Частина друга. Основи теорії права та правовідносин

109

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 1

Тема: Історичний аспект виникнення держави та права

Мета: пояснення учням особливості навчального курсу «Основи правознавства», формування зацікавленості учнів у вивченні курсу, ознайомлення учнів з підручником, який буде використовуватися в роботі, та системою роботи з ним; формулювання поняття суспільства, визначення його видів, формування навичок роботи з поняттями, вміння сприймати матеріал у формі лекції, виховувати повагу до суспільства.

Тин уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: суспільство, індустріальне суспільство, аграр­не суспільство, інформаційне суспільство, суспільні відносини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

Визначення організаційно-дисциплінарних вимог до учнів з боку вчителя (вимоги вчителя до учнів, порядок ведення робочих зошитів, визначення підручника, яким користуватимуться учні).

ІІ. Ознайомлення з підручником та офіційними джерелами нормативних актів

Первинне ознайомлення з підручником (структура підручника, методичний апарат, система виділень, система запитань і завдань у тексті та після параграфів).

Демонстрація видань, в яких офіційно публікують нормативні акти держави: газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр», журнали «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний вісник України».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

Обговорення терміна «правознавство», визначення основних завдань курсу.

Метод «Мозковий штурм»

Що ви робили за сьогоднішній день? (Думки дітей записуються на дошці з подальшим обговоренням нормативних актів, які регулюють ці дії.)

Висновок. Із правовими нормами нам доводиться зустрічатися щоденно, повсякчасно, на кожному кроці, тому знання цих норм, уміння скористатися ними може суттєво полегшити життя, допомогти у розв'язанні повсякденних життєвих проблем.

IV. Вивчення нового матеріалу

Поняття «суспільство»

Вчитель пропонує учням дати власне визначення поняття «суспільства», а потім наводить для розгляду такі визначення.

Суспільство — це сукупність людей та їх взаємовідносин.

Суспільство — це сукупність форм суспільної діяльності людей, які склалися в процесі історичного розвитку людства.

Суспільство — це відокремлена від природи, але тісно пов'язана з нею частина матеріального світу, що перебуває в стані постійного історичного розвитку, складається з індивідуумів і відображає способи взаємодії та форми об'єднання людей.

Суспільство — це люди, пов'язані системою зв'язків і відносин, які складаються між ними в процесі їхньої життєдіяльності.

Етапи створення суспільства

Учитель. Передумовою суспільства є людина. Між людьми в процесі їхньої життєдіяльності виникають різноманітні зв'язки і відносини. На певному етапі люди усвідомлюють, що в них є спільні потреби та інтереси і що для їх задоволення необхідні спільні зусилля, а також що зв'язок між ними має постійний характер. Так окремі колективи перетворюються на суспільство. В своєму розвитку суспільство проходить два етапи: спочатку державний, але згодом виникає потреба в регулюванні суспільних відносин, і тоді виникають держави.

Види суспільства

Вчитель. Під час класифікації видів суспільства застосовують два підходи: формаційний та цивілізаційний. Перший базується на домінуванні системи виробничих відносин; другий — на тому,яка сфера виробництва переважає в економіці. На сьогодні більш поширеним є саме цивілізаційний підхід.

Однією з існуючих у науці систем є розподіл суспільства на традиційне та індустріальне.

Ознаки традиційного суспільства:

• рівномірність та повільний розвиток;

• злиття суспільства з природою;

• слабкість інституту приватної власності;

• низький рівень соціальної мобільності;

• держава панує над суспільством;

• низький рівень свободи особистості.

Ознаки індустріального суспільства:

• нерівномірний та прискорений розвиток;

• суспільство панує над природою;

• приватна власність — основа суспільства;

• високий рівень соціальної мобільності;

• відокремленість суспільства від держави;

• свободи особистості закріплені в конституції.

Індустріальне суспільство почало формуватися з середини XIX ст. на основі суспільства аграрного.

Аграрне суспільство — це етап суспільно-економічного розвитку, під час якого матеріальні блага створюються переважно в сільському господарстві.

Ознаки аграрного суспільства:

• відносно слабка соціальна диференціація;

• перевага сільського населення;

• основне виробництво — сільське господарство;

• незначний розвиток промислових галузей.

Характерною ознакою довготривалої динаміки аграрних суспільств є політико-демографічні цикли.

Аграрне суспільство трансформується в індустріальне внаслідок промислової революції.

Результатом трансформації індустріального суспільства є виникнення постіндустріального або інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство — нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій продуктами виробництва стають інформація та знання.

Ознаки інформаційного суспільства:

• збільшення ролі інформації та знань у житті суспільства;

• зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому національному продукті;

• створення глобального економічного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів та задоволення потреб в інформаційних продуктах та послугах.

Тобто головним критерієм інформаційного суспільства є визнана роль інформаційних технологій в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Завдання

Наведіть приклади країн, де існує індустріальне та інформаційне суспільство.

Запитання для закріплення знань

1. Наведіть широке та вузьке визначення суспільства.

2. Назвіть причини виникнення та основні етапи розвитку суспільства.

3. За яким принципом відбувається класифікація суспільств?

4. Чим відрізняються аграрне та індустріальне суспільство?

5. Чим відрізняються індустріальне та інформаційне суспільство?

Суспільні відносини

Вчитель. Головними компонентами суспільства є люди та їх взаємовідносини. Із розвитком суспільства вони також зазнавали змін.

Перш ніж суспільство стало неоднорідним, основою організації й був рід. У межах роду формувалися стосунки між людьми. Рід був як господарською одиницею, так і організатором загальної праці.

Бесіда

1. Учням пропонується актуалізувати свої знання з історії та правознавства і відповісти на такі запитання.

2. Хто очолював рід і на яких підставах?

3. Якими соціальними нормами керувались люди у своїх взаємовідносинах (звичаями, нормами права)?

4. Які ці норми втілювалися в життя?

5. Підбиття підсумків

Вчитель підводить учнів до думки про необхідність створення інститутів та норм, що регулюють відносини між людьми, наголошує на тому, що із розвитком суспільства вони ускладнюються.