- •41. Українська культура доби Гетьманщини.
- •42. Козацькі літописи, українські народні думи та пісні про визвольну боротьбу.
- •43. Герби України.
- •44. Українська гравюра та книга 17-18 ст.
- •45. Українське монументальне мистецтво 17-18 ст.
- •46. Освіта та наука в Україні в період 17-18 ст.
- •47. «Золотий вік» української культури.
- •48. Досягнення у сфері декоративно-ужиткового мистецтва епохи Середньовіччя.
- •49. Філософська, літературна та музична спадщина Григорія Сковороди.
- •50. Назвіть прізвища видатних українських композиторів, які навчалися у Глухівській школі? Дайте загальну характеристику їх творчості, назвіть найбільш відомі твори.
- •51. Кого вважають батьком українського театру? Що ви про нього знаєте?
- •52. Хто очолював найвідоміші мандрівні театральні трупи в Україні. Назвіть найвідоміші з них.
- •53. Назвіть відомі творчі об єднання художників кінця 19. – поч. 20 ст.
- •54. За які заслуги т. Г. Шевченка наприкінці 1860 року було обрано адеміком Санкт-Петербурзької імператорської академії мистецтв? у зв язку з цим, як називали т. Г. Шевченка, чому?
- •55. Яка книга (вкажіть рік виходу в світі) поклала початок нової доби в історії літератури і суспільно-культурного життя українського народу? Хто її автор?
- •56. Дайте характеристику визначним пам яткам архітектури класицизму в Україні.
- •57. Український живопис 19 – поч. 20 ст.
- •58. Жанрове різноманіття української професійної музики 19 – поч.. 20 ст.
- •59. Формування українського національного театру 19-20 ст.
- •60. Як називається документ, який із 1863 р. Наклав «пута» на українську культуру взагалі і освіту, зокрема? Розгорніть свою думку.
- •61. Назвіть етапи розвитку української культури 20 ст та їх хронологічні межі.
- •62. Дайте загальну характеристику розвитку укр.. Культури 20 ст.
- •63. Український ренесанс та мистецькі об єднання на зламі 19-20 ст.
- •64. Проблеми розвитку народних ремесл та промислів в кінці 19 – поч. 20 ст.
- •65. Архітектура і мистецтво стилю модерн.
- •66. Хто, коли і за яких обставин створив Київський театр імені і. Франко?
- •67. Як називалось новаторське об єднання, яке організівав у 1922 році Лесь Курбас на основі «Молодого театру»? Що ви знате про творчість Леся Курбаса?
- •68. Що спричинило заборону сценічних вистав і друкування текстів до нот укракраїнською мовою? Коли це сталось?
43. Герби України.
Держа́вний Герб Украї́ни — герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гі́мном і Конституцією. 19 лютого 1992 року затверджено Малий Державний герб України. Конституцією також передбачений і Великий Державний герб, однак досі його не прийнято.
Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути герб Війська Запорозького.
З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
Посли київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб.
Гербом Галицько-Волинської держави був лев рампант без корони на голові. Саме такі зображення маємо на печатках з першої половини 14 століття. Зокрема, саме лев був розташований як головний геральдичний елемент печатки Юрія І. Найраніше з відомих зображень лева зустрічається на печатці з грамоти 1316 року князів Андрія і Лева II; проте вважають, що ця печатка належала ще князеві Леву Даниловичу.
В складі Великого Князівства Литовського та Королівства польського українські землі були представлені земельними гербами.
Державний герб королівства Руського у символіці короля Польського був представлений гербом руського королівства. Герб королівства руського (у складі королівства Польщі 1340—1434), пізніше воєводства Руського (1434—1772) був на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю.
Своя символіка була у Белзького (1462—1793), Подільського (1434—1793) та Підляського воєводств (1513—1795) Королівства польського.
Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі — Київщини. Герб Київського князівства, пізніше воєводства (1471—1792) був срібний ангел, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій — піхви, в червоному щиті.
Своя символіка була у Берестейського (1566—1795), Брацлавського(1569—1795), Волинського (1569—1795) та Чернігівського воєводств (1635—1667) Великого Князівства Литовського (від 1569 року — Королівства польського). Волинське князівство мало широку автономію в рамках литовської держави (1340—1390, 1431—1452). Його гербом був срібний хрест на червоному щиті.
Військо Запорозьке
Докладніше: Лицар із самопалом
Запорожець з самопалом.
Першим оригінальним українським гербом, відомим з 16 століття, був лицар із самопалом, герб Війська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці 1592 року[2]. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська. За легендою 18 століття, поява цього гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія.[3]. Втім пов'язувати появу герба Війська Запорозького з реформою Баторія немає підстав, оскільки, по-перше, в першоджерелах про реформи Баторія немає жодної згадки про надання герба козакам; по-друге, герб використовувало нереєстрове козацтво, без згадок королівського титулу. Ймовірно, герб Війська Запорозького мав місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва[4].
Сталих кольорів герб Війська не мав. У 18 столітті на полкових і сотенних прапорах Гетьманщини лицаря зображали у червоному або позолоченому жупані на блакитному або золотому тлі.
Герб «лицаря із самопалом» використовувався на більшості козацьких військових печатках кінця 16 — першої половини 17 століття, печатках гетьманів та кошових отаманів. Виняток становила печатка Івана Виговського, що використав на печатці свій герб. Після розколу козацької держави Хмельницького в середині 17 століття на Військо Запорозьке Городове (Гетьманщину) та Військо Запорозьке Низове (Запорожжя) герб «лицаря із самопалом» використовували обидва утворення. На відміну від городових козаків, низовики додали до традиційного герба спис.