2. Кормовиробництво в тов «Прогрес-нт»

Годівля тварин - один із найголовніших факторів зовнішнього середовища, що істотно впливає на здоров'я , продуктивність і якість продукції.

Загальна земельна площа сільськогосподарського підприємства ТОВ «Прогрес-НТ включає загальну територію господарства, а сільськогосподарські угіддя - ріллю(пшениця, ячмінь, горох, кукурудза та зерно, соняшник), пасовища, багаторічні трави, що використовуються для одержання продукції рослинництва і тваринництва.

Співвідношення окремих видів земельних угідь в складі загальної земельної площі називається структурою земельних угідь, а їх співвідношення в складі сільськогосподарських угідь - структурою сільськогосподарських угідь.

Виробництво продукції тваринництва: молока, м'яса ВРХ та свиней розраховують на 100га сільськогосподарських угідь.

ТОВ «Прогрес-НТ» для раціонального використання пасовищ організовує такі прийоми: застосовує загальну систему випасання , кількість днів скошування травостою, дотримується теоретичних онов використання травостою. Площі на ВРХ на 1 тварину 0,4 - 0,5 га, молодняку 0,2га.

Сіно - основний грубий корм ВРХ становить 15% також використовують сінаж, силос, корми штучного вирощування - трав'яне борошно, січка, гіллячковий корм. При складанні сіна і сінажу температура маси не повинна перевищувати 40°С. кінцева вологість сіна 17%.

3. Розведення сільськогосподарських тварин

_{Свині – тварини, які добре акліматизуються. Вони легко пристосовуються до різноманітних кліматичних та кормових умов і їх можна розводити в господарствах різного напряму на всій території України.}

Свинарство - ведуча галузь тваринництва в господарстві. Основне направлення - вирощування і реалізація молодняку. Сучасна вітчизняна велика біла порода свиней виведена шляхом тривалої і цілеспрямованої селекції свиней, одержаних у результаті схрещування завезеної великої білої породи з Англії і місцевих порід.

Свині великої білої породи характеризуються високим генетичним потенціалом щодо відтворної, відгодівельної і м’ясної продуктивності. Середній показник багатоплідності свиноматок становить 10,0 – 12,0 поросят, молочність - 50-60 кг, збереженість потомства – 90-95%,жива маса поросят при відлученні – 17-20 кг.

Однією з умов ефективного відтворення стада є добре налагоджений зоотехнічний та племінний облік. Так, кожен зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, начальник цеху зобов’язаний не тільки враховувати кількість поголів’я в окремих групах, а і добре знати якісний склад тварин. Для цього потрібно постійно вести первинний зоотехнічний облік.

Нумерації необхідно приділяти серйозну увагу, тому що відсутність, нечіткість або пропажа номера призводить до хаосу у племінній роботі навіть тоді, коли є дані про походження та продуктивність. Тому, щоб номер тварини вказував на її походження, а облік даних на розвиток і продуктивність, необхідно пронумерувати її одразу після народження. В свинарстві це особливо важливо, оскільки віл однієї матки народжується до 12 поросят і більше, яких нелегко відрізнити один від одного. Крім цього, практикується підсаджування поросят від однієї матки до іншої.

На фермі для обліку використовують гніздові та індивідуальні номери. Після народження кожному поросяті впродовж доби щипцями для татуювання з цифрами малого розміру в середній частині лівого вуха ставлять гніздовий номер (порядковий номер опоросу впродовж року). Всім поросятам із одного опоросу ставлять один і той же номер. Підрахунок гніздових номерів ведеться щорічно, починаючи з першого номеру, індивідуальних – з 1 по 9999, після чого нумерація починається знову з одиниці. Індивідуальні номери ставлять вищипами на вухах поросят 2-місячного віку, або татуюванням перед відлученням на правому вусі щипцями з великими цифрами ставлять заводський (інвентарний) номер.

Для цілеспрямованої роботи на свинофермі необхідно мати дані про розвиток свиней, їх екстер’єрну оцінку, а також індивідуальні якості. Для тварин кожної виробничо-вікової групи ведеться облік за слідуючими показниками:

• група поросят-сисунів: масу гнізда при народженні поросят, масу кожного поросяти та масу гнізда в 2-х місячному віці;

• група поросят у віці 2-4міс.: індивідуальну живу масу в 4-х місячному віці;

• група ремонту молодняку: індивідуальну масу тварин в 6 та 9 місяців і перед спарюванням. Одночасно з цим вимірюють довжину тулубу.

При досягненні живої маси 95-100кг у молодняку необхідно враховувати результати прижиттєвої оцінки товщини шпику:

• група кнурів: вік тварини, жива маса, довжина тулубу, продуктивність запліднених маток, ефективність запліднення. Живу масу та довжину тулуба визначають щорічно на дату народження, починаючи з 12-місячного віку (12, 24 місяців). Оцінці підлягають дані останнього обліку;

• група свиноматок: багатоплідність, маса гнізда при відлученні та маса одного поросяти, збереженість поросят, вага та довжина тулубу на 5-10 день після опоросу.