Лекція 1 – 2години

Тема 1. Поняття та предмет курсу «Правові основи інвестиційної діяльності»

План:

1. Місце інвестиційного права в системі права України.

2. Предмет та метод правового регулювання.

3. Характеристика інвестиційного права України.

4. Система інвестиційного права України.

1. Місце інвестиційного права в системі права України

Ефективна діяльність інвестиційних інститутів є однією з умов нормального розвитку економіки держави. Українські ін­ститути, які створені для акумуляції капіталів приватних ін­весторів та здійснення надзвичайно важливих для вітчизняного народного господарства інвестицій, практично ізольовані від по­тенційних інвесторів і значно обмежені у можливостях інвесту­вання. Це зумовлюється як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками.

Об'єктивні - це неможливість ефективного та прибуткового інвестування в умовах нестабільної економіки, недорозвиненос­ті фінансового (в тому числі фондового) ринку тощо.

Значних зусиль вимагає й усунення суб'єктивних чинни­ків - тобто розробка нового законодавства в галузі інвестицій, прийняття нормативних актів щодо захисту прав інвесторів, ре­алізація розумної податкової політики - ці завдання цілком у компетенції Уряду і парламенту України.

Завдання законодавчого та виконавчих органів України по­лягає у створенні умов, які б зробили акумулювання капіталу і його інвестування прибутковим. Але українська практика про­понує багато прикладів розробки та затвердження таких право­вих актів, які не діють в реальних умовах.

Загалом, взаємодія економістів та юристів у нашій країні не має довготривалої традиції. По-перше, радянська економіч­на наука в силу свого ідеологізованого характеру не розглядала конкретних проблем нормативного регулювання господарсько­го життя, вона претендувала лише задати дещо загальний план правотворчості і не піклувалася про аналіз багатьох чисельних відступів від офіційних норм, залишаючи це завдання кримі­нальному та адміністративному праву.

По-друге, широкомасштабна трансформація соціально-еко­номічного ладу суспільства, що проходила починаючи з кінця 1980-х років, йшла скоріше у формі реалізації глобального со­ціального проекту, ніж адаптації норм економічного життя до виявлених інтересів.

Між тим співставлення та взаємодія економічного та право­вого аналізу засноване саме на оцінці економічної ефективності правових норм.

Інвестування - це комплексна проблема, її досліджують представники як економічних, так і юридичних наук. Еконо­міст насамперед розглядає питання доцільності інвестування, ступінь ризиків при здійсненні інвестиційної діяльності тощо. Головний орієнтир юриста при дослідженні ним загальних про­блем інвестування, при розробці конкретних питань техніки ін­вестування - захист права власності і підтримання інтересів як суспільства в цілому, так і окремих його представників.

Від стану та ефективності інвестиційної діяльності залежить створення розвинутої економічної системи і, відповідно, підви­щення рівня життя населення, забезпечення громадянам Украї­ни належних умов існування.

Процес інвестування складний за своїм правовим характе­ром, його суб'єкти вступають у різного роду суспільні відно­сини. Саме тому у системі норм права України, що регулюють інвестиційну діяльність, є норми різних галузей права: держав­ного, адміністративного, цивільного, фінансового, земельного, трудового, кримінального та інших галузей.

Так, норми конституційного права визначають загальний правовий статус і загальні засади діяльності іноземних громадян та осіб без громадянства на території України. У Конституції Ук­раїни (ст. 35) зазначено, що іноземним громадянам та особам без громадянства в Україні гарантуються передбачені законом права та свободи. Аналіз змісту Закону України «Про правовий статус іноземців» визначає основні права іноземців, серед яких і право на інвестиційну та підприємницьку діяльність. Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоеко­номічною та іншими видами підприємницької діяльності, перед­баченими законодавством України. При цьому, що надзвичайно важливо, вони мають такі ж права і обов'язки, як і громадяни Ук­раїни, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.

Однією з галузей права та законодавства, які також вико­ристовуються як засіб державного управління іноземними ін­вестиціями є адміністративне право та законодавство. Це пояснюється обсягами такої форми державної діяльності, як державне управління. В адміністративному законодавстві виді­ляються нормативні акти, які містять загальні норми, що ре­гулюють процес управління, та нормативні акти, дія яких обме­жується більш вузькими рамками, зокрема нормативні акти, що регулюють державне управління інвестиційною діяльністю. До групи нормативних актів, що містять спеціальні норми, якими регламентуються суспільні відносини в сфері державного управ­ління інвестиційною діяльністю входять, наприклад, Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки (затвер­джена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. №1801), положення про міністерства та відомства (в тій частині, де вони безпосередньо визначають функції конкретних міністерств та відомств з державного управління інвестиційною діяльністю) та інші.

Значну роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграє цивільне право. Його норми, що стосуються регламентації інвес­тиційної діяльності в Україні, містяться у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України та у ряді цивільно-правових законів України: «Про власність», «Про господарські товариства» та ін.

Ряд аспектів інвестиційної діяльності регулюється нормами фінансового права. Це такі, як державне інвестування, бухгал­терський облік, звітність, митне, податкове та валютне регулю­вання інвестиційних відносин.

Суспільні відносини, що виникають у результаті здійснення інвестиційної діяльності регулюються також нормами земельного права. Зокрема, придбання інвесторами майнових прав на землю та інші природні ресурси має свої особливості і ре­гулюється Земельним кодексом України, Лісовим кодексом Ук­раїни, Водним кодексом України, Кодексом України про надра та іншими законодавчими актами.

Певне місце у регулюванні інвестиційної діяльності на тери­торії України займають також норми трудового права, які зна­ходять відображення у Кодексі законів про працю України та інших законодавчих та підзаконних нормативних актах.

Важливого значення в регулюванні інвестиційної діяль­ності набувають норми кримінального права, оскільки остан­нім часом значно зросла кількість злочинів в економічній та фінансово-кредитній сфері. Так, згідно з Кримінальним ко­дексом України до злочинів проти держави відносяться виго­товлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, по­рушення правил валютних операцій, приховування валютної виручки. Також кримінальне законодавство встановлює від­повідальність за вчинення злочинів проти державної, колек­тивної власності та власності громадян, господарських зло­чинів.

Норми інвестиційного права закріплені в законодавстві різ­ної галузевої належності (конституційному, адміністративному, фінансовому, цивільному, кримінальному та Ін.). Таким чином, можна зробити висновок щодо того, що інвестиційне право має комплексний, міжгалузевий характер.

При визначенні місця в системі права України звернемо ува­гу на два підходи до наукового підґрунтя даного питання. Одна група вчених (наприклад, Омельченко А.В.), вважає, що інвес­тиційне право не може претендувати на виділення в окрему га­лузь або підгалузь права. Інші роблять спроби обґрунтування інвестиційного права як самостійної галузі права.

Перші вважають, що предмет регулювання в даному випад­ку має міжгалузевий характер, як у відношенні до галузей пра­ва, так і у відношенні до галузей законодавства. Отож суспільні відносини, що виникають в процесі інвестування, регулюються правовими нормами різних галузей права. Виділення інвести­ційного права в окрему галузь приведе до штучного відриву елементів предметів інших галузей права і об'єднання цих елемен­тів в рамках предмету інвестиційного права.

Друга ж група притримується протилежної точки зору.¹

Під інститутом права розуміють систему взаємопов'язаних, взаємодоповнюючих правових норм, що регулюють сукупність відокремлених однорідних суспільних відносин. Дані дослідни­ки вважають, що інвестиційні правовідносини мають ознаки ві­докремлених однорідних суспільних відносин.

Окремі дослідники, наприклад, Вінник О.М., визначають ін­вестиційне право як підгалузь господарського права. Вони вва­жають, що правове регулювання інвестиційних відносин веде до формування та становлення інвестиційного права як підгалузі господарського права та його нормативної основи - інвестицій­ного законодавства як системи нормативних актів, що регулю­ють суспільні відносини, пов'язані з інвестуванням. А інвести­ційне право є новою підгалуззю господарського права, що вивчає специфіку правового регулювання інвестиційної діяльності як різновиду господарської діяльності.

Таким чином, погляди провідних науковців щодо місця ін­вестиційного права в системі права України різняться. Дане пи­тання є предметом окремого наукового дослідження.