4

Вступ

Ознакою часу, в якому ми живемо, є лавинне нагромадження інформації і бурхливий розвиток мікроелектронної техніки. Наша цивілізація нестримно прямує до комп’ютерної ери. Відбувається перехід до інформаційних технологій, тобто до широкого застосування комп’ютерів і програмного забезпечення у виробництві, управлінні, науці, освіті, медицині, торгівлі, банківській справи тощо. Не секрет, що ключем до оволодіння багатьма сучасними перспективними спеціальностями є уміння користуватися комп’ютером.

Мета практики – надати кожному студенту можливість удосконалити практичні вміння і навички роботи на сучасних персональних комп’ютерах, навчитись застосовувати систему прийомів і методів роботи з апаратними та програмними засобами, що кожен з них отримав під час вивчення курсу ”Інформатика та комп’ютерна техніка” до вирішення задач економічного змісту. Виконуючи завдання практики, я матиму змогу поглибити знання про найбільш поширені системи обробки економічної інформації, розширить кругозір щодо використання різноманітних можливостей програмного забезпечення.

Під час проходження практики я працював за комп’ютером:Системний блок Delux

Операційна система: Microsoft Windows XP Professional 2002 Service Pack 3

Клавіатура ( стандартна)

Комп’ютер (комп’ютер CAPI)

Монітор LG Sync Master 793DF

Мишка (PS/2)

Тема 1.Теоретичні основи економічної інформатики План

1. Особливості економічної інформатики.

2. Загальні поняття про економічну інформацію як об‘єкт автоматизованої обробки, її властивості.

3. Дані як джерело інформації. Основні операції з даними під час автоматизованої обробки інформації.

4. Формалізація та алгоритмізація як етапи підготовки завдань для автоматизованого їх розв‘язку: загальні поняття; необхідність створення математичної моделі, алгоритму.

Завдання: Описати у звіті з практики питання відповідно до плану. Скласти блок-схему алгоритму згідно з індивідуальним завданням.

Інформатика – це наука про інформацію, способи ії збору, зберігання, обробки і надання за допомогою комп’ютерної техніки. Об’єктом інформатики виступають як комп’ютери, так і інформаційні системи.

Економічна інформатика – це наука про інформаційні системи, які використовуються для підготовки і ухвалення рішень в управлінні, економіці і бізнесі.

Об’єктом економічної інформатики виступають інформаційні системи, які забезпечують рішення підприємницьких і організаційних задач, що виникають в економічних системах (економічних об’єктах).

Інформаційна система – це сукупність програмно-апаратних засобів, способів і людей, які забезпечують збір, зберігання, обробку і видачу інформації для забезпечення підготовки і ухвалення рішень.

Залежно від сфери використання інформація може бути різною: науковій, технічній, управлінською, економічною і т.д. Для економічної інформатики інтерес представляє економічна інформація.

До економічної інформації пред'являються наступні вимоги: точність, достовірність, оперативність.

Точність інформації забезпечує її однозначне сприйняття всіма споживачами.

Достовірність визначає допустимий рівень спотворення як вхідної інформації, так і результатної (вихідної), при якому зберігається ефективність функціонування системи.

Оперативність відображає актуальність інформації для необхідних розрахунків і прийняття рішень в умовах, що змінилися.

Такі процеси, як збір, зберігання, опрацювання, передача інформації в числовій формі називаються інформаційними і здійснюється за допомогою інформаційних технологій.

В даний час найбільш доцільним шляхом побудови економічної інформаційної системи є застосування готових рішень, які реалізовані у вигляді готових прикладних програм.

Підготовка реальних задач до автоматизованого розв’язування з використанням комп’ютера складається з наступних етапів:

І. Постановка задачі та її змістовий аналіз (створення інформаційної моделі задачі).

ІІ. Формалізація задачі (побудова математичної моделі, вибір методу розв’язування)

ІІІ. Складання алгоритму на основі вибраного методу.

IV. Запис програми.

V. Введення, налагодження, тестування програми.

VI. Виконання програми, аналіз результатів.

Щоб розв’язати задачу і отримати результат , мети; щоб розв’язати задачу і отримати результат або досягти поставленої мети; над вхідними даними послідовність дій . Для цього складають алгоритм, який має такі властивості: дискретність, визначеність, зрозумілість, універсальність, скінчен Для запису алгоритму рішення задачі застосовуються наступні способи їх подання:

• Словесно формульний опис

• Блок-схема (схема графічних символів)

• Алгоритмічні мови

• Операторні схеми

• Псевдокод

ність, результативність, формальність. Для графічного опису алгоритмів використовуються схеми алгоритмів або блокові символи (блоки), які з'єднуються між собою лініями зв'язку.

Кожен етап обчислювального процесу  представляється геометричними фігурами (блоками). Вони діляться на арифметичні або обчислювальні (прямокутник), логічні (ромб) і блоки введення-виведення даних (паралелограм).

Завдання: Скласти блок схему алгоритму

Початок

I=1

I=i+1

I≤n

d, b

=0

S=

Кінець

Тема 2. Системне забезпечення інформаційних процесів

План

1. Базова конфігурація ПК: загальні відомості, структура, призначення і функції складових.

2. Склад та функції внутрішніх пристроїв системного блоку як головного вузла ПК (материнської плати, носіїв інформації, тощо) їх експлуатаційні та технічні характеристики.

3. Поняття програмного забезпечення (soft-ware). Класифікація. Базове програмне забезпечення. Прикладне програмне забезпечення.

4. Операційні системи. Функції ОС.

5. Операційна система MS-DOS. Призначення основних команд MS-DOS для роботи з каталогами і файлами та вміти ними користуватися.

6. Програми оболонки. Можливості використання та настроювання.

7. Операційна система Windows: об‘єкти та елементи управління, властивості об‘єктів.

8. Службові програми. Форматування дисків. Тестування та корекція дисків. Оптимізація файлової системи. Відновлення знищеної інформації.

9. Загальні поняття про засоби автоматизації обслуговування комп‘ютера. Майстер обслуговування комп‘ютера. Описати принцип роботи майстра обслуговування комп‘ютера.

10. Мереживі операційні системи, їх можливості та характеристики.

11. Сучасне програмне забезпечення, ії використання у фаховій сфері.

мою.

Персональний комп’ютер (ПК) – це малогабаритний комп’ютер індивідуального користування, реалізований на базі мікропроцесорних засобів. До його структури входить апаратна, програмна та інформаційна складова. До базової конфігурації ПК відносяться пристрої, без яких не може працювати сучасний комп’ютер:

1. Системний блок;

2. Клавіатура, яка забезпечує введення інформації в комп’ютер;

3. Маніпулятор миша , що полегшує введення інформації в комп’ютер;

4. Монітор, призначений для зображення текстової і графічної інформації.

Системний блок є металевим корпусом із зйомною кришкою, в який розміщені різні пристрої комп’ютера. У системному блоці повинні обов’язково бути присутні та належно з’єднані між собою:

Материнська плата

Блок живлення.

Процесор.

Жорсткий диск (НВВ).

Відеокарта.

Плата ОЗУ.

Клавіатура - пристрій, призначений для введення користувачем інформації в комп'ютер. Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш. Клавіші клавіатури розділяються на 6 груп:

• Клавіші з позначеннями букв алфавіту

• Цифрові клавіші (перемикання режиму роботи здійснюється клавішею NumLock)

• Клавіші редагування (Insert, Delete, Back Space)

• Клавіші управління курсором (дві групи клавіш: чотири клавіші із стрілками і чотири клавіші: Home, End, Page Up, Page Down)

• Спеціальні клавіші (Ctrl, Alt, Esc, Num Lock, Scroll Lock, Print Screen, Pause)

• Функціональні клавіші F1 – F12 (розташовані у верхній частині клавіатури і призначені для виклику найбільш команд, що часто використовуються)

• Маніпулятор миша – пристрій управління маніпуляторного типа. Невелика коробочка з клавішами (1, 2 або 3 клавіші). Переміщення миші по плоскій поверхні (наприклад, килимка) синхронізоване з переміщенням покажчика миші на екрані монітора.

• Монітори – пристрої, які служать для забезпечення  діалогового режиму роботи користувача з комп'ютером шляхом виводу на екран графічної і символьної інформації. У графічному режимі екран складається з крапок (пікселів від англ. pixel - picture element, елемент картинки), отриманих розбиттям екрану на стовпці і рядки

Для управління роботою комп`ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачем, надання йому допомоги в обслуговуванні комп`ютера тощо призначене Системне ПЗ. Системне ПЗ розподіляють на три основні складові: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми.

Операційна система складає основу програмного забезпечення ПК. Операційна система – це комплекс системних і службових ПЗ.

На сьогоднішній день нараховується декілька десятків типів ОС для ЕОМ. Їх можна розділити на дві категорії, в залежності від інтерфейсу споживача:

текстові;

графічні.

До текстових відносять: MS DOS, UNIX.

До графічних – Windows від 3.11 і вище, Win NT, OS/2 Warp

До складу ОС входять:

командна мова;

файлова система;

драйвери зовнішніх пристроїв.

Командна мова – частина ОС, яка здійснює підтримку взаємодії користувача з ресурсами ПЕОМ.

Командний процесор – частина ОС, яка здійснює аналіз та використання команд користувача.

Драйвери – спеціальні програми для керування зовнішніми пристроями.

Функції ОС можна поділити на дві великі групи, кожна з яких має свої під функції: