Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовий проект Інженерна Геодезія 2014.docx
Скачиваний:
105
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
1.53 Mб
Скачать

2,12 Мм 1,79 мм

Точність відповідає II класу нівелювання

5√0,5=3,54 мм

5√0,7=4,18 мм

4. Підземна частина

4.1 Геодезичне забезпечення земляних робіт

Для розпочатку земляних робіт потрибно виміряти об’єми земляних робіт, які потрібно виконати для оптимізації грошових затрат, а саме в моєму випадку виконується проектування горизонтальною площиною для приведення поверхні до майже однакової висоти.

Вибраний метод проетування горизонтальних площин. У результаті виконання планувальних земляних робіт поверхня будівельного майданчика становитиме рівну горизонтальну поверхню (площину).

З метою забезпечення балансу земляних робіт обчислюють середню проектну позначку за формулою:

де H1, H2, H3, H4 – позначки вершин квадратів, які належать відповідно до одного, двох, трьох та чотирьох суміжних квадратів;

n – кількість квадратів.

Обчислена за наведеною формулою позначка H0 = 106,7 буде проектною ( “червоною”) позначкою кожної з вершин квадратів її підписують зверху справа біля кожної з вершин квадратів.

Обчислюють робочі позначки за формулою

hi = H0 – Hi ,

де H0 – проектна позначка;

Hi – позначка щемлі;

I – номер вершини квадрата.

Їх виписують зліва від вершин квадратів. Далі складають картограму земляних робіт.

Розрахунок координат нижньої лінії котловану. Та закріплення її на обноску. Нижня лінія котловану в проекті знаходиться на на відстані 1 м від сторін будівлі.

Назва

Х

У

1'

48322,5998

23229,7466

2'

48351,492

23255,8603

3'

48325,2548

23285,6568

4'

48296,3627

23262,5431

Обрахунок координат вершин кутів верху котловану:

Назва

Х

У

1"

48321,8346

23222,8593

2"

48358,3793

23252,095

3"

48326,0201

23292,5441

4"

48289,4754

23263,3084

Проектування горизонтальної площини

За робочіми позначками на картограмі інтерполяцією за сторонами квадрата визначають точку нульових робіт.

Dij=

де hi та hj – робочі позначки вершин квалрата.

l – довжина квадрата

У кожному квадраті обчислюють об’єм виїмки чи насипу за формулою

h1,h2,hn – робочі позначки по кутах кожної площі , включаючи значення точок нульових робіт.

n – кількість кутів фігури

P – площа фігури

Також ці функції можна виконувати у спеціальному програмному забезпеченні, такі як Civil 3, … .

Картограма земляних робіт

4.2 Детальні геодезичні роботи при улаштування фундаменту

При влаштуванні котлованів під фундаменти будинків і споруд на місцевості розбивають границі ( лінію брівки) котловану, ведуть постійний геодезичний контроль за виїмкою грунту. Після закінчення проведення земляних робіт виконується виконавче знімання дна котловану.

Способи розмічувальних робіт залежать від матеріалу, конструкції і глибини закладання фундаменту. Котловани розмічають на основі рисунків фундаментів і розмічувальних креслень від винесених осей споруд.

Спочатку на місцевості виносять нижню кромку котловану згідно з проектними розмірами. Розміри беруться від осі до зовнішньої грані фундаменту. Границя брівки залежить від величини ухилу 1 : т і глибини котловану. Якщо місцевість похила (рис. 16.11, а), то на кожному куті обчислюють відстань від кромки до брівки котловану за формулою

А - Н0): т * Ні: т,

де Нм — позначка землі; Н0 — проектна позначка дна котлова­ну. Позначка землі визначається за топографічним планом.

Відклавши від кромки котловану обчислені відстані М, для характерних точок отримують лінію брівки котловану (рис. 16.11, б).

а

б

Рис. 16.11. Розмічування глибоких котлованів

Вздовж брівки забивають кілки і натягують шнур. Вони і будуть позначати межу котловану. Оскільки при механізованій розробці ґрунту кілки, закріплені по брівці котловану, знищуються, то рекомендується ці кілки закріплювати поза зоною проведення земляних робіт. Кожна лінія брівки і кромки котловану закріплюється двома тимчасовими створними кілками (рис. 16.11, б).

Під час земляних робіт геометричним нівелюванням перевіряють глибину котловану. При копанні глибоких і широких котлованів на їх дні чи на окремих виступах встановлюють тимчасові репери для зручності геометричного нівелювання.

Передача позначки на дно глибоких котлованів. За спосо­бом геометричного нівелювання позначку на дно глибокого котловану передають за схемою, відображеною на рис. 16.12.

На спеціальному кронштейні підвішують рулетку з тяга­рем. Рейки встановлюють на репер (“будівельному нулі”) та на точці В на дні котловану. Одночасно встановлюють нівеліри на станціях І та II і приводять у робоче положення. Беруть відліки а, ,c, b, d (рис. 16.13). За наявності одного нівеліра спочатку зі станції І беруть відліки а, с, а потім переносять нівелір на дно котловану і на станції II беруть відліки b, d.

Шукана позначка точки В на дні котловану обчислюється за формулою

У результат вимірювання довжини рулетки (d - с) вводять поправки за компарування, температуру і розтяг під дією маси тягаря.

Поправка за розтяг обчислюється за формулою

де Р — маса тягаря;

l=dc; E — модуль пружності (для сталі Е = 2*106 кг/см2);

— площа поперечного перерізу рулетки.

Середня квадратична похибка визначення точки В дорівнює

Рис. 16.12 Пережача позначки на дно котловану способом геометричного нівелювання

ma, mb, me — середні квадратичні похибки відліків а і b та довжини рулетки l.

При передачі точок на дно глибокого котловану є єфективним використання електронного та .лазерного нівелірів.

Методом тригонометричного нівелювання передачу позначки у глибокий котлован виконують аа схемою, поданою на рис. 16.13.

Теодоліт встановлюють на репері чи точці з відомою позначкою HRp, рейку на дні котловану в точці В. вимірюють на висоті b нахилену відстань D та кут нахилу візирної осі V. Шукана позначка точки В обчислюється за формулою

Де i – висота тахеометра; b – висота наведення візирної осі на відбивач.

Для підвищення точності визначення позначки точки В (НB) використовують теодоліт з віддалемірною насадкою, що значно підвищує точність вимірювання довжини лінії D.

Рис. Передача позначки на дно котловану методом тригонометричного нівелювання

При використанні електронних теодолітів і тахеометрів можна одразу отримати на табло значення позначки дна котловану.

Точність тригонометричного нівелювання достатня для передачі позначок на дно котловану.

Для контролю позначки на дно котловану передають двічі (від двох реперів). Похибка винесення не повинна перевищувати ±1 см.

При остаточному зачищенні дна котловану розмічають сітку, утворену перетином ліній, паралельних поздовжнім і поперечним осям будинку.

У вершинах сітки забивають кілки. Геометричним нівелюванням встановлюють кілки, розміщені на відстані 15...20 м один від одного, на проектну позначку дна котловану. Інші кілки можна встановити на проектну висоту за допомогою візирок або нівеліра при встановленні основних кіл­ків. Оскільки дно котловану, як правило, знаходиться в горизонтальній площині, то винесення її за допомогою нівеліра не становить труднощів. Коли верх кілків знаходиться нижче від поверхні ґрунту, то біля них роблять невеликі поглиблення.

Після остаточного зачищення дна котловану складають виконавчу схему. На дні котловану від напрямків поздовжніх і поперечних осей будинку розбивають сітку через 5...8 м і нівелюють дно у вершинах сітки.

На виконавчому рисунку позначають розміри котловану від основних осей і виписують позначки до риття котловану та фактичні позначки його дна. У середині рисунка наводиться проектна позначка. Відхилення фактичних позначок дна котловану від проектних не повинні перевищувати 2...З см.

Методика проведення геодезичних розмічувальних робіт при монтажі фундаментів залежить від конструкції фундаментів. Був запланований метод палевого фундаменту.

При облаштуванні палевих фундаментів їх планове положення розмічують на основі осей будівлі і плану палевого поля, користуючись способом полярних координат, створно – лінійної побудови. Центри паль закріплюють тимчасовими дерев’яними або металевими штирями. Для контролю висотного положення під час занурення паль їх розмічують рисками через 1 м від вістря до оголовка. Після занурення паль на оголовки виносять позначки низу ростверка, по яких палі зрізають. На завершення проводять виконавче знімання поля паль і складають виконавчу схему, на якій показують відхилення центрів паль від проектного положення в плані та позначки вверху зрізаних паль.

Схема розмірів ростверка які використовуватимуться (розмір в мм)