4. Утримання та годівля свиней

У господарстві ТОВ «Погрес-НТ» різні групи тварин утримуються по різному. Свиней, тих, що на відгодівлі тримають в одній секції великою групою. При такому утриманні середньодобовий приріст живої маси зменшується, тривалість відгодівлі, оплата кормів продукцією і загальна собівартість підвищується. Годують тварин за методом шведського столу. Тобто насипають корм у годівниці і він постійно знаходиться біля свиней. Заповнюють годівницю по мірі необхідності корму. Норми площі на одну тварину становить 0,8 м2.

Кнурів утримують в окремих приміщеннях. Загальна площа станка з розрахунку на одну голову становить Зм2, фронт годівлі -30см. Свиноматок разом із поросятами утримують в окремих станках. Знаходяться у 2 - х корпусах маточниках по 28 свиноматок. Годівля цілодобова. їдять сухий корм.

Як відомо, рівень виробництва і собівартості свинини на 60-95%залежить від фактору годівлі. Аксіомою є те, що найбільшу продуктивність свині здатні давати при концентрованому типі годівлі. Але як всеїдні тварини вони мають розвинений шлунок і тонкий відділ кишечнику (останній займає до 40% від загального об’єму травного тракту) і охоче поїдають траву, як в натуральному, так і сухому вигляді.

Перетравлювання корму у свиней це ферментативний процес, який забезпечується високою секрецією травних залоз. В той час я свині, завдяки симбіотичній мікрофлорі, що густо населяє товстий кишечник, здатні перетравлювати певну кількість грубих волокнистих кормів.

Розглядаючи питання годівлі свиней потрібно приділити увагу підготовці кормів до згодовування, забезпечення тварин водою, вітамінами, макро- і мікроелементами.

Біологічна цінність раціонів визначається не питомою масою концентрованих кормів у їх складі, а найбільш раціональним поєднанням груп кормів. До основних видів кормів свиней відноситься ячмінь, кукурудза, зернобобові, різноманітні соковиті і зелені корми.

Концентровані корми які використовуються в ТОВ «Прогрес-НТ» представлені одноманітним і не завжди якісним асортиментом. Склад зерносуміші представлений ячменем, озимою пшеницею з додаванням вівса, соняшникової макухи і кукурудзи. Склад суміші залежить від наявності на складі ферми того чи іншого компонента при наявності у суміш додається горох. Поросятам під маткою запарюється ячмінна дерть і цільне молоко.

У зимовий час основним соковитим кормом для тварин майже для всіх статево вікових груп є кукурудзяний силос і сінаж. Силос згодовується і свиноматкам різної поросності, що вкрай небажано, оскільки може стати основною причиною відходу поросят у перші дні після опоросу. Але ферма добре забезпечена сіном бобових.

Особливість техніки годівлі поросних свиноматок полягає у тому, що в період поросності необхідно зменшити частку об’ємистих кормів (грубих, соковитих і силосованих).

В останній місяць поросності свиноматкам бажано ввести в раціон 0,5-1,0 кг. пшеничних висівок, які сприяють нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і попереджає закрепи. Для цього також можна згодовувати 10-15 г. глауберової солі за 3-4 дні до опоросу. За 15 днів до опоросу кількість грубих і соковитих зелених доводять до мінімуму, збільшуючи частку концентратів до 85%.

Годують поросних свиноматок двічі на добу , воду дають без обмежень.

Організація годівлі свиноматок у підсисний період повинна сприяти підвищенню молочності, збереженню приплоду і вирощуванню міцних поросят від народження до відлучення, жива маса поросят у 60-ти денному віці повинна сягати 18-20 кг.

Успішне вирощування поросят, особливо у перший період їх життя, у значній мірі залежить від молочності свиноматки. Тому в раціон необхідно включати корми, які сприяють утворенню молока.

Режим годівлі свиноматок у підсисний період залежить від стану організму після опоросу, термін відлучення поросят і індивідуальних особливостей.

Через 4-6 год. після опоросу свиноматок годують рідкою мішанкою із пшеничних висівок, ячмінної або вівсяної дерті на воді або знежиреному молоці. Впродовж двох днів після опоросу свиноматки отримують 50% раціону і лише на 6-8 добу їх переводять на повний раціон, включаючи соковиті і грубі корми, а у літній період –зелені бобові трави.

Коренеплоди і соковиті корми у раціон вводять поступово, уважно слідкують за станом молочних залоз свиноматок і поведінкою поросят, щоб попередити мастит у маток і розлади шлунково-кишкового тракту у поросят.

Для правильного відлучення поросят і попередження маститів у свиноматок застосовують такий режим годівлі та напування: за добу до відлучення з раціону виключають всі молокогінні корми (знежирене молоко, кормовий буряк, зелену масу),норму кормів зменшують на 30-50%,а вечором виключають і воду. В день відлучення вранці свиноматки знаходяться на голодній дієті і лише ввечері отримують 50% раціону і воду. На другий день відлучених свиноматок переводять на раціон холостих і розділяють на групи з врахуванням вгодованості.

У господарстві використовують нормовану годівлю свиней, головне завдання якої полягає у досягненні високої продуктивності при високій якості продукції та економічних витратах кормів.

Період поросності в репродуктивному циклі свиноматок - один з найбільш важливих, а з позиції організації годівлі - надзвичайно важливий. В період поросності, годівля маток повинна забезпечувати хороше здоров'я та вгодованість, гарантувати нормативний ембріональний розвиток приплоду.

За даними таблиці 2 і 3 можна зробити висновок, що раціони годівлі свиноматок у першу та другу половини поросності дещо відрізняються один від одного. В обох раціонах є концентровані корми, а саме дерть кукурудзяна, ячмінна, горохова, а також шаумалак М 55 / М для того щоб добавити мінеральних речовин. Лише у другій половині поросності до раціону додають соєве молоко, щоб збалансувати раціон по перетравному протешу, люцерну і сіль.

Важливо давати свиноматкам у даний період корми, в яких є вітаміни Д та Е. Вітамін Д впливає на обмін речовин, в вчасності вуглеводів. Його недостатня кількість в організмі викликає патологічні зміни у розвитку м'язовій, кістковій, а особливо в нервовій тканинах. Вітамін Д впливає на функцію залоз внутрішньої секреції: гіпофіз, пара щитовидну, щитовидну, наднирники, підшлункову.

У перші дні життя потреба поросят у поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока. Встановлено, що у поросят на першому місяці життя витрати поживних речовин на 1кг приросту на 85% забезпечується за рахунок материнського молока і на 15% — підкормом. На другому місяці життя витрати за рахунок материнського молока зменшуються до 30%, а за рахунок підкорму збільшуються до 70%.

Якщо проаналізувати дані таблиці 4 і 5 то ми бачимо, що раціони годівлі поросят віком 0-2 міс. Та віком 2-4 міс. Змінився лише за кількістю даваного корму, а склад кормів залишився той самий, лише поросятам у 2 – 4 міс. Поросятам стали давати соєве молоко. Це свідчить про те, що середньодобовий приріст поросят з кожним місяцем зростає.

Раціон годівлі підсисних основних свиноматок суттєво не відрізняється від інших раціонів які ми розглядали раніше. Лише ми бачимо, що почали давати шаумалак 3 л 60, та соєве молоко для того щоб збалансувати раціон по перетравному протеїну та добавити мінеральних речовин.