- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Характеристика господарчих рішень
- •1.1. Сутність і поняття управлінського рішення
- •1.2. Загальні підходи до ухвалення рішення
- •1.3. Методологічне забезпечення розробки рішення
- •Тема 2. Методичні основи підготовки господарчих рішень
- •2.1. Інформаційне забезпечення розв'язуваних завдань
- •2.2. Умови і ситуації вироблення рішень
- •2.3. Типи проблем і загальні методи їхнього рішення
- •Тема 3. Технологія розробки, прийняття та реалізації господарчих рішень
- •3.1. Завдання вибору і критерії обґрунтування рішення
- •3.2. Моделі в системі управлінських рішень
- •3.3. Етапи прийняття і реалізації управлінського рішення
- •Тема 4. Место и функции принятия решений в системе менеджмента огранизаций
- •4.1. Значимость разработки качественных управленческих решений
- •4.2. Система функций менеджмента
- •4.3. Функции решения в методологии и организации процесса управления
- •4.4. Типология управленческих решений
- •4.5. Целевая ориентация управленческих решений
- •Тема 5. Системний аналіз і методи дослідження операцій (ісо)
- •5.1. Системний аналіз в прийнятті рішень
- •5.2. Методи дослідження операцій
- •5.3. Теорія масового обслуговування
- •5.4. Методи теорії розкладу
- •Тема 6. Методи математичного програмування і планування
- •6.1. Лінійне програмування
- •6.2. Нелінійне програмування
- •6.3. Динамічне програмування
- •6.4. Стохастичне програмування
- •6.5. Основи теорії графів і галузь її застосування
- •Список використаної літератури
6.5. Основи теорії графів і галузь її застосування
Граф — універсальний засіб наочного уявлення достатньо різноманітних завдань економічних, технічних і організаційних систем. Різноманітність поєднання різних ребер і вершин подають різноманіття можливих графів і їх застосування.
Сітками подаються різні завдання, в яких досліджують переміщення чи виконання робіт в часі. Сітка характеризується структурою і параметрами дуг (ребер). Структура (топологія) сітки показує, які вершини пов'язані між собою і напрямок дуг, що їх пов'язують.
Типовим представником графічного методу розв'язання управлінських завдань є розглянуті раніше сітьові методи проектування, планування і оптимізації, що відносяться, до речі, до одного з методів динамічного програмування (глави 10, 11, ч. 3) [8, т. 2].
Іншим відомим представником графічного підходу до розв'язання завдань є блок-схема.
Блок-схеми (названі також структурними схемами) — звична мова, якою ми вже не раз користувались, разом з тим і в даній роботі.
Зазвичай блок-схеми досить задовільно застосовуються інтуїтивним чином в логічному евристичному моделюванні, в процесі синтез-аналізу систем.
Досить близькою за смисловим навантаженням є теорія графів сигналів.
Граф сигналів — це така графічна модель системи, в якій вузли (вершини) зображують змінні системи, а напрямок гілки (ребра) між вузлами — функціональні зв'язки між змінними.
Сучасне застосування цих графів засноване на піонерських роботах Мезона [36]. Граф сигналів топологічний спосіб запису системи рівнянь. Основою побудови сигнального графу є вузли змінних, які будують першими, а потім зображують передачі згідно з наступними правилами:
сигнал протікає по гілці в напрямку стрілки;
сигнал, що протікає по гілці, множиться на передачу гілки;
значення змінної у вузлі дорівнює сумі всіх сигналів, що входять у вузол;
значення змінної у вузлі поступає в кожну гілку, що виходить з вузла;
прийнято, що ні одна гілка не входить до вхідного вузла і ні одна гілка не виходить із вихідного вузла (як в сітьовій моделі — вихідна і завершальна подія). Це часто приводить до необхідності креслити штучні дублюючі вузли, щоб мати право назвати їх входом чи виходом.
Граф сигналів містить в собі всю інформацію про систему рівнянь разом з причинно-наслідковими відносинами. На відміну від алгебраїчного запису, структура графу підказує і спосіб розв'язання рівнянь.
З допомогою теорії графів розв'язують різні завдання. З деякими ми вже познайомилися, коли розглядали розв'язання завдань з допомогою «дерева цілей». Інші можна розв'язувати на базі марківських процесів, суть яких полягає в послідовності станів чи подій, в яких результат залежить тільки від поточного стану, але не від попередньої історії процесу. Цим методом можна розв'язувати деякі завдання антикризового управління, проблеми розвитку інноваційних процесів, а також проводити вибір ефективного варіанту прийняття рішення на базі витрат і можливості успішного результату [36]. Крім того, теорія графів спільно з елементами динамічного програмування знайшла широке використання в галузі сітьового планування.