Наукова і науково-виробнича зона

4.13 У значних і найзначніших містах слід визначати райони розміщення і розвитку наукових установ, які залежать від характеру дослідницької діяльності і специфіки виробництва. Рекомендуються:

центральні міські райони для інститутів і установ суспільних наук, конструкторських бюро із штатною кількістю працівників, яка не перевищує 300 чол.;

прицентральні сельбищні, сельбищно-виробничі райони, що склалися, для розміщення установ природничих і технічних наук із штатною кількістю 1000-2000 чол.;

периферійні, нові міські райони для розміщення груп наукових, навчальних, науково-технічних установ природничо-наукового профілю із штатною кількістю понад 2000 чол.;

приміські райони, в межах зони впливу міста для розвитку наукових містечок, технополісів, агрополісів, об'єктів наукового обслуговування, полігонів, дослідних полів та інших територіально ємких об'єктів.

4.14 Раціональне розміщення установ наукової, науково-технічної діяльності досягається за рахунок групового способу функціональної і планувальної організації об'єктів, пов'язаних єдиним дослідницьким і виробничим циклом. Створення наукових зон, у яких розміщуються групи профільних навчальних, наукових, проектно-конструкторських організацій, об'єктів виробничого призначення, є прогресивною формою організації спеціалізованих територій.

4.15 До складу спеціалізованих територій наукових, науково-виробничих установ слід включати території установ дослідницької діяльності, лабораторій, майстерень, корпусів експериментального (серійного) виробництва, комунально-складських зон, резервні території, рекреаційні, озеленені.

Вибір інженерних, санітарно-гігієнічних заходів здійснюється з урахуванням факторів впливу на навколишнє середовище.

Організація наукових і науково-виробничих територій повинна задовольняти вимоги інтенсивного її використання, комплексності, планувальної компактності.

4.16 При визначенні земельних ділянок наукових установ слід приймати показники щільності забудови не менше величин, наведених у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

--------------------------------------------------------------------

| Штатна кількість працівників | Щільність забудови ділянок, |

| | кв.м, заг. площі на 1 га |

|------------------------------------------------------------------|

| Установи суспільних наук: |

|------------------------------------------------------------------|

|до 300 | 10 000-8000 |

|-------------------------------+----------------------------------|

|більше 300 | 12 000-10 000 |

|------------------------------------------------------------------|

| Установи природничих і технічних наук: |

|------------------------------------------------------------------|

|до 300 | 7000-5000 |

|-------------------------------+----------------------------------|

|від 300 до 1000 | 8000 |

|-------------------------------+----------------------------------|

|від 1000 до 2000 і більше | 10 000 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Показники таблиці не поширюються на об'єкти з|

|особливим режимом роботи (ботанічні сади, обсерваторії, дослідні|

|поля, полігони, прискорювачі елементарних частинок). |

| Примітка 2. Менші показники щільності слід приймати у нових, середніх і малих містах.