3. Створення планово-висотної мережі

Генеральні плани та розмічувальні креслення розробляють на основі існуючих топографічних планів місцевості в масштабах 1:500—1:5000.

У разі відсутності планів і карт вказаних масштабів на територію будівельного майданчика створюють GPS-мережі, тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, лінійно-кутові планові мережі та ходи нівелірних мереж включно до ходів знімальної основи. Від закріплених пунктів планових і висотних мереж виконують топографічні знімання і складають плани у необхідних масштабах.

Інженерно-геодезичні розмічувальні роботи в період будів­ництва виконують з більш високою точністю. Якщо точність наявної геодезичної основи не задовольняє потреби розмічувальних робіт, то до початку будівельних робіт на будівельному майданчику створюють планову і висотну основу більш високої точності і з більшою густотою закріплених пунктів. Її називають геодезичною розмічувальною основою чи спеціальною будівельною сіткою.

Форма і розміри геодезичних опорних розмічувальних мереж залежать від типу, форми і розмірів інженерних споруд, їх конструкцій та необхідної точності дотримання геометричних параметрів. Мережі розвивають від пунктів державних геодезичних мереж або в умовній системі координат.

Найбільш поширеними методами створення геодезичної основи при зведенні гідроелектростанцій, атомних електро­станцій, великих мостів, промислових підприємств, забудові мікрорайонів на відкритих територіях та ін. є побудова планових GPS-мереж, лінійно-кутових мереж, полігонометрії з використанням сучасних GPS-приладів, електронних тахеометрів високої точності. Не виключається створення мереж тріангуляції і трилатерації. Висотні мережі, як правило, розвивають ходами геометричного нівелювання у вигляді замкнених і розімкнених нівелірних ходів і полігонів. При цьому ходи нівелювання повинні обпиртись не меньше ніж на 2 пункти (марки, репери) державної висотної мережі. При цьому пункти планових та висотних розмічувальних мереж, як правило, суміщують.

При будівництві промислових підприємств та забудові мікрорайонів на відкритих територіях геодезичну розмічувальну основу розвивають від пунктів державної геодезичної мережі у вигляді будівельної сітки . За точністю вона повинна забезпечувати точність вимірювань у плані і за висотою при виконанні всіх видів інженерно-геодезичних розмічувальних робіт при зведенні споруд.

Залежно від площі будівельного майданчика та технології будівельних робіт інженерно-геодезичні мережі можуть розвиватись у декілька стадій (ступенів). Геодезична розмічувальна основа проектується на генплані при розробці проекту виконання геодезичних робіт. (ПВГР).

При зведенні окремих будинків планова геодезична основа може бути відсутня. Висотна основа є закріпленим у районі виконання будівельних робіт репером або “будівельним нулем”, висота якого дорівнює позначці підлоги першого поверху споруди.

Геодезичну розмічувальну основу поділяють на зовнішню та внутрішню. Зовнішня геодезична основа розвивається і закріплюється поза будинком або спорудою. Вона служить для виконання будівельних робіт нульового циклу: виносу головних, основних і детальних осей споруди, планування будівельного майданчика, упорядкування котловану, монтажу фундаментів до позначки “будівельного нуля”. Цей етам називають зведення підземної частини споруди.

Внутрішня геодезична розмічувальня основа розвивається від пунктів зеовнішньої геодезичної основи. Її пункти закріплюють на перекритті першого поверху споруди. Взаємне положення пунктів внутрішньої геожезичної основи повинне бути з більш високою точністю, ніж пунктів зовнішньої основи. Створені на нульовомумонтажному горизонті геодезичні розмічувальні мережі називаються базисними.( створна, геодезичний чотирикутник, мережа трикутників).