощо). Волокнистий хрящ, навпаки, пружний і міцний, знаходиться в синхондрозах за більшої рухливості (міжхребцевий диск). Синхондрози забезпечують міцність з’єднання, певну його рухливість і послаблюють поштовхи, виконуючи ресорну функцію, що здебільшого властиво волокнистому хрящу.

Симфіз (зрощення) – хрящове з’єднання з вузькою щілиною в товщі хряща по серединній площині (тазове зрощення).

Кісткове з’єднання (синостоз) – це з’єднання за допомогою кісткової тканини (скостеніння хряща між епіфізом й діафізом у трубчастих кістках, сполучної чи хрящової тканини швів черепа, крижової кістки). В синостозах повністю відсутня рухливість.

М’язове з’єднання (синсаркоз) – це з’єднання за допомогою м’язової тканини (з’єднання лопатки з тулубом).