с.р. с ТП

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

організацій, представлення їх інтересів у тій чи інший сфері суспільного життя. Існує також нагальна потреба у прийнятті нових законодавчих актів, які визначали б особливості функціонування громадських, зокрема молодіжних, правозахисних організацій, проведення ними адвокасі-кампаній.

Підвищення ролі організованих структур молодіжного руху в державотворчих процесах та модернізації українського суспільства потребує подальшого удосконалення законодавчого забезпечення державної молодіжної політики, що передбачає:

−− налагодження конструктивної взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з молодіжними організаціями і рухами­ щодо вирішення важливих питань як загальнонаціонального, так і місцевого значення;

−− підвищення ефективності публічних консультацій у спосіб проведення громадських слухань, круглих столів, експертних дискусій тощо;

−− використання можливостей новітніх інформаційно-комунікативних технологій (соціальних мереж) для комунікацій з представниками молодіжних структур.

Нового імпульсу розвитку в сучасній Україні суспільно-корисних, соціально значущих молодіжних організацій та рухів, посиленню відповідальності органів влади та їх посадових осіб за сприяння практичній реалізації конструктивних молодіжних ініціатив надасть вироблення та затвердження (за результатами громадського обговорення) указами Президента України Стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства, Стратегії гуманітарної політики сучасної України, Національної стратегії розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Чільне місце в цих документах має бути відведено питанням:

−− сприяння розвитку молодіжних інновацій, залучення інтелектуального потенціалу молоді на потреби економічного піднесення країни та демократичного поступу Української держави, яка потребує оригінальних і свіжих думок, активної громадянської позиції молодих людей, позбавлених минулих політичних та ідеологічних стереотипів, не байдужих до свого майбутнього;

−− надання державою підтримки тим громадським формуванням, зокрема молодіжним, які реально працюють з молодими людьми та дітьми, сприяючи вирішенню їх проблем, духовному збагаченню, розкриттю інтелектуального потенціалу, підготовці фізично здорової та націо- нально-свідомої молодої генерації Української держави (екологічним, козацьким, благодійним, спортивним, дитячим, фаховим та іншим громадським організаціям, асоціаціям, фондам).

310

Висновки та рекомендації

Висновки та рекомендації

Соціально-економічні та політичні трансформації, що спостерігалися

всуспільстві протягом останніх двадцяти років, внесли суттєві корективи

вжиттєві орієнтації молоді, в її поведінку.

На відміну від попередніх, нинішнє покоління молоді є більш індивідуалістичним. Сучасні молоді люди є більш самостійними в прийнятті рішень, вони намагаються бути незалежними і значно більше покладаються на свої власні сили.

Суттєво зросли потреби молоді, якісно змінилися її уявлення про гідний рівень та якість життя. Змінився головний критерій соціальної стратифікації. Так,

врадянські часи соціальний статус особи або певної групи залежав від того, яке місце вони посідали чи яку функцію виконували в єдиній системі посадової чи кваліфікаційної ієрархії, а матеріальні чинники при цьому відігравали другорядну роль. З переходом країни до ринкової економіки перед молодою людиною відкриваються принципово нові можливості, адже реалізувати себе можна і поза встановленою державою ієрархією. Тому рівень матеріального становища поступово стає визначальним при виявленні соціального статусу індивіда.

Нині матеріальне становище є одним з ключових факторів, що визначає подальші життєві стратегії молодої людини, а задоволеність власним матеріальним становищем перетворюється на важливий показником соціального самопочуття.

Багато молодих людей прагне мати власні джерела доходів. Проте, як засвідчують постійні соціологічні дослідження, загальний рівень соціального самопочуття молоді залишається на досить низькому рівні, кількісне значення якого показує про переважання негативних оцінок достатності основних соціальних благ. Але все ж молоді люди відчувають себе впевненіше, ніж покоління середнього та старшого віку.

Разом з тим наростаюча атомізація українського суспільства та посилення соціальної аномії призвели в середовищі молоді до цілого ряду негативних наслідків, пов’язаних з розмиванням базових ціннісних установок, поширенням соціально деструктивних явищ тощо. Як наслідок, потужний потенціал української молоді використовується суспільством та державою не повною мірою.

Як свідчить досвід передових країн світу, інвестиції в людину, перш за все

вмолоду людину — ключова передумова для інноваційного розвитку суспільства. Виконання поставленого Президентом України завдання з відновлення економічного зростання й модернізації української держави, що має на меті утвердження національної конкурентоспроможності, забезпечення європейських стандартів життя громадян, зокрема молодого покоління неможливо без ефективної державної молодіжної політики. Саме вона повинна забезпечувати суспільству та державі можливості інноваційного розвитку за рахунок

311

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

створення умов для успішної соціалізації та ефективної самореалізації молоді, максимального використання її потенціалу в інтересах країни.

Кардинальні зміни соціально-економічного й інформаційно-комуніка- тивного середовища у якому відбувається й здійснюється соціалізація молоді, а також пов’язані з євроінтеграційним курсом держави глибокі політичні зміни актуалізують питання модернізації молодіжної політики. При цьому багатий досвід діалогу держави і молоді, що був накопичений за 20 років незалежності, так само як і адаптація досвіду провідних європейських країн світу, все ж виявляється не достатньо ефективним для забезпечення свідомої участі молоді у процесах реформування держави і вимагає якісного переосмислення.

Відповідно Молодіжної стратегії Європейського Союзу (2010-2018) принципами до успішної модернізації молодіжної політики в Україні мають стати чотири наступні підходи: по-перше, молодь є суб’єктом суспільного життя; по-друге, держава зацікавлена в тому, щоб молодь, яка з різних причин відсторонена та сама відстороняється, була інтегрована у повноцінне суспільно-політичне життя; по-третє, молодь, яка має специфічний інструмент взаємодії із державою — ініціативу, може та повинна вступати в ефективну взаємодію шляхом проектної діяльності; по-четверте, держава в змозі запропонувати молоді прості схеми не тільки програмно-цільового, але й проектного управління молодіжною політикою.

Саме проблематика сучасного програмно-цільового і проектного управління молодіжною політикою обумовлює необхідність перегляду існуючої нормативно-правової бази. Однією з головних причин існування проблем в молодіжній політиці є невідповідність визначених державою цілей та завдань в сфері молодіжної політики та реальних можливостей щодо їх вирішення. Важливо на законодавчому рівні закріпити систему органів державної влади та місцевого самоврядування з формування та реалізації державної молодіжної політики, інфраструктуру, відповідальність різних рівнів влади, її суспільно-державний характер та основні принципи, провідну роль молоді та її громадських об’єднань, органів молодіжного та студентського самоврядування. Це можливо через розробку і прийняття Закону України «Про засади державної молодіжної політики».

Однією з найважливіших і необхідних передумов демократичного громадянського виховання молоді, її соціалізації є освіта. Саме тому створення необхідних умов і гарантій для отримання молоддю освіти, сприяння творчому та інтелектуальному розвитку молодих людей має стати однією з базових складових державної молодіжної політики.

Важливою передумовою модернізації державної молодіжної політики є вирішення проблем зайнятості молодих людей, захист їх від безробіття, розвиток трудової активності, зокрема підприємницької діяльності молоді.

312

Висновки та рекомендації

Практичним інструментом модернізації державної політики з формування здорового способу життя молоді має стати розробка та прийняття відповідної Загальнодержавної програми на основі концептуальних засад формування здорового способу життя молоді, яка б включала такі компоненти: сприяння розвитку масового спорту та фізкультури; створення доступної інфраструктури за місцем проживання та дозвілля; проведення заходів, спрямованих на організацію активного відпочинку, дозвілля та оздоровлення; стимулювання відмови від вживання

Враховуючи те, що європейський вимір і євроінтеграційний курс України неможливі без активної участі молоді, без того, щоб молодіжний рух став дієвою складовою громадянського суспільства країни, необхідно здійснити ряд заходів, які сприяли б формуванню активної життєвої позиції молодих людей, розширенню, консолідації, структуруванню молодіжного руху, орієнтації молодіжних організацій на вирішення соціальних проблем. Здійснення цих заходів має відбуватися у напрямі:

−− підтримка ініціатив молоді щодо її участі у громадському житті країни, створення органів молодіжного самоврядування, заохочення волонтерського руху;

−− сприяння подальшої інтеграції українських молодіжних організацій до європейських молодіжних структур, розвиток міжнародної складової діяльності Українського молодіжного форуму, співпраці між молодіжними організаціями України та діаспори.

За двадцять років у сфері молодіжної політики накопичений багатий практичний досвід, розроблені і випробувані нові соціальні технології, що закладають передумови для значного підвищення її ефективності, серйозно виріс організаційний і кадровий потенціал молодіжних об’єднань. Це вимагає розподілу функцій і відповідальності між державою й інститутами громадянського суспільства при реалізації молодіжної політики, поглиблення партнерства у взаєминах між ними. Новий етап діалогу держави і громадянського суспільства доцільно розпочати зі скликання Молодіжної Асамблеї, що об’єднає представників молодіжних громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців та незалежних експертів з питань молодіжної політики а також всіх бажаючих представників молоді. Робота Молодіжної Асамблеї будуватиметься на принципах конструктивного діалогу, свободи дебатів і компромісного ухвалення рішень.

Модернізація державної молодіжної політики вимагає проведення системних фундаментальних та прикладних досліджень молодіжного середовища, молодіжного та дитячого руху і внесення пропозицій стосовно розроблення економічних, соціальних, організаційно-правових механізмів здійснення цієї політики, вирішення нагальних проблем молодих людей.

313

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

У цьому напрямі значних позитивних зрушень можна досягти шляхом розширення наукових досліджень з питань соціалізації молоді, проблем реалізації державної­ молодіжної політики, здійснення моніторингу соціального становища молодих людей; вивчення інтересів, запитів, настроїв та уподобань молоді з урахуванням її диференціації за соціальним становищем, статусом, місцем проживання, віковим розподілом; активного використання соціальних мереж як важливого ресурсу в розвитку системи інформування молоді.

314