5. Опорос свиноматок

За тиждень до опоросу свиноматок їх ретельно оглядають, чистять, обробляють задню частину дезінфікуючим розчином (можна 2% розчином каустичної соди0 і розміщують у відповідно підготовлені станки у свинарник-маточниках, або до родильного відділення.

У новонароджених поросят оператор очищає ніс і рот від слизу, обтирає тулуб, обриває або перев’язує пуповину ниткою на відстані 3-5 см. від тіла і обрізає. Кінець пуповини дезінфікує настойкою йоду або його з розчином з гліцерином (1-1). По закінченню опоросу послід і забруднену підстилку прибирають із станка. При розтягнутому опоросі (більше 2-х годин) народжених поросят потрібно підпустити під матку, не чекаючи закінчення опоросу.

Тривалість опоросу, як правило, 1,5-2 год. Інтервал між народженням кожного поросяти складає приблизно 10-20 хвилин з коливанням від 5 до 90 хв. Спостереження показують, що при без вигульному утриманні свиноматок тривалість опоросу велика, вірогідно, в першому випадку це результат недостатнього розвитку м’язової тканини рогів матки, а отже, і більш низького її тонусу.

Бувають випадки народження поросят у плодових оболонках. В таких випадках її потрібно розірвати, очистити ніс і порожнину рота від слизу, енергійно струснути порося до появи дихання і покласти у тепле лігво. Іноді роди затримуються із-за неправильного положення плоду. Якщо зусиль оператора надати допомогу при родах недостатнь, то потрібно звернутися за допомогою до ветлікаря.

Під час опоросу нормальною температурою тіла свиноматки вважається 39-40 ⁰С. при її підвищенні, ветпрацівники після ретельного обстеження проводять лікування антибіотиками і іншими засобами.

Нерідко серед новонароджених поросят зустрічаються мертвонародженні поросята (приблизно 0,2-3% на гніздо). Причина – велика тривалість опоросу, задушення їх під час родів, невміла допомога при родах або пониження рівня гемоглобіну в організмі свиноматки (менше 12-16кг), %, і за незадовільних умов годівлі і утримання в період поросності. Дуже важливе є своєчасне закріплення новонароджених поросят за певними сосками матки, при цьому до передніх, більш молочним часткам залози підсаджують більш слабких поросят. Впродовж перших трьох днів самі легко знаходять «свої» соски без допомоги оператора. Поросята покривають потребу в поживних речовинах на приріст за рахунок материнського молока в першу декаду життя на 100%, у другу – на 82%, у третю – на 15%. Решта поживних речовин повинна надходити з підгодівлею. Якщо за перший місяць життя за рахунок підгодівлі надходить всього 15% речовин, то за другий – 70%, а в середньому за період вирощування – 55% . Це свідчить про те, що підгодівля має виключно важливе значення для отримання міцних, гарно розвинених поросят до 60-денного віку.

В основу раціональної техніки годівлі поросят покладено ряд технологічних прийомів, направлених на повне забезпечення потреби поросят в поживних речовинах від народження до відлучення.

Молозиво у свиноматок з’являється за кілька годин перед опоросом , тому практично перша годівля може проводитись уже через 1,5-2 год. після народження поросят. Впродовж перших 2-6 тижнів поросята смокчуть свиноматку через 60-80 хвилин, тобто 24-20 разів хв. на добу, у другій половині молочного періоду – через 80-100 хв. ,або 20-14 разів. Розрив між суміжною годівлею не повинен перевищувати 1,5-3 години, так як при цьому знижується молочність свиноматок. У момент годівлі у приміщенні не повинно бути різких сторонніх шумів, які порушують нормальний процес виділення молока свиноматкою і споживання його поросятами.

Раннє привчання поросят до підгодівлі сприяє більш інтенсивній нормалізації процесів травлення і використання поживних речовин різних кормів. Оператор повинен розпочати підкормку з 5-7 доби життя. Процес привчання поросят до раннього споживання корму досить трудомісткий, але він необхідний для своєчасного переводу поросят на годівлю спеціальними сумішами.

Існує два способи привчання поросят до раннього споживання корму: самостійний і примусовий. При самостійному способі поросята мають вільний доступ до підгодівлі, але починають самостійно споживати корм приблизно до 20-30-ї доби життя. Цей спосіб включає три послідовні операції: протягом п’яти днів починаючи з п’ятої доби життя:

• закладання зволоженого корму у порожнину рота поросяти (4 рази на добу);

• контакт поросят зі свиноматкою в період її годівлі (4 рази за добу по 5-10 хвилин);

• контакт поросят з підкормкою (4 рази на добу);

В подальшому поросята мають постійний контакт з підкормкою при чотириразовому роздаванні.

Одноразову даванку корму поросята повинні поїдати протягом 1,5-2 год. – сухими кормами. Крім того, кратність роздавання корму залежить від віку поросят, консистенції корму, ступені при вченості до поїдання. Найбільш раціональний такий режим роздавання підкормки поросятам:

• при годуванні зволоженою сумішшю у віці 1-30 днів 4 рази на добу ( о 6,10 14 і 18-й год.) і в подальшому – двічі на добу (о 8 і 16-й год.), при годуванні сухою сумішшю – 2 рази на добу (о 6 і 16-й год.).

підгодівлю поросят із коритець або самогодівниць розміщують у місцях куди свиноматки не мають доступу. У зимовий період підгодівлю розміщують у місця підігріву і опромінення поросят. Поросята повинні мати постійний доступ до чистої питної води.

Як правило відлучення поросят проводять у один прийом. У день відлучення після чергової годівлі поросят, свиноматок переводять у групу холостих маток, а поросят залишають у тих же станках, щоб зменшити стрес.

Необхідна умова гарного росту і розвитку відлучених поросят – повноцінна годівля і відповідне утримання. Раціон відлучених поросят не змінюють протягом 12-15 днів і різко не збільшують кількість корму у перші 7-10 днів. Після відлучення у поросят розвивається посилений апетит і вони можуть споживати багато корму. Шлунково-кишковий тракт у цей період ще не пристосований до перетравлювання великої кількості корму, що призводить до розладу його функцій і захворювання.

У раціон відлучених поросят включають суміш концентрованих кормів, трав’яне борошно , коренебульбоплоди, зелені корми.

Одна із найважливіших умов отримання високопродуктивного ремонтного молодняку – повноцінна годівля.

Годують ремонтних свинок двічі на добу зволоженими мішанками.