- •41. Українська культура доби Гетьманщини.
- •42. Козацькі літописи, українські народні думи та пісні про визвольну боротьбу.
- •43. Герби України.
- •44. Українська гравюра та книга 17-18 ст.
- •45. Українське монументальне мистецтво 17-18 ст.
- •46. Освіта та наука в Україні в період 17-18 ст.
- •47. «Золотий вік» української культури.
- •48. Досягнення у сфері декоративно-ужиткового мистецтва епохи Середньовіччя.
- •49. Філософська, літературна та музична спадщина Григорія Сковороди.
- •50. Назвіть прізвища видатних українських композиторів, які навчалися у Глухівській школі? Дайте загальну характеристику їх творчості, назвіть найбільш відомі твори.
- •51. Кого вважають батьком українського театру? Що ви про нього знаєте?
- •52. Хто очолював найвідоміші мандрівні театральні трупи в Україні. Назвіть найвідоміші з них.
- •53. Назвіть відомі творчі об єднання художників кінця 19. – поч. 20 ст.
- •54. За які заслуги т. Г. Шевченка наприкінці 1860 року було обрано адеміком Санкт-Петербурзької імператорської академії мистецтв? у зв язку з цим, як називали т. Г. Шевченка, чому?
- •55. Яка книга (вкажіть рік виходу в світі) поклала початок нової доби в історії літератури і суспільно-культурного життя українського народу? Хто її автор?
- •56. Дайте характеристику визначним пам яткам архітектури класицизму в Україні.
- •57. Український живопис 19 – поч. 20 ст.
- •58. Жанрове різноманіття української професійної музики 19 – поч.. 20 ст.
- •59. Формування українського національного театру 19-20 ст.
- •60. Як називається документ, який із 1863 р. Наклав «пута» на українську культуру взагалі і освіту, зокрема? Розгорніть свою думку.
- •61. Назвіть етапи розвитку української культури 20 ст та їх хронологічні межі.
- •62. Дайте загальну характеристику розвитку укр.. Культури 20 ст.
- •63. Український ренесанс та мистецькі об єднання на зламі 19-20 ст.
- •64. Проблеми розвитку народних ремесл та промислів в кінці 19 – поч. 20 ст.
- •65. Архітектура і мистецтво стилю модерн.
- •66. Хто, коли і за яких обставин створив Київський театр імені і. Франко?
- •67. Як називалось новаторське об єднання, яке організівав у 1922 році Лесь Курбас на основі «Молодого театру»? Що ви знате про творчість Леся Курбаса?
- •68. Що спричинило заборону сценічних вистав і друкування текстів до нот укракраїнською мовою? Коли це сталось?
54. За які заслуги т. Г. Шевченка наприкінці 1860 року було обрано адеміком Санкт-Петербурзької імператорської академії мистецтв? у зв язку з цим, як називали т. Г. Шевченка, чому?
Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта, багато в чому збагативши його художньо-технічні засоби. 1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування. Шевченка називають академіком.
55. Яка книга (вкажіть рік виходу в світі) поклала початок нової доби в історії літератури і суспільно-культурного життя українського народу? Хто її автор?
«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка В наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.
Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.
Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».
Перше видання
Форзац першого видання
До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного і національного значення. В світі збереглося лише кілька екземплярів «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1840 року.
Перше видання «Кобзаря» надруковане російською транслітерацією української мови. …
Бо васъ лыхо на свитъ на смихъ породыло,
Полывалы сліозы… чомъ не затопылы,
Не вынеслы въ море, не розмылы в поли?…
Не пыталы бъ, люды—що в мене болыть?
Друге видання
1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».
Третє видання
«Кобзар» 1860 року був надрукований коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році в Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.
Того ж 1860 року вийшов «Кобзарь» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.
Видання в журналі «Основа»
Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Білозерського, книги I—XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.
На відзначення 100-річчя видання Видання «Кобзаря» в «Основі» 1861 року і сторіччя смерті Шевченка це видання вперше було передруковане окремою книжкою за редакцією Ярослава-Богдана Рудницького в 1961 році у Вінніпезі. Видання здійснила Українська вільна академія наук, Інститут шевченкознавства. Профінансував видання український діловик (підприємець) з Вінніпега Степан Дурбак.
Інші видання
Кобзар виданий 1911 року в Санкт-Петербурзі
У 1867 році видано «Кобзар», до якого, окрім згаданих вище поезій, входила більша частина творів періоду заслання.
Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876. Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше було здійснено лише у 1907 році, потім у 1908 та 1910 роках.
Перше радянське «канонічне» видання збірки було в 1925 році за редакцією Яреми Айзенштока і Миколи Плеваки.
Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників. Низка творів із «Кобзаря» перекладено на понад 100 іноземних мов.
У 2006 році видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надані Національним музеєм Т. Шевченка, та всі твори.
У 2009 році київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» випустили видання «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899—1937).
Інтерпретації
У 2001 році Видавництвом імені Олени Теліги було здійснено видання книги «Кобзар» - Євангеліє українців» Віктора Щербини. Автором проведено дослідження збірки Т. Г. Шевченка через призму віковічних християнських цінностей та подальшого впливу постулатів поета на формування свідомості українців.