Звітність складається шляхом:
підрахунку;
групування;
спеціальної обробки даних поточного обліку;
всі три відповіді правильні.
Фінансова звітність – це звітність:
відкрита;
закрита;
залежно від обставин;
правильної відповіді немає.
Фінансова звітність – це … :
система показників, які характеризують діяльність підприємства;
бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період ;
звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів ;
система відомостей за певний період, які характеризують діяльність підприємства.
Фінансова звітність призначена для користування:
зовнішніми користувачами;
внутрішніми користувачами;
відповіді а) і б) – правильні;
спеціальними установами та організаціями.
Визначення фінансової звітності подано в:
НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” та Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
Податковому кодексі України.
Бухгалтерська звітність – це … :
система показників, які характеризують діяльність підприємства;
бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів ;
система відомостей за певний період, які характеризують діяльність підприємства.
Фінансова звітність подається:
власникам ( засновникам);
органам, в сферу управління яких входить підприємство;
органам виконавчої влади;
всі три відповіді правильні.
Метою складання фінансової звітності є:
забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень;
забезпечення інформаційних потреб зовнішніх користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень;
забезпечення інформаційних потреб внутрішніх користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень;
забезпечення інформаційних потреб менеджерів всіх рівні управління, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.
До користувачів фінансових звітів відносяться:
інвестори, власники;
керівництво та працівники підприємства;
банки, уряд, громадськість;
всі три відповіді правильні.
Що зумовило склад фінансової звітності?
вимоги МСБО (МСФЗ);
інформаційні потреби користувачів;
вимоги П(С)БО;
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Хто диктує вимоги до звітності:
користувачі;
державні органи;
інвестори;
власники.
Звітність може використовуватися для:
ретроспективного аналізу;
перспективного аналізу;
прогнозу на майбутнє;
всі три відповіді правильні.
Основне завдання звітності полягає в:
визнанні потреб власника;
задоволенні потреб інвестора;
вишукування резервів подальшого росту та удосконалення діяльності підприємства, його стабільності на ринку;
вірної відповіді немає.
Користувачі звітності – це … :
фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства;
фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;
особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;
фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Фінансова звітність підприємств забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
придбання, продажу та володіння цінними паперами;
оцінки якості управління;
оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
всі три відповіді правильні.
Відповідно до ведення трьох видів обліку звітність поділяється на:
оперативну, статистичну, бухгалтерську;
державну та внутрішньогосподарську;
первинну, поточну, зведену;
повну, спрощену, консолідовану.
Відповідно до ролі, яку виконує звітність в економічній діяльності країни, вона поділяється на:
оперативну, статистичну, бухгалтерську;
державну та внутрішньогосподарську;
первинну, поточну, зведену;
повну, спрощену, консолідовану.
Відповідно до строків складання і подання звітність поділяється на:
періодичну та річну;
державну та внутрішньогосподарську;
первинну, поточну, зведену;
повну, спрощену, консолідовану.
Відповідно до об’єму показників звітність поділяється на:
оперативну, статистичну, бухгалтерську;
державну та внутрішньогосподарську;
первинну, зведену;
повну, спрощену, консолідовану.
Відповідно до існування галузей бухгалтерського обліку звітність поділяється на:
оперативну, статистичну, бухгалтерську;
державну та внутрішньогосподарську;
фінансову, управлінську та податкову;
повну, спрощену, консолідовану.
Форми звітності за видами поділяються на:
оперативну, статистичну, бухгалтерську;
державну та внутрішньогосподарську;
первинну, поточну, зведену;
повну, спрощену, консолідовану.
Основні умови правильності складання бухгалтерських звітів:
повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;
тотожність даних синтетичного та аналітичного обліку;
тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного і аналітичного обліку;
всі три відповіді правильні.
У балансі відображається інформація про:
наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу;
фінансове становище підприємства на певну дату;
доходи та витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період;
рух коштів за структурою доходів і витрат.
У звіті про фінансові результати відображається інформація про:
наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу;
фінансове становище підприємства на певну дату;
доходи та витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період;
рух коштів за структурою доходів і витрат.
До складу фінансової звітності відносяться:
статистична звітність, Баланс (ф. № 1) та Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до фінансової звітності (ф. № 5);
Баланс (ф. № 1) та податкова звітність;
Баланс (ф. № 1) та Звіт про фінансові результати (ф. № 2).
У звіті про власний капітал відображається інформація про:
наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу;
фінансове становище підприємства на певну дату;
доходи та витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період;
зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
У звіті про рух грошових коштів відображається інформація про:
акумулювання та використання грошових коштів протягом звітного періоду;
фінансове становище підприємства на певну дату;
доходи та витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період;
рух коштів за структурою доходів і витрат.
У примітках до річної фінансової звітності відображається інформація про:
наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу;
фінансове становище підприємства на певну дату;
доходи та витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період;
обрану облікову політику та інформація, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але розкриття якої є обов’язковою за П(С)БО.
Майбутня економічна вигода – це … :
потенційна можливість прямого збільшення грошових коштів та їх еквівалентів;
потенційна можливість непрямого збільшення грошових коштів та їх еквівалентів ;
потенційна можливість прямого та непрямого збільшення грошових коштів та їх еквівалентів;
збільшення або зменшення грошових коштів та їх еквівалентів.
Елементами звітності називають:
взаємопов’язані елементи фінансової звітності;
сукупність однорідної інформації, що відображається у фінансових звітах;
процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті;
однорідні групи економічної інформації.
Визнання економічної інформації – це … :
взаємопов’язані елементи фінансової звітності;
сукупність однорідної інформації, що відображається у фінансових звітах;
процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті;
однорідні групи економічної інформації.
Суб’єкти малого підприємництва річну фінансову звітність здають в обсязі:
двох форм: Баланс та Звіт про фінансові результати;
п’яти форм;
Баланс;
Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал (ф. № 4).
Квартальна звітність є:
повною;
скороченою;
зведеною;
консолідованою.
До якісних характеристик фінансової звітності відносять:
дохідливість;
доречність та зіставність;
достовірність;
всі три відповіді правильні.
Зрозумілість та адекватність тлумачення – це … :
однозначне тлумачення інформації користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйняття цієї інформації;
наявність необхідних реквізитів, що дозволяють ідентифікувати підприємство;
застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
можливість отримання правильного, повного та достовірного уявлення про майно.
Достовірність інформації фінансової звітності означає:
надання можливості користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди;
надання можливості користувачам порівнювати фінансові різних підприємств;
надання можливості вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
відсутність помилок та перекручень, які можуть вплинути на рішення користувачів звітності.
До принципів підготовки фінансової звітності відносять:
обачність;
повне висвітлення;
послідовність та безперервність;
всі три відповіді правильні.
Принцип превалювання змісту над формою означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від її власників;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Принцип автономності означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від її власників;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Принцип послідовності означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від її власників;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Принцип безперервності означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від її власників;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Принцип обачності означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Принцип нарахування та відповідності доходів та витрат означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів; відображення доходів і витрат відбувається у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Зіставність інформації фінансової звітності означає:
надання можливості користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові різних підприємств за один і той же період;
надання можливості вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
однозначність тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;
відсутність помилок та перекручень, які можуть вплинути на рішення користувачів звітності.
Доречність інформації фінансової звітності означає:
надання можливості користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові різних підприємств за один і той же період;
надання можливості вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
однозначність тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;
відсутність помилок та перекручень, які можуть вплинути на рішення користувачів звітності.
Суттєвість інформації фінансової звітності означає:
однозначність тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;
вплив на прийняття рішень користувачами лише суттєвої інформації;
надання можливості вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та коригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
надання можливості користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові різних підприємств за один і той же період.
Доступність інформації фінансової звітності означає:
інформація, яка надається у фінансових звітах має бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;
надання можливості вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
вплив на прийняття рішень користувачами лише суттєвої інформації;
надання можливості користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові різних підприємств за один і той же період.
Принцип історичної (фактичної) собівартості означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Принцип періодичності означає, що:
операції обліковуються відповідно до їх економічної суті, а не лише виходячи з юридичної форми;
оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Підприємство, створене 29 листопада, річну фінансову звітність складає за:
12 місяців;
13 Місяців;
1 місяць;
1 місяць і 2 дні.
Підприємство, створене 5 жовтня, річну фінансову звітність складає за:
12 місяців;
13 місяців;
3 місяці;
15 місяців.
Підприємство, створене 2 грудня, річну фінансову звітність складає за:
12 місяців;
13 місяців;
1 місяць;
менше як за місяць.
Підприємство, створене 30 березня, річну фінансову звітність складає за:
12 місяців;
13 місяців;
3 місяці;
9 місяців.
Підприємство, створене 2 вересня, річну фінансову звітність складає за:
12 місяців;
13 місяців;
4 місяці;
16 місяців.
Відмінності фінансової звітності підприємств різних країн світу зумовлені:
соціальними, політичними та економічними чинниками;
економічними чинниками;
дією міжнародних стандартів;
дією політичних чинників.
Для забезпечення гармонізації фінансової звітності створено:
національні стандарти бухгалтерського обліку (фінансової звітності) у кожній країні;
міжнародні стандарти фінансової звітності;
Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО);
фахові організації бухгалтерів.
Метою створення Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є:
формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку;
сприяння прийняттю стандартів бухгалтерського обліку в усіх країнах;
додержанню стандартів бухгалтерського обліку в усіх країнах світу;
всі три відповіді правильні.
За несвоєчасне подання або неподання звітності законами України передбачено:
фінансові стягнення;
адміністративні санкції;
відповіді а) і б) – правильні;
пеня.
За неподання фінансової звітності законами України передбачено:
фінансові стягнення;
адміністративна відповідальність;
відповіді а) і б) – правильні;
пеня.
За неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) передбачено:
штраф в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
штраф в розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року – штраф у розмірі 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання;
штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання або затримку подання податкової декларації (розрахунку);
немає правильної відповіді.
За неподання фінансової звітності до органів статистики передбачено:
адміністративний штраф у розмірі 10 НМДГ за кожне неподання фінансової звітності;
адміністративний штраф від 8 до 15 НМДГ за кожне неподання; при повторному порушенні протягом року – штраф від 10 до 20 НМДГ;
штраф у розмірі 10 % суми балансу за кожний повний або неповний місяць неподання фінансової звітності, але не більше 50 % від суми нарахованого прибутку і не менше 10 НМДГ;
адміністративних чи фінансових санкцій не передбачено.
Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності при неподанні фінансової звітності до органів статистики приймаються:
органами Державної податкової служби;
органами Державної фінансової інспекції;
Державним комітетом статистики України;
судовими органами.
Облікова політика – це:
документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
сукупність факторів, що враховуються при організаційній побудові апарату бухгалтерії;
сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;
правильної відповіді немає.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку:
визначають порядок ведення обліку;
визначають порядок складання звітності;
описують загальні правила оцінки та подання інформації у фінансових звітах;
описують загальні правила оцінки та подання інформації в обліку.
Вирішальну роль у гармонізації фінансової звітності підприємств, розташованих у Європі, відіграє:
Європейська комісія;
Рада Європейської співдружності;
Європейська комісія від імені Ради Європейської співдружності;
комісія ООН.
Членами Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (колишній КМСБО) є:
члени ООН;
фахові організації – члени Міжнародної федерації бухгалтерів;
Рада європейської співдружності;
країни, що керуються міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку стосуються :
всієї інформації, що подається за звітний період;
інформації фінансових звітів;
інформації фінансових, статистичних та податкових звітів;
інформації фінансових та податкових звітів.
Згідно МСБО (МСФЗ) відповідальність за складання та подання звітності несе:
керівний орган підприємства;
головний бухгалтер;
власник підприємства;
керівник та спеціаліст з обліку.
Датою представлення фінансової звітності для міських підприємств вважається:
дата її відправлення, що значиться на штемпелі підприємства зв’язку;
дата фактичної передачі за призначенням;
дата фактичного складання;
дата затвердження.
Датою представлення фінансової звітності для іногородніх підприємств вважається:
дата її відправлення, що значиться на штемпелі підприємства зв’язку;
дата фактичної передачі за призначенням;
дата фактичного складання;
дата затвердження.
Форми фінансової звітності підприємств промисловості встановлюється:
Національним банком України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Міністерством фінансів України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Державним казначейством України;
Державним комітетом статистики України.
Форми фінансової звітності банків встановлюється:
Національним банком України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Міністерством фінансів України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Державним казначейством України;
Державним комітетом статистики України.
Форми фінансової звітності бюджетних установ встановлюється:
Національним банком України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Міністерством фінансів України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Державним казначейством України;
Державним комітетом статистики України.
Термін подання фінансової звітності встановлюється:
Національним банком України з погодженням з Державним комітетом статистики України;
Міністерством фінансів України;
Державним казначейством України;
Державним комітетом статистики України.
Оприлюднювати фінансову звітність – це:
розповсюдження шляхом публікації у періодичних виданнях;
розповсюдження у вигляді окремих друкованих видань;
відповіді а) і б) – правильні;
вивішувати оголошення.
Термін подання річної фінансової звітності:
не пізніше 15 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 9 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 15 квітня наступного за звітним року;
не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Термін подання квартальної фінансової звітності:
не пізніше 15 числа наступного за звітним кварталом;
не пізніше 15 числа наступного за звітним кварталу;
не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
не пізніше 20 числа наступного за звітним кварталом.
Термін подання річної фінансової звітності материнським підприємством:
не пізніше 15 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 25 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 15 квітня наступного за звітним року;
не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Термін подання квартальної фінансової звітності материнським підприємством:
не пізніше ніж 45 днів після закінчення кварталу;
не пізніше 15 числа наступного за звітним кварталу;
не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
не пізніше 20 числа наступного за звітним кварталом.
Термін подання квартальної фінансової звітності малим підприємством:
не пізніше ніж 45 днів після закінчення кварталу;
не пізніше 15 числа наступного за звітним кварталу;
не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
не пізніше 20 числа наступного за звітним кварталом.
Термін подання річної фінансової звітності малим підприємством:
не пізніше 9 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 25 лютого наступного за звітним року;
не пізніше 15 квітня наступного за звітним року;
не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Користувачами звітності материнського підприємства є:
власники (засновники);
органи статистики;
органи управління;
податкові органи.
Баланс в переводі з французької означає:
перший;
терези;
однаковий;
послідовний.
Метою складання балансу є:
надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату;
надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства на звітну дату;
надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінанси підприємства;
надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан підприємства за звітний період.
Баланс – це … :
елемент методу бухгалтерського обліку;
одна із форм фінансової звітності підприємства , що відображає фінансовий стан на певну дату;
центральна форма фінансової звітності;
всі три відповіді правильні.
Баланс схематично можна подати у вигляді формули:
Активи = Власний капітал + Майно підприємства;
Майно підприємства = Активи + Власний капітал;
Активи = Власний капітал + Зобов’язання;
Майно підприємства – зобов’язання = Власний капітал.
Актив – це … :
всі ресурси, які контролюються підприємством у результаті минулих подій, і використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому;
всі ресурси, якими володіє підприємство у результаті минулих подій, і використання яких, як очікується, призведе до одержання економічних вигод у майбутньому;
всі ресурси підприємства у результаті минулих подій і використання яких, як очікується, призведе до зміни економічних вигод у майбутньому;
всі ресурси, якими користується підприємство у результаті минулих подій, і використання яких, призведе до зменшення зобов’язань у майбутньому.
Зобов’язання – це … :
заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення зобов’язань підприємства;
заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;
заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зміни зобов’язань підприємства, що числяться на певну дату;
включає в себе всі ресурси підприємства у результаті минулих подій і використання яких, як очікується, призведе до зміни економічних вигод у майбутньому.
Власний капітал – це … :
частина в активах підприємства, яка залишилася після вирахування його зобов’язань;
включає в себе всі ресурси підприємства у результаті минулих подій і використання яких, як очікується, призведе до зміни економічних вигод у майбутньому;
включає в себе всі ресурси, якими користується підприємство у результаті минулих подій, і використання яких призведе до зменшення зобов’язань у майбутньому;
частина в активах підприємства, яка залишилася після вирахування його довгострокових зобов’язань.
Рівність активу і пасиву у балансі забезпечується, оскільки:
сума активів дорівнює джерелам їх придбання;
сума активів дорівнює сумі власного капіталу;
використовується елемент методу бухгалтерського обліку – подвійний запис;
в обліку використовуються рахунки.
Основними елементами балансу є:
активи і власний капітал;
активи і пасиви;
активи, заборгованість, капітал;
активи, зобов’язання, власний капітал.
Баланс складається із:
заголовної і основної частини;
розділів;
складових активів і пасивів;
вірної відповіді немає.
Стаття балансу – це … :
елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
складова, що характеризує групу економічно однорідних господарських засобів, зобов’язань та елементів власного капіталу;
відповіді а) і б) – правильні;
сукупність показників, що характеризує фінансовий стан підприємства.
Статті активу і пасиву:
відповідають один одному;
мають бути завжди рівні;
не відповідають один одному ;
розглядаються у співставленні.
МСБО (МСФЗ) форму балансу визначають:
так;
ні ;
інколи;
вона є єдиною.
НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” форму балансу визначає:
так;
ні;
інколи;
вона є єдиною.
МСБО (МСФЗ) щодо балансу містить:
форму балансу;
мінімальний перелік статей, які слід наводити у балансі;
форму балансу та мінімальний перелік статей, які слід наводити у балансі;
формат звітності та порядок подання інформації.
У міжнародній практиці набули поширення наступні моделі балансу:
горизонтальна, вертикальна та перехресна;
горизонтальна;
вертикальна;
горизонтальна та вертикальна.
В НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” щодо балансу:
зміст та форма фінансового звіту суворо регламентовані;
зміст та форма фінансового звіту не регламентується;
зміст та форма статей балансу не визначаються;
зміст та форма статей балансу визначаються і наводяться у відповідних додатках.
Актив Балансу (ф. № 1) фінансової звітності складається з таких розділів:
необоротні активи; оборотні активи; необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;
необоротні активи; запаси; витрати майбутніх періодів;
необоротні активи; оборотні активи; витрати майбутніх періодів; необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;
необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів.
Пасив Балансу (ф. № 1) фінансової звітності складається з таких розділів:
власний капітал; забезпечення наступних витрат та платежів; зобов’язання; доходи майбутніх періодів;
власний капітал; забезпечення наступних витрат та платежів; зобов’язання; витрати майбутніх періодів.
власний капітал; довгострокові зобов’язання і забезпечення; поточні зобов’язання і забезпечення; зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття;
власний капітал; забезпечення витрат та платежів; довгострокові зобов’язання; поточні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.
Коли відображається в балансі власний капітал підприємства?
одночасно з активами;
одночасно із зобов’язаннями;
одночасно з активами та зобов’язаннями, що призводять до його зміни;
коли його розмір затверджено в установчих документах.
За джерелами складання баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За формою баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За часом складання баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За повнотою оцінки баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За змістом баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
простий, зведений, складний або складений;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За часовою орієнтацією баланс поділяється на:
провізорний, перспективний, директивний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
вступний, операційний або проміжний, ліквідаційний.
За обсягом баланс поділяється на:
інвентарний, книжний, генеральний;
односторонній, двосторонній, шаховий;
оборотний, сальдовий;
брутто, нетто.
Не визнаються як активи в балансі:
витрати придбання виробничих запасів;
дебіторська заборгованість;
витрати на створення (придбання) нематеріальних активів;
витрати на реєстрацію підприємства.
Не визнаються як активи в балансі:
витрати придбання виробничих запасів;
дебіторська заборгованість;
витрати на створення (придбання) нематеріальних активів;
витрати на рекламу.
Не визнаються як активи в балансі:
витрати незавершеного виробництва;
дебіторська заборгованість;
витрати на створення (придбання) нематеріальних активів;
витрати на підготовку кадрів.
Не визнаються як активи в балансі:
витрати незавершеного виробництва;
дебіторська заборгованість;
витрати на створення (придбання) нематеріальних активів;
витрати на реорганізацію підприємства.
Основні засоби – це … :
матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів, для здачі в оренду або для адміністративних цілей;
активи, які будуть використовуватися, як очікується, протягом більше одного року;
активи, які коштують більше 500 грн. за об’єкт;
відповіді а) і б) – правильні.
Нематеріальний актив – це … :
немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року (або одного операційного циклу, якщо він не перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам;
ресурс, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року (або одного операційного циклу, якщо він не перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам;
актив, який не має матеріальної форми, може бути відокремлений від підприємства та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам;
актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом або одного операційного циклу, якщо він не перевищує 1 рік для виробництва чи надання в оренду іншим особам.
Операційний цикл – це … :
проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг;
середній проміжок часу між придбанням матеріалів для виробництва та отриманням грошових коштів за реалізовану продукцію;
це середній проміжок часу необхідний для перетворення грошових коштів у продукт підприємства і навпаки;
всі три відповіді правильні.
Кваліфікований актив – це … :
актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду часу для підготовки його до використання за призначенням чи реалізації;
визнаний актив для відображення у звітності;
актив, який відповідає двом умовам визнання активів підприємства;
вірної відповіді немає.
Запаси – це … :
активи, які зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;
активи, як знаходяться в процесі виробництва для продажу продукту виробництва;
активи, призначені для споживання у виробничому процесі, при наданні послуг або в інших цілях;
всі три відповіді правильні.
За статтею “Довгострокові фінансові інвестиції” відображаються:
фінансові інвестиції на період більше 1 року;
інвестиції , які не можуть бути реалізовані в будь-який момент;
відповіді а) і б) – правильні;
вірної відповіді немає.
За статтею “Відстрочені податкові активи” відображається сума:
оподатковуваного прибутку, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню з бюджету внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
оподатковуваного прибутку, як тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
До еквівалентів грошових коштів відносять:
поточні інвестиції, початковий строк погашення яких не перевищує 3 місяці і відносно яких існує впевненість в тому, що вони не зменшать свою вартість протягом періоду їхньої чинності;
короткострокові ринкові цінні папери , інші ринкові цінні папери;
депозитні сертифікати, казначейські векселі;
всі три відповіді правильні.
За статтею “Витрати майбутніх періодів” відображають:
витрати, що оплачені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які належать до наступних звітних періодів;
витрати, які стосуються наступного облікового періоду;
витрати, що будуть віднесені на більш пізні періоди;
всі три відповіді правильні.
Структура Балансу (ф. № 1) положенням МСБО (МСФЗ):
суперечить;
не суперечить;
не суперечить, але є більш деталізованою;
суперечить, бо є більш структуризованою.
Зобов’язання – це … :
заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди;
обов’язок чи відповідальність діяти певним чином;
відповіді а) і б) – правильні;
заборгованість підприємства, яка призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання, якщо … :
існують на даний момент і є наслідком минулих господарських операцій або подій;
мають бути виконані неминуче;
мають визначений термін виконання, хоча точна дата може бути невідомою;
всі три відповіді – правильні.
Для визначення балансової вартості зобов’язань використовують наступні види оцінок:
історичної собівартості;
теперішньої та поточної вартістю;
вартість розрахунку платежу;
всі три відповіді – правильні.
Довгострокові зобов’язання відображаються у балансі підприємства:
за теперішньою вартістю;
вартістю розрахунку платежу;
історичною собівартістю;
поточною собівартістю.
Непередбачене зобов’язання відображається у Балансі (ф. № 1) в: