39

Бюджетний процес в Україні зміст

Вступ 2

1. Поняття та сутність бюджетних відносин і бюджетного процесу 3

1.1 Соціально - економічна сутність і роль державного бюджету 3

1.2 Бюджетний устрій і бюджетний процес в країнах ринкової економіки 6

2. Стадії бюджетного процесу в Україні та їх характеристика 11

2.1 Складання, розгляд та затвердження проекту бюджету 11

2.2 Виконання бюджету 15

2.3 Звіт про виконання бюджету 19

Висновки 36

Література 38

Вступ

Тема даної курсової роботи – “Бюджетний процес в Україні”.

Метанаписання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу в Україні. Також метою написання курсової роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з бюджетної системи України, вироб­лення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практи­чних завдань.

Актуальністьобраної теми полягає в тому, що ефективність та успішність практичної реалізації положень Бюджетного кодексу України залежить від наявності ефективних механізмів їх впровадження та передбачає чітке знання теоретичних, методологічних основ та нормативно-правових актів, пов’язаних з Бюджетним кодексом та бюджетним процесом на всіх рівнях державного управління.

Основними завданнямикурсової роботи є: вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні; проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері.

В роботі розкриті наступні питання:

• Поняття та сутність бюджетних відносин і бюджетного процесу.

• Соціально - економічна сутність і роль державного бюджету.

• Основні стадії бюджетного процесу в Україні.

• Особливості бюджетного процесу .

При написанні роботи автором були використані різноманітні теоретичні, аналітичні та статистичні матеріали, закони України, зокрема, Бюджетний Кодекс України, Закон „Про державний бюджет України ”, та інші нормативні документи, які регламентують бюджетний процес в Україні. Особливу увагу автор приділив вивченню аналітичних матеріалів Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету.

1. Поняття та сутність бюджетних відносин і бюджетного процесу

1.1 Соціально - економічна сутність і роль державного бюджету

Слово «бюджет» походить від нормандського bouge, bougtte, що в перекладі означає «кишеня», «мішок». Це слово почали використовувати англійці, змінивши його на budget, що в дійсності виявився шкіряним мішком, у якому приносили в парламент документи, де були дані про державні доходи і витрати, а потім словом budget стали називати доповідь канцлера скарбниці, з якою він виступав у парламенті.

Перші спроби складання бюджету, у формі кошторисів доходів і витрат , у Європі зафіксовані у Франції в часи Пилипа Красивого в 1302 році. Надалі вони були припинені, тому що глава держави, як правило, повновладно і безконтрольно розпоряджався всіма державними коштами. Фінанси держави не були відділені від королівських.

В даний час майже не залишилося держав, що свою діяльність не фінансували б з державного бюджету країни.

Фінансові відносини, що складаються в державі з підприємствами, організаціями, установами і населенням, називаються бюджетними.

Бюджетні відносини різноманітні (між секторами економіки, сферами суспільної діяльності, галузями народного господарства, територіями країни) і охоплюють усі рівні господарювання (державний, місцевий).

Бюджетним відносинам притаманний об'єктивний характер. Він зумовлений тим, що в руках держави щорічно повинна концентруватися визначена частка національного доходу, необхідна для задоволення соціально-культурних потреб громадян, рішення оборонних задач, покриття загальних витрат державного керування.

Сукупність бюджетних відносин по формуванню і використанню бюджетного фонду країни складає поняття державного бюджету. Інакше, державний бюджет – основний фінансовий план країни, що має силу закону, тому що проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом (у ринкових країнах: парламент країни, муніципальні збори штату).

Державний бюджет – ведуча ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. У ньому поєднуються головні доходи і витрати держави. Бюджет поєднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати) у їхній дії.

Державний бюджет завжди являє собою компроміс між основними групами носіїв різних соціально-економічних інтересів у країні. Це компроміс між власниками і найманими працівниками з питань оподатковування, власності, доходів і заробітної плати, з питань бюджетних витрат на соціальні цілі; компроміс між загальнодержавними і місцевими інтересами; компроміс між промисловими і сільськогосподарськими районами у відношенні розподілу податків і бюджетних дотацій; компроміс між інтересами окремих галузей з приводу податків, субсидій, пільгових кредитів і державних замовлень, підрядів на будівництво, інвестиційних премій.

Будучи економічною формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, виконуючи специфічне суспільне призначення - по задоволенню потреб суспільства і його державно-територіальних структур, бюджет може розглядатися в якості самостійної економічної категорії. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими ж рисами, що притаманні фінансам у цілому, але одночасно має особливості, що відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин. До числа особливостей відносяться наступні:

• державний бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов'язаною з відокремленням частини національного доходу в руках держави і її використанням з метою задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань;

• область бюджетного розподілу займає центральне місце в складі державних фінансів, що обумовлено ключовим положенням бюджету в порівнянні з іншими ланками;

• за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше - національного багатства між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

Основна функція державного бюджету – розподільна.

Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва.

Сфера дії розподільної функції визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Основним об'єктом бюджетного перерозподілу є національний доход, іноді - частина національного багатства. Національний доход - частина валового суспільного продукту без матеріальних витрат на його виробництво. Виражає весь обсяг чистої продукції країни, тобто це знов створена вартість зазвичай за рік. Національне багатство - сукупність створених працею і накопичених матеріальних благ, які створює суспільство.

Основні напрямки розподільної функції: пов'язані з перерозподілом національного доходу, із втручанням у процес суспільного відтворення (державне регулювання і стимулювання економіки), з фінансовим забезпеченням соціальної політики, забезпеченням монопольного прибутку.

У формі бюджету капіталістичні держави концентрують величезні фінансові кошти. Уряд США щорічно акумулює через бюджет більш 1,1 трлн. діл., Великобританії - понад 150 млрд. ф. ст., Франції - більш 1 трлн. франків, ФРН – майже 300 млрд. марок, Японії - більш 54 трлн. ієн.¹

Через державний бюджет і інші ланки бюджетної системи країни ринкової економіки здійснюють свою соціальну політику, втручання в сферу соціальних відносин, фінансуючи найважливіші елементи в соціальній області - освіта (головним чином початкова і середня освіта, а також професійна перепідготовка кадрів), охорона здоров'я (у тому числі санітарія, профілактика захворювань), соціальне забезпечення.

Значна частина витрат на соціальні потреби проходить по місцевих бюджетах, а у федеративних державах також по бюджетах членів федерації. У розвинутих державах на ці цілі витрачається від 30 до 40% бюджетних коштів.

Бюджетний механізм - це сукупність способів організації бюджетних відносин, застосовуваних суспільством для вирішення економічних і соціальних задач. Це інструмент державного регулювання економіки.

Використання бюджетного механізму для регулювання економіки здійснюється за допомогою маневрування грошовими ресурсами, що надходять у розпорядження держави. Маневрування можливе тому, що в державному бюджеті відсутній принцип закріплення доходів за конкретними видами і напрямками витрат, тому кошти, що надходять у розпорядження держави, знеособлюються і можуть бути використані по будь-якому напрямку.