1. Підтримування техніко-технологічної бази здійснюються шляхом:

• капітального ремонту устаткування;

• заміни спрацьованого устаткування новим такого ж технічного

рівня;

• технічного доозброєння підприємства.

2. Розвиток техніко-технологічної бази включає:

• модернізацію;

• реконструкцію;

• технічне переозброєння;

• розширення;

• нове будівництво.

Основні показники технологічного рівня підприємства групуються за наступними ознаками:

1. Ступінь технічної оснащеності праці (фондоозброєність та енерго­озброєність праці).

2. Рівень прогресивності технології (структура технологічних процесів за трудомісткістю; частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю

продукції; середній вік застосовуваних технологічних процесів; коефі­цієнт використання сировини і матеріалів; енергомісткість продукції).

3. Технічний рівень устаткування (продуктивність (потужність); на­дійність і довговічність; питома металомісткість; середній строк експлуатації; частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості; частка технічно та економічно застарілого обладнання в загальному парку).

4. Рівень механізації та автоматизації виробництва (ступінь охоп­лення робіт механізованою працею; частка обсягу продукції, що ви­робляється за допомогою автоматизованих засобів праці).

Для поглиблення аналітичної оцінки рівня технічного розвитку під­приємства застосовуються також інші показники, а саме:

• механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин та устаткування до кількості робітників у найзавантаженішій зміні);

• коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;

• коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість за­стосовуваних пристроїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);

• рівень утилізації відходів виробництва;

• рівень забруднення природного середовища;

• збільшення обсягу екологічно чистої продукції.

Процес економічного управління технічним розвитком підприєм­ства включає такі основні етапи:

• встановлення цілей — визначення та ранжування пріоритетів;

• підготовчий — аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної

інформації;

• варіантний вибір рішень — розробка, вибір критерію та оцінка

ефективності можливих варіантів;

• програмування (планування) робіт — узгодження вибраних і прийнятих рішень, їх інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближ­чу та віддалену перспективу;

• супроводження реалізації програми — контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного кори­гування програм.

Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи іншому етапі його функ­ціонування. Конкретні стратегічні напрями технічного розвитку можуть бути пов'язані з розв'язанням таких проблем:

• підвищення якості виготовлення продукції, забезпечення її кон­курентоспроможності на світовому й вітчизняному ринках;

• розробка й широке впровадження ресурсозбережних (насамперед енергозбережних) технологій;

• скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної пра­ці, поліпшення її умов і безпеки;

• здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасни­ми вимогами до охорони навколишнього середовища.

У процесі економічного управління технічним розвитком підприєм­ства одним із головних завдань є розробка і здійснення програм (планів) технічного розвитку.

Типовий зміст плану технічного розвитку підприємства включає такі розділи:

Розділ І. Науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи. Цей розділ включає дослідження і розробку за певною тематикою з визначенням для кожної теми:

1) мети дослідження (розробки);

2) місця впровадження результатів;

3) головного виконавця і співвиконавців;

4) строки початку та закінчення роботи;

5) кошторисної вартості;

6) очікуваних результатів.

Розділ II. Створення й освоєння нових видів продукції і підвищення якості тих, що виготовляються. Основний зміст цього розділу:

1) створення та освоєння випуску нових видів продукції;

2) організація виробництва за ліцензіями або продукції, створеної іншими організаціями;

3) розробка нових стандартів (технічних умов) складання карт тех­нічного рівня власних виробів;

4) сертифікація продукції;

5) зняття з виробництва застарілих видів продукції.

Розділ III. Впровадження прогресивної технології, модернізація й автоматизація виробничих процесів. В цьому розділі розглядаються:

1) розробка та застосування нових технологій;

2) впровадження нових видів устаткування й інструменту;

3) капітальний ремонт і модернізація устаткування;

4) механізація ручної праці;

5) автоматизація виробництва і процесів управління.

Розділ IV. Зведені результати здійснення заходів технічного роз­витку.

Планування зведених результатів здійснюється:

а) за окремими напрямами технічного розвитку:

1) зниження матеріальних витрат і собівартості товарної продукції;

2) приріст виробничої потужності підприємства;

3) відносне вивільнення працівників.

б) для всієї сукупності заходів:

1) загальні витрати і результати;

2) динаміка основних техніко-економічних показників.