Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії

Семінарське заняття

План семінарського заняття

1. Утворення Вавилонської держави.

2. Суспільний лад.

3. Державний устрій.

4. Джерела та характерні риси права.

5. Ассирія

Вивчаючи Месопотамію, потрібно охарактеризувати особливості виникнення державних утворень у Межиріччя, вивчити процес виникнення міст-держав Шумеру, досліджувати їхній державний лад. При вивченні Вавилону насамперед необхідно проаналізувати державну і суспільну структуру держави в період правління пануючи Хаммурапі. Особлива увага при цьому потрібно приділити дослідженню законів Хаммурапі, як одному з найважливіших правових пам'ятників епохи Давнього світу.

Самостійна робота

1. Джерела права у Стародавньому Вавилоні. Причини видання та система законів царя Хаммурапі.

2. Форми власності на землю і рабів.

3. Зобов’язальне , договірне, право.

4. Шлюбно-сімейне і спадкове право.

5. Кримінальне право. Злочини і покарання. Закріплення соціальної нерівності.

6. Пережитки первіснообщинного ладу. Судовий процес. Докази.

7. Особливості державного та суспільного ладу Ассирії.

8. Право Ассирії.

Закони царя Хаммурапі – найвідомішим, найповнішим збірником законів усієї Месопотамії. Хаммурапі склав свої закони вже на третьому році царювання – вони були записані на глиняних табличках. Всього текст законів Хаммурапі, крім прологу і епілогу, налічує 282 статті.

Цей базальтовий стовп (висотою 2,25 м, об'ємом 1,9 м) знайдено наприкінці 1901 р. французькою археологічною експедицією на чолі з Ж. Морганом у м. Сузи в Ірані на місці колишньої столиці Еламського царства.

Основними видами власності у Вавилоні була власність на землю, рабів, будівлі, нерухомі і рухомі речі. Розрізняють такі форми власності на землю: державна або царська, храмова, общинна, приватна, земля «ілку».

Державною землею розпоряджався цар.

Зобов'язання у Вавилоні виникали з договорів (угод) і правопорушень. Договірне право було достатньо розвиненим. Переважала письмова форма, коли чітко, в певній послідовності викладали зміст та умови угоди. Очевидно, були вироблені певні формуляри як для угод, так і для інших ділових паперів. При укладенні деяких з них вимагали ще й присяги, яка підкріплювала непорушність угоди.

Шлюбному обряду передувало укладення певної угоди між нареченим чи його батьком та батьком нареченої. Це були своєрідні заручини. При цьому наречений вручав сім'ї дівчини певну суму грошей – тірхату та шлюбний дарунок самій нареченій чи її сім'ї – біблу (ст. 139,159). Тірхату – це викупна платня за наречену, пережиток прадавнього обряду.

У Вавилоні основною формою шлюбу була моногамія – парний шлюб. Особливо це стосувалося жінки, оскільки для чоловіка допускалися винятки. Діти успадковували майно батька чи матері порівну – його ділили на відповідну кількість частин.

Законами передбачена ціла система злочинів і покарань. Злочини можна поділити на такі групи: 1) проти держави – недонесення про змову, бунт, невиконання військового обов'язку; 2) проти здійснення справедливого правосуддя, зокрема неправдиве звинувачення; 3) проти життя і здоров'я; 4) проти майна – грабунок, крадіжка звичайна і кваліфікована; 5) проти моралі; 6) проти честі та гідності; 7) злочини, скоєні через недбале виконання професійного обов'язку (наприклад, лікаря, ветеринара, будівельника), та ін.

Індивідуальна робота

Правове становище окремих груп населення у період правління Хаммурапі.

Законник Хаммурапі дає можливість уявити суспільну структуру, класовий характер стародавньовавилонської держави, правове становище населення. Суспільство складалося з двох основних класів: рабовласників і рабів. Невільниками були полонені, але було й боргове рабство, яке обмежувалося трьома роками.

До панівного стану (авілум) належали цар, його найближче оточення, верхівка знаті, жерці, воєначальники, тамкари та інші чиновники, старости, члени ради старійшин в общинах, начальники кварталів у містах.

До пригніченого класу належали раби, рядові общинники, мушкенуми. Останні – це бідняки, що перебували на службі в царя, держави, від яких вони отримували засоби виробництва і житло.

Мушкенум («той, хто падає долілиць») – вільна людина – мав деякі права, але тільки доти, поки перебував на державній службі і виконував свої обов’язки. Законник ставить мушкенума в принижене становище порівняно з авілумом у пи-таннях охорони життя, захисту майна. Авілум за тілесні ушкодження, завдані іншому авілуму, відповідав за ознакою таліона (рівне за рівне).

Запитання для самоконтролю

1. Розвиток держави і права Месопотамії.

2. Виникнення держави і права у Стародавньому Вавилоні. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

3. Цивільне право:

а) право власності;

б) право купівлі-продажу;

в) право найму, позики, оренди.

4. Шлюбно-сімейне право.

5. Кримінальне право і процес.