МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

До друку та в світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”,

п. 2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно-методичного

управління В.Б. Юскаєв

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

з курсу “Інтелектуальна власність”

для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

У двох частинах

Частина 1

Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам

Укладачі: І.П. Каплун

Е.В. Колісніченко

В.О. Панченко

А.А. Папченко

Відповідальний за випуск А.О. Євтушенко

Декан інженерного факультету О.Г. Гусак

Суми Видавництво СумДУ

2009

Зміст

С.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 3

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3

До друку та в світ 3

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК 3

Усі цитати, цифровий та 3

Укладачі: І.П. Каплун 3

Суми Видавництво СумДУ 3

С. 3

ВСТУП 10

Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини 12

1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності 12

1.2 Об’єкти права інтелектуальної власності 14

Таблиця 1 - Об’єкти права інтелектуальної власності 16

1.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності 16

1.3.1 Загальні положення 16

1.3.2 Автори - творці об'єктів права інтелектуальної власності 17

1.3.3 Заявник 23

1.3.4 Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної власності 26

1.4 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави 27

1.5 Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності 32

Розділ 2 Авторське право 43

2.1 Поняття і джерела авторського права 43

2.2 Об’єкти авторського права 45

2.3 Суб’єкти авторського права 47

2.4 Зміст та види авторського права 52

2.4.1 Особисті немайнові права 53

2.4.2 Майнові права авторів 57

2.4.3 Право слідування 61

2.5 Передача майнових прав 61

2.5.1 Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів 64

2.5.2 Авторський договір 65

2.5.3 Умови авторського договору 69

2.5.4 Відповідальність сторін за порушення 71

авторського договору 71

2.5.5 Припинення дії авторського договору 72

Розділ 3 СУМІЖНІ ПРАВА 74

3.1 Поняття суміжних прав 74

3.2 Суб’єкти суміжних прав 75

3.3 Суб’єктивні суміжні права 76

3.4 Термін дії суміжних прав 77

3.5 Права власників суміжних прав 78

3.5.1 Права виконавця 78

3.5.2 Права виробників фонограм або відеограм 79

3.5.3 Права організацій ефірного мовлення 80

Розділ 4 ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ 81

4.1 Види порушень авторського права і суміжних прав 82

4.2 Способи цивільно-правового захисту 84

Розділ 5 ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ 86

5.1 Об'єкти патентного права 86

5.1.1 Винахід 86

5.1.2 Корисна модель 91

5.1.3 Промисловий зразок 93

5.2 Суб'єкти патентного права 95

5.2.1 Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків 95

5.2.2 Патентовласники 96

5.2.3 Спадкоємці 98

5.3 Оформлення патентних прав 99

5.3.1 Загальні положення 99

5.3.2 Складання та подання заявки 100

5.3.3 Розгляд заявки в патентному відомстві 103

5.3.4 Видача патенту 108

5.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. 109

5.4.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок 109

5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок 111

5.4.3 Обов’язки патентовласника 118

5.5 Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок 121

5.5.1 Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок 121

5.5.2 Способи захисту прав 123

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 3

ГЛОСАРІЙ 5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 39

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 39

До друку та в світ 39

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК 39

Усі цитати, цифровий та 39

Укладачі: І.П. Каплун 39

Суми 39

«Видавництво СумДУ» 39

С. 122

Розділ 6 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ 129

6.1 Комерційне найменування 129

6.1.1 Поняття комерційного найменування 129

6.1.2 Право на комерційне найменування 133

6.1.3 Захист права на комерційне найменування 136

6.2 Торговельна марка 137

6.2.1 Поняття торговельної марки 137

6.2.2 Правова охорона торговельних марок 142

6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку 146

6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку 152

6.2.5 Захист прав на торговельну марку 156

6.3 Географічне зазначення 158

6.3.1 Поняття географічного зазначення 158

6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення 164

6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього 166

6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення 169

6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення 170

6.3.6 Захист прав на географічне зазначення 171

Розділ 7 ПРАВОВА ОХОРОНА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ 174

7.1 Наукове відкриття 174

7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття 174

7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття 175

7.1.3 Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття 176

7.1.4 Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття 176

7.1.5 Вирішення завдання пізнання 176

7.1.6 Новизна як ознака наукового відкриття 177

7.1.7 Масштабність наукового відкриття 177

7.1.8 Достовірність відкриття 177

7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, 178

що висувають до відкриття 178

7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової 179

охорони наукових відкриттів 179

7.1.11 Суб’єкти права на відкриття 179

7.2 Компонування інтегральних мікросхем 180

7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (ІМС) та компонування ІМС 180

7.2.2 Характеристика ознак компонування ІМС 181

7.2.3 Суб’єкти права на компонування ІМС 182

7.2.4 Права авторів та інших правовласників 183

компонування ІМС 183

7.2.5 Право на реєстрацію компонування ІМС та його захист 185

7.3 Раціоналізаторська пропозиція 189

7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції 189

7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію 191

7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію 192

7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію 194

7.4 Сорти рослин і породи тварин 196

7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, 196

породи тварин 196

7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин 197

7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, 199

породу тварин 199

7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників 200

7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин 204

7.5 Комерційна таємниця 206

7.5.1 Поняття комерційної таємниці 206

7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю 208

7.5.3 Права на комерційну таємницю 209

7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю 212

Розділ 8 ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 220

8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального 221

капіталу 221

8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку 225

8.3 Операції з нематеріальними активами в системі бухгалтерського обліку з урахуванням національних стандартів 227

8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності 231

Розділ 9 ОЦІНКА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 233

9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів 233

інтелектуальної власності 233

9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності 234

9.3 Витратний підхід 238

9.4 Ринковий (порівняльний) підхід 239

9.5 Доходний підхід 240

9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку 243

Розділ 10 РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ 246

10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності 247

10.2 Суб’єкти ліцензійних угод 248

10.3 Класифікація ліцензій 253

10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності 256

10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі 259

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 261

ГЛОСАРІЙ 263

ВСТУП

Соціально-економічний розвиток держави значною мірою залежить від ефективності інтелектуальної, творчої діяльності людини. Розвиток суспільства переконливо підтвердив, що головним чинником сталого економічного розвитку держави може бути лише зростання інтелектуального потенціалу нації і, в першу чергу, впровадження науково-технологічних новацій, які суттєво впливають на обсяги та якість виробництва і споживання.

У сучасних умовах прогресивний розвиток будь-якої сфери діяльності людини - культури, промисловості, агропромислового комплексу, охорони здоров'я тощо - неможливий без належного науково-технічного забезпечення та духовного розвитку суспільства. Це тісно пов'язані між собою процеси, які, у свою чергу, взаємозалежні. Ось чому однією із головних проблем, яка потребує постійної уваги та підтримки з боку держави, є належне використання інтелектуального потенціалу нації.

Сьогодні одним із найголовніших завдань є удосконалення та розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Інтелект, знання і творчий потенціал людини мають стати визначальними факторами розвитку українського суспільства. Найбільшою цінністю сучасного цивілізованого світу є людина, її права та свободи. Конституцією України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист права інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку із різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Характерною ознакою кінця XX століття стала масова поява на ринку нового виду товару - об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому темпи зростання обсягів торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж для звичайних товарів.

У той же час ринкові перетворення в економіці України ще не справляють належного позитивного впливу на розвиток науково-технічного потенціалу, технологічне оновлення виробництва, нарощування випуску наукоємної конкурентоспроможної продукції. У зв'язку з цим нагальною потребою є вдосконалення механізму інтеграції освіти, науки та виробництва, посилення державної підтримки інноваційних структур, створення системи правової охорони інтелектуальної власності, яка б відповідала міжнародним стандартам.

Надійні гарантії набуття, здійснення та захисту права інтелектуальної власності є невід'ємним атрибутом державності кожної цивілізованої країни. Наявність сучасної системи правової охорони інтелектуальної власності сприяє розвитку національної економіки, збереженню і збагаченню науково-технічного потенціалу держави, розвитку міжнародної торгівлі, залученню в економіку країни іноземних інвестицій, зокрема у вигляді найсучасніших технологій, входженню України як рівноправного партнера до світового ринку інтелектуальної власності.

Україна є учасницею міжнародних договорів з питань інтелектуальної власності, зокрема таких найважливіших у цій сфері, як Паризька конвенція про охорону промислової власності та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, а також ряду договорів, які включають питання інтелектуальної власності, як-от: угода про торговельні відносини з США та договір про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.

Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини

1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності - це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із творчою діяльністю. При цьому цивільне право безпосередньо не регулює саму творчу діяльність, тому що процес творчості залишається за межами дії його норм. Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вже створені результати творчої діяльності, встановленні їхнього правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисту прав авторів та інших осіб, що мають авторські права.

Авторські, винахідницькі і подібні їм права звичайно називають винятковими, тобто абсолютними суб'єктивними правами, що забезпечують їхнім носіям правомочності на вчинення різноманітних дій з одночасною забороною всім іншим особам чинити зазначені дії.

Виняткові авторські і подібні їм права (право на винахід, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію і т. ін.) виникли як реакція права на масове застосування товарно-грошових відносин у духовній сфері, що дозволяє ставити знак рівності між виключним правом і правом власності.

Проте інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі об'єктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці щодо їх створення, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його суб'єктів. І тут не зовсім застосовна класична тріада правомочностей власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужуючи, наприклад, об'єкт своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим усяких прав на нього, а набувач не одержує можливості за своїм розсудом змінювати цей об'єкт і узагалі вважати його винятково своїм. Тім більше, що у власність інших осіб переходять, як правило, не об'єкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація).

Таким чином, сутність права інтелектуальної власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів.

Зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові (духовна власність) і пов'язані з ними майнові права її суб'єктів. Специфіка змісту права інтелектуальної власності полягає у двоєдиній структурі й у тому, що тут майнові права не просто пов'язані з немайновими, вони виходять від немайнових прав і ґрунтуються на духовній власності творців.

Особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього належать:

а) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником і т.д.) об'єкта права інтелектуальної власності;

б) право перешкоджати якому-небудь посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

в) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

До майнового права належать:

а) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

б) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

Суттю майнових прав є одержання комерційної вигоди.

На відміну від особистого немайнового права майнове право може належати як творцю (автору), так і іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, воно має часові й територіальні обмеження. Так, наприклад, майнове право на винахід діє протягом 20 років, а на торговельну марку (знак для товарів і послуг) - 10 років із правом продовження щоразу ще на 10 років. На літературні й художні твори це право діє протягом всього життя автора й 70 років після його смерті. Наприклад, патент на винахід діє тільки на території тієї країни, патентним відомством якої він виданий. Тобто патент, виданий в Україні, не діє на території інших держав.