1. Що таке інформація? Наведіть деякі визначення інформації

Інформація - це сукупність відомостей та сигналів, які об’єкт отримує, утримує та видає в навколишнє середовище.

Інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

У залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• це відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема — тим самим (В. П. Камша).

• розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії (команди);

• відомості або повідомлення про щось (побутове);

• роз'яснення, виклад;

• оригінальність, новизна;

• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);

• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

• передача різноманітності (англійській філософ Вільям РоссЕшбі);

• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та ІсаакЯглом);

• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

Інформація буває:

-вхідна інформація(інформація, яку об’єкт отримує з

навколишнього середовища)

-внутрішня інформація(інформація, яку об’єкт утримує в собі) -вихідна інформація(інформація, яку об’єкт видає в зовнішнєсередовище)

2.Класифікація інформації.

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

І. За способом сприйняття:

- Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.

- Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас.

- Тактильна — сприймається тактильними рецепторами.

- Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола.

- Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.

ІІ. За формою подання:

- Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови.

- Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії.

- Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків.

- Звукова — усна або у вигляді запису передача лексем мови аудіальним шляхом.

ІІІ,За призначенням:

- Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму.

- Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація.

3. Два типи інформації . Міри кількості інформації Хартлі та Шенона.

На сьогодні існують кілька підходів до вирішення питання провимірювання кількості інформації.

Згідно з одним із них, кількістьінформаціївзагалі не можнавиміря

ти. Нагадаємо, щоінформація – цевідомостіпрооб’єкти і явища, які

підвищуютьрівеньобізнаності. А підвищеннярівняобізнаності є більше

якісною характеристикою, ніжкількісною. І ніяка формула не допоможе

дативідповідь на питання: яку кількістьінформаціїотримаєлюдина,

прочитавши роман Олеся Гончара «Собор», подивившись фрески

Мікеланджело, послухавшисигналидзвонів, яка кількістьінформації

міститься в генетичномукоділюдини? Одне й те самеповідомленняможе

по різномупідвищуватирівеньобізнаностірізних людей. Цезалежить

відпопередніхзнаньлюдини, їїздатностісприйнятицеповідомлення

саме в даний момент і щевідбагатьохоб’єктивних і суб’єктивних

факторів. Саме з цих причин кількістьінформаціївимірятинеможливо.

Згідно з іншимпідходом, кількістьінформаціївимірятиможна. Цей

підхідбазується на такому визначенніодиницівимірюваннякількості

інформації: 1 біт – цекількістьінформації, щоміститься у повідомленні,

якевдвічізменшуєневизначеністьзнань про щонебудь.

Наприклад, якщовичекаєте автобус на зупинці, то вас можецікави

ти, чипід’їдевінпротягомнайближчих 5 хв. Повідомлення про цезмен

шуєневизначеність ваших знань з цьогопитанняудвічі і тому містить

1 бітінформації.

Американськийінженер Ральф Хартлі (1888–1970) запропонувавтаке

правило для визначеннякількостіінформації: якщомаємоNрівномож

ливихвипадків, то кількістьінформації (І) визначається з формули

N = 2I.

Наприклад, нехай кулька знаходиться в однійізчотирьохскриньок.

Тобтомаємо 4 рівноможливихвипадки (N = 4). Тоді, за формулою Хартлі,

4 = 2I. Звідси І = 2. Отже, повідомлення про те, вякійсамескриньцізна

ходиться кулька, містить 2 бітиінформації.

Для нерівноможливихвипадківамериканський учений, один із

творцівтеоріїінформації, Клод Шенон (1916–2001), запропонувавзнач

но складнішу формулу, вякійвикористовуютьсяпоняттяймовірності й

логарифма (щотаке логарифм, видізнаєтеся в наступнихкласах при ви

вченні математики).

Зауважимо, щодосить часто довжинудвійкового коду повідомлення

ототожнюють з кількістюінформації, щонесецеповідомлення. Цеприн

ципово неправильно. Аджеповідомленняможе бути закодоване, але не

нести інформацію. Довгеповідомленняможе нести значноменшеінфор

мації, ніжкоротке. Можнаповторитиодне й те самеповідомленнякіль

ка разівпідряд: інформаціївідцього не стане більше, а довжинадвійко

вого коду збільшиться.

Існунує два типиінформації: існуюча і не існуюча. Фактично в залежностівід того ,чимвважатиінформаціюіснуючоюабонеіснуючою; цейпідхідможе бути обьективний, субьективний.

Обьективна- коли інформаціяіснуєнезалежновідлюдськоїсвідомості та розглядається як атрибут матерії

Субьективна- колиінформаціявважаєтьсяіснуючою в людськійсвідомості і неіснуючою в навколишньомусередовищі.

4.

5. Охарактеризуйте семантичний, семіотичний та аксіологічний аспекти інформацій.

Семантичний аспект передає смисловий зміст інформації та пов'язує її з раніше наявною інформацією. Знання про певну предметної області фіксуються у формі тезауруса, тобто сукупності понять і зв'язків між ними. При отриманні інформації тезаурус може змінюватися. Ступінь цього зміни характеризує сприйняте кількість інформації. Семантичний аспект визначає можливість досягнення поставленої мети з урахуванням отриманої інформації, тобто визначає цінність інформації.

Семіотичний підхід дозволяє визначити загальні умови, за яких соціальна система спроможна генерувати та транслювати культурні смисли, інформацію, що є продуктом самоорганізації соціуму. Досягнення сучасної семіотики дають можливість дослідити механізми, які дозволяють протистояти хаотизації дійсності, визначають умови збереження надбань соціуму та перспективи його подальшого розвитку.

Аксіологічний аспект інформації пов'язують із здійсненням принципово нових рішень людства: а) створення інформаційної моделі світу; б) розширення творчого аспекту діяльності людини; в) перехід до без паперової інформатики; г)доступність інформаційного ресурсу до кожного члена суспільства.