1. Охарактеризуйте потенціал підприємства як відкриту економічну систему

Потенціал підприємства як економічну систему можна розглядати з різних точок зору, ґрунтуючись на ресурсній концепції (як сукупність ресурсів та зв’язків між ними), функціональній (як сукупність функцій, які забезпечують реалізацію здібностей і можливостей), ресурсно-цільовій (як сукупність ресурсів та здібностей щодо досягнення певних результатів, цілей) та інших концепціях.

Економічна система - впорядкована сукупність господарських зв’язків та відношень, які встановлюються в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання продукції.

Характерні риси потенціалу підприємства як відкритої економічної системи:

1. Комплексність проблем і необхідність їх вивчення в єдності технічних, економічних, соціальних, психологічних та інших аспектів.

2. Зростання кількості зв’язків між об’єктами потенціалу.

3. Динамічність ситуацій, що змінюються ( дефіцитність ресурсів)

4. Підвищення рівня стандартизації і автоматизації виробничих і управлінських процесів.

5. Глобалізація конкуренції, виробництва, кооперації та ін..

Якщо провести аналогію у виділенні елементів потенціалу як відкритої економічної системи з підприємством, то, відповідно до такої концепції, потенціал описується такими системоутворюючими характеристиками: 1) зовнішнім оточенням – входом (постачальники ресурсів), виходом системи (клієнти), зв’язком із зовнішнім середовищем, зворотним зв’язком; 2) внутрішньою структурою – сукупністю взаємозалежних ресурсів і компетенцій, що забезпечують за допомогою реалізації бізнес-процесів переробку входу у вихід і досягнення цілей системи.

Потенціал підприємства характеризується властивостями, типовими для будь-якої економічної системи: цілісністю, взаємозв’язком і взаємодією елементів, складністю, комунікативністю, ієрархічністю, множинністю опису, здатністю до розвитку, альтернативністю форм функціонування та розвитку, пріоритетом інтересів системи глобального рівня, пріоритетом якості, потужністю.

3. Охарактеризуйте структуру ринкового потенціалу підприємства

Ринковий потенціал є максимально можливим об'ємом реалізації при даному рівні забезпеченості ресурсами і є мірою використання виробничого потенціалу, а величина виробничого потенціалу підприємства зумовлює його конкурентоспроможність на цільовому ринку, яка характеризує здатність (сьогоднішню і перспективну) проектувати, виготовляти і збувати товари, за своїми ціновими і іншими якостями в комплексі привабливіші для споживачів, ніж продукція конкурентів.

Чим більше ця величина, тим у даної господарюючої одиниці найкращі передумови для успішної діяльності і більш стійкі позиції вона може зайняти на відповідному цільовому ринку. Збільшити об’єм її потенціалу і, отже, підвищити конкурентоспроможність можна за допомогою інвестицій в людський капітал, техніко-технологічну базу виробництва і вдосконалення управління.

На жаль чіткого і ясного уявлення про структуру ринкового потенціалу підприємства на сьогоднішній день не існує. Це обумовлено тим, що дослідження з даного питання здійснюються напрямків, що склалися в рамках (таких як: фінансовий менеджмент, управління персоналом, бізнес-планування і т. д.). В результаті накопичений багатий інструментарій оцінки можливостей підприємства в різних сферах діяльності, але разом з тим відчувається недолік повноти обхвату і систематизованого підходу в представленні структури його ринкового потенціалу.

Так, в сучасній економічній науці сформульовані основні напрями визначення структури ринкового потенціалу, представлені блоком ресурсів і блоком системи управління і стратегічного планування діяльності підприємства. До позитивних сторін структури ринкового потенціалу слід віднести: - послідовність стратегічного планування і управління як підприємства в цілому, так і окремими функціональними підрозділами;

- віднесення в розряд найважливіших основних компонентів ресурсної складової потенціалу персоналу і інформації, оскільки вони мають першорядне значення для будь-якої організації, на будь-якому етапі її розвитку. Слід зазначити, що виявлення структури ринкового потенціалу підприємства – необхідний етап стратегічного аналізу управління.

На жаль, сьогоднішні уявлення про ринковий потенціал підприємства не дозволяють керівництву оперативно оцінити наявні можливості, виявити слабкі сторони, знайти внутрішні резерви для здійснення нових кроків в ринковій діяльності. Основною причиною такої ситуації є недостатність відповідних знань.

4. Охарактеризуйте методи прогнозування та етапи аналізу оцінки привабливості стратегічних зон господарювання

СЗГ - це самостійні структурні підрозділи, які здійснюють стратегію і програму маркетингу в межах даної стратегічної зони господарювання та несуть всю повноту відповідальності за результати маркетингової діяльності. Кожне СЗГ володіє наступними загальними характеристиками: власна стратегія маркетингу; точний цільовий ринок; власні ресурси; чітко позначені конкуренти; відмітні переваги в конкуренції.

Наступним етапом розробки стратегії маркетингу є оцінка привабливості кожної з вибраних СЗГ підприємства.

Процедура оцінки привабливості стратегічної зони господарювання

1) Оцінка привабливості СЗГ починається з загального аналізу і прогнозу економічних, технологічних, соціальних і політичних умов, на які орієнтується підприємство. Серед застосовуваних методів прогнозування глобальних умов зовнішнього середовища найбільше поширення отримав метод розробки сценаріїв майбутніх умов.

2) Другий етап полягає у встановленні ступеня впливу найбільш важливих тенденцій та подій на стан ринку у відповідній СЗГ. Оцінка майбутньої нестабільності може проявлятися як через сприятливі, так і через несприятливі тенденції і випадкові події.

3) На третьому етапі здійснюється кількісна оцінка зміни факторів, що визначають перспективи зростання в найближчій та віддаленій перспективі. Для цього використовується таблиця бальної оцінки найважливіших чинників зростання .

4) По кожному параметру виставляється оцінка, відповідна характером і розмірами майбутніх змін.

5) Наступний етап полягає в оцінці перспектив рентабельності для СЗГ підприємства з урахуванням його маркетингових переваг тиску конкурентів.

Методи портфельного аналізу

Найбільш поширеними при розробці стратегії маркетингу є методи портфельного аналізу. Матриця ділового портфеля являє собою аналітичний метод дослідження стратегічного становища на ринку підприємства. Існує кілька видів матричного аналізу ділового портфеля, при якому використовуються різні комбінації таких показників, як типи росту ринку, ринкова частка, привабливість інвестицій, конкурентоспроможність товару. Зазвичай одна зі складових відноситься до оцінки привабливості ринку, а інша-до конкурентоспроможності підприємства на ринку. Широке поширення в практиці маркетингу отримали наступні три типи методів матричного аналізу:

- Матриця В«зростання ринку - відносна частка підприємства В», відома як матриця БКГ;

- Матриця В«привабливість ринку - конкурентоспроможність підприємства В»;

- Матриця життєвого циклу галузі.