Скловолокно

Окрім теплозвукоізоляційних матеріалів з базальту в будівництві широко застосовують матеріали з скловолокна. Цей матеріал за технологією виробнитцтва та властивостями має багато спільного з мінеральною ватою. Для отримання скловолокна використовується та ж сама сировина, що й для виробництва звичайного скла.

Типовий склад сировини такий:

• скло або його відходи (50%),

• пісок,

• сода,

• вапно.

Щоправда, для спеціальної теплоізоляції використовується каолінова та кварцева вата, яким притаманна підвищена термостійкість. Волокна скловати зв'язуються за допомогою спеціальної в'яжучої речовини (як правило, фенол-формальдегідної смоли), яка надає матеріалу потрібну жорсткість. Вироби з скловати можуть бути вкриті алюмінієвою фольгою, скловойлоком, склотканиною, різними нетканими матеріалами тощо. Скловата виробляється центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом, який забезпечує отримання тонкого (діаметром близько 3 мкм) довгого еластичного волокна. Мінеральна ж вата отримується цент-робіжно-валковим способом і має більший діаметр елементарних волокон. Скловата є більш міцною, пружною та вібростійкою. Вона, як і базальтова вата, не боїться вогню й належить до категорії негорючих матеріалів. Разом з тим, термостійкість звичайної (без спеціальних домішок) скловати дещо нижча від базальтової, хоча гранична температура використання волокнистої ізоляції на основі скляної і мінеральної вати обумовлена наявністю синтетичного зв'язуючого і становить 250°С.

Скловатні вироби використовуються поряд з мінераловатними для теплової ізоляції будівельних конструкцій, але окрім цього застосовується для ізоляції холодильного та промислового обладнання, що працює в умовах вібрації, трубопроводів і транспортних засобів. В европейских країнах частка скловолоконних теплоізоляційних матеріалів сягає 65%, однак в Україні вона є дещо нижчою. Найбільш поширені в Україні утеплювачі зі скловати представлені торговою маркою ISOVER (Фінляндія), що є підрозділом теплоізоляційних матерілів концерну SAINT-GOBAIN.

Також добре відомі на українському ринку м'які теплоізоляційні мати із скляного штапельного волокна URSA, що виробляються за технологією німецької фірми PFLEDERER у м. Чудово (Росія). Представником цієї торгової марки в Україні є ВАТ "Флайдер-Чудово".

Скловатні утеплювачі вітчизняними підприємствами не виробляються (щоправда, між ХК "Київміськбуд" та австрійською фірмою HERAKLJTH досягнуто домовленість про продаж сучасної технологічної лінії з виробництва скловатних виробів у широкому асортименті потужністю 100 тис. куб. м на рік).

Піноскло

Піноскло – це застигла скломаса з рівномірно розподіленими порами розміром 0,1...5мм. Пріоритет в налагодженні промислового випуску скла в колишньому СРСР належить Україні. В 1947 р. виробництво піноскла почалось на Константинівському заводі „Пролетарій”.

Сировиною для виробництва піноскла є суміш тонкоподрібненої скляної шихти або склобою з пороутворюючими добавками, які при високій температурі виділяють газ. В якості газоутворювачів використовують кокс, антрацит, карбід кремнію та ін.

Вспінення скломаси відбувається при температурах 700...950 ^оС, залежно від кількості склокристалічних сполук в сировині.

Після вспінення скла відбувається відпал блоків для зменшення внутрішніх напружень.

Піноскло за своїми характеристиками (табл. 1) являє собою унікальний теплоізоляційний матеріал. Високі теплоізоляційні властивості поряд з високою міцністю (якої не має, крім нього, жоден теплоізоляційний матеріал), довговічність (понад 100 років),неспалимість, екологічність дозволяють зробити висновок, що в найближчому майбутньому воно займе достойне місце в будівництві і в інших галузях техніки.

Виробництво піноскла відновлюється в Україні на Слов’янському керамічному комбінаті. Проектна потужність нового виробництва становить 20 тис. м² продукції на рік.

Таблиця 1

Технічні і теплофізичні властивості піностекол

Показник

Вид піноскла

Ізоляційно-будівельне

Ізоляційномонтажне

Спеціального призначення

Вологозахисне

безлугове

висококремне земисте

Середня густина, кг/м3

160250

130160

350500

500800

140180

Теплопровідність, Вт/(м К):

при 00 С





0,0930,122

0,1270,209



при 200 С

0,070,09

0,060,07





0,060,07

Межа міцності, МПа:

при стиску

0,82,0

0,50,8

3,05,0

5,012,0

1,22,5

при згині

0,51,0

0,30,4

1,01,5

1,42,5

0,40,6

Температура використання, 0С

400

До 600

До 1200



Водовбирання, % об’єму





5

2

0,50,95