8. Безпека життєдіяльності

Вимоги безпеки займають важливе місце в діяльності сільськогосподарського підприємства. Від того, які умови праці створені на виробництві залежить здоров'я, часто і життя людини, продуктивність її праці, ефективність роботи всього підприємства.

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних, профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи пожежну безпеку.

Відповідальність за безпеку персоналу, що обслуговує свиней, покладається на керівника підприємства, а за практичне проведення робіт з техніки безпеки - на зооветеринарних спеціалістів. Вони організовують навчання працівників і контролюють виконання діючих правил з виробничої санітарії, техніки безпеки та охорони праці.

До обслуговування забороняється допускати осіб, що не досягли 16-ти річного віку, а по догляду за кнурами - підлітків, що не досягли 18-ти років.

Працівники свинарських комплексів проходять регулярне медичне

обстеження в установленому порядку - один раз на рік. Особи, хворі на туберкульоз, бруцельоз та інші антропозоонози, до роботи з тваринами не допускаються.

Для запобігання професійним захворювань працівникам свинарських підприємств необхідно постійно стежити за ветеринарно-санітарним станом виробничих споруд, побутових приміщень та навколишньої території.

Для профілактики травматизму і підвищення рівня праці обслуговуючого персоналу вагоме значення має правильне нормування освітлення робочих місць.

Особи, що проводять роботи, забезпечуються спецодягом за встановленими нормами.

Згідно ст. 18 Закону України "Про охорону праці", працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Висновок

Згідно з планом виробництва продуктів тваринництва план заготівлі кормів завжди виконується, але тюки сіна і соломи, які зберігаються під відкритим небом, затікають - спостерігаються значні їх втрати.

Ветеринарна служба в санітарний день не завжди перевіряє записи ветеринарних журналів, дезінфекції, дератизації, дезінсекції а також стан аптечки на фермі. Періодичність проведення медогляду працівників порушується, не під контролем дот­римання ними особистої гігієни.

Якість догляду за шкірою і кінцівками тва­рин проводиться не своєчасно. Забезпеченість ферми необхідними ветеринар­ними матеріалами і устаткуванням не на відповідному рівні.

Необхідно контролювати якість санітарного захисту на фермі, особ­ливо стан дезбар'єрів, дезванн, туалетів і тери­торії ферми, місць ізоляції, лікування, розтину і утилізації тру­пів тварин, екологічну безпеку ферми.

Одночасно з цим повинні вирішуватись питання організації виробництва:

організація підготовки професійних кадрів тваринників (доярок, телятниць, скотарів – тут спостерігається текучість кадрів) зайнятих на обслуговуванні худоби, запровадити відповідну систему оплати і матеріального стимулювання;

формування сервісної служби по забезпеченню зоотехнічного і ветеринарного обслуговування худоби населення, а також організація штучного осіменіння худоби населення, закупівлі продукції, куплі-продажу племінного молодняку, кормів та інше;

З метою зацікавленості нарощування поголів'я і виробництва тваринницької продукції в населення бажано забезпечити додаткове вирощування кормів з послідуючою реалізацією їх для худоби населення.